Європейські норми для українського сімейного фермерства
Віталій Саблук, експерт Незалежного експертного партнерства

Думки, викладені у блозі експерта з питань сімейних ферм та кооперації Ірини Кухтіної "Сімейні ферми: на що вони потрібні та як їм конкурувати?" слушні. Проте, не слід забувати, що до сімейно-самозайнятого фермерства в країнах Європи застосовуються дуже виважена окрема політика прямої підтримки та податкових пільг, яку Україна теж зобов'язалась імплементувати у себе.

Поки що з цих п'яти необхідних європейських норм у нас впроваджено лише одну:

— можливість працювати нарівні з іншими типами господарств без реєстрації юроособи і зберігаючи відносини між учасниками сімейного господарства в рамках цивільного (сімейного) права - з тією ж солідарною відповідальнстю і спільно-сумісними правами, які визнаються при виховавнні дітей, споживчому кредитуванні і т. інше.

Але нам залишається імплементувати ще чотири норми:

— встановлення мінімальної величини неоподатковуваного доходу (для чого потрібно вичленення сімейно-самозайнятих в окрему податкову групу). Я прибічник встановлення межі у 300 тисяч гривень доходу на одного члена сім'ї в рік

— надання можливості обраховувати податкові зобов язання аналоговим (нормативним) методом та не вести бухгалтерський облік

— надання можливості сплачувати ПДВ як менший відсоток обороту (паушальним методом або по компенсаційним ставкам) взамін 20% від його обрахованої частки та не вести податковий облік. Я прибічник 5% від всієї ціни взамін 20% від доданої вартості

— вирівнювання можливостей у доступі до оновлення знань та належних практик між малими, середніми та великими виробниками через діяльність сільгосппалат у взаємодії із дорадництвом. Внески - від розміру господарства, навчання - від кількості господарств. Я прибічних членських внесків в обласні палати 50 грн з гектару чи голови ВРХ як зв'язаної умови доступу до податкових пільг (єдиного і автомату по ПДВ) і використання цих коштів на навчання і поширення практик в першу чергу серед сімейних-фермерів, що переходитимуть з ОСГ із обовязковим одержанням експлуатаційного дозволу по харчовій безпеці.

Лише за цих умов є шанс говорити, що перед сімейним фермерством в Україні будуть зняті всі бар'єри для паралельного до великих господарств швидкого розвитку. І саме це є одним із головних завдань з євроінтеграції нашого сільського господарства, яке, сподіваюсь, буде швидше виконуватись новим керівництвом галузевого Міністерства.

Дізнавайтесь першими про всі найважливіші події в аграрній політиці з нашого Facebook, Twitter, Telegram та підписуйтесь розсилку . Обіцяємо надсилати тільки найцікавіші новини!

Выполнено с помощью Disqus

До теми

4 березня 2016
Віталій Саблук: Податкові пільги можливо перенаправити від великих малим виробникам за прикладом Європи. Потрібна лише політична воля
Податкове питання – одне з найболючіших проблем для українських аграріїв. Його затягування лише викликає обурення суспільства і невизначеність...

Вибір редакції

16 жовтня 2023
Аграрні закони та законопроекти за 2023 рік
Ринок землі, передача державних земель Фонду держмайна, земельні пільги для учасників бойових дій, ринок ГМО, агроекспорт, сухопутні коридори,...
13 листопада 2023
Аграрний експорт з України – уряд змінив правила
Аграрний експорт України з 11 листопада 2023 року почав здійснюватися за новими правилами. Підстава – в дію вступили дві урядові постанови: №...
8 грудня 2023
Агроінтеграція: чи проковтне український АПК європейських виробників після вступу в ЄС?
Входження України до Євросоюзу радикально оновить реформу Спільної аграрної політики (САП) ЄС, або «розірве» з середини аграрний бюджет...