Дізнавайтесь першими про всі найважливіші події в аграрній політиці з нашого Facebook, Twitter, Telegram та підписуйтесь розсилку . Обіцяємо надсилати тільки найцікавіші новини!
Панель №1. Сировина – не вирок, а шанс на нову додану вартість
В обговоренні першої підтеми «ІнтерАгроДебатів», присвяченій питанню збільшення продукції із доданою вартістю, взяли участь провідні спеціалісти галузі. Всі вони зійшлися на думці – що Україна – не сировинний придаток.
Заступник міністра аграрної політики та продовольства з питань європейської інтеграції Ольга Трофімцева підкреслила, що один із головних пріоритетів Міністерства аграрної політики та продовольства – збільшення продукції із доданою вартістю. За її словами, Україна має відійти від сировинної моделі експорту.
Ми в першу чергу повинні діяти в інтересах наших виробників. Серед цікавих підгалузей для експорту – переробка овочей, молочна галузь, м’ясна галузь - сподіваюсь, що буде розвиватись виробництво яловичини», - зазначила вона. Крім того, Трофімцева повідомила, що обсяги виробництва аграрної продукції становлять на рівні минулого року – 340 млрд грн або 23% від загального виробництва. «Зараз дивимось більш оптимістично на подальші результати», - відзначила Трофімцева.
На думку голови Ради з питань продовольства UFEB Богдана Шаповала головними перешкодами розвитку аграрного бізнесу є непрозора система оподаткування та надто великі кредитні ставки. Він зазначив, що виробників, які починають займатися переробкою не так багато.
Заважає непрозора система ПДВ, сподіваємося, що тенденція протримається на краще. Відсутність дешевого кредитування – контрольна проблема. Всі державні програми підтримки – ніщо без можливості брати дешеві кредити», - зазначив експерт. Шаповал нагадав, що наразі середня банківська ставка становить 18-19%.
Підсумками аграрної панелі стала заява Трофімцевої про те, що Мінагрополітики лобіює створення додаткових торгівельних місій та збільшення кількості торгових аташе. За її словами, у першу чергу потрібно враховувати потреби бізнесу, якому не потрібно направляти «торгові експансії до всіх країн світу».
«Потрібно враховувати особливості кожного регіону. Зараз ми лобіюємо ідею збільшення торгових аташе. Нам потрібно закрити хоча б 5 ключових регіонів і це потрібно зробити на рівні держави. Поки це не відбувається системно. Але є розуміння потреб бізнесу», - повідомила вона.
Панель №2. З поля на стіл: проблеми виробників і законодавчі шляхи їхнього вирішення
Відкриваючи другу панель «ІнтерАгроДебатів» модератор і голова асоціації «Борошномели України» Родіон Рибчинський відзначив, що у виробників борошномельної галузі є цілий ряд проблем з Міністерством інфраструктури. За його словами, більшість проблем стосується перевезень борошна. «За минулий рік галузь експортувала 300 тис. тон, за 1 квартал було експортовано 94 тис. тон. Є питання відносно зменшення імпортних пошлин на технологічне обладнання і сировину для покращення якості борошна», - зазначив він. Крім того, Рибчинський відзначив, що якість української пшениці із кожним роком погіршується.
Директор з ЗЕД ДП Лакталіс-Україна» Володимир Мартинчук додав, що рівень фальсифікації у молочній галузі настільки високий, що починає становити загрозу конкурентоздатності українських виробників якісної продукції.
Він підкреслив, що реорганізація Держпродспоживслужби призвела послаблення контролю за виробниками в країні. Нестабільність законодавчого поля, вибіркове застосування законодавства - це вже триває біля 20 років», – повідомив він. Заступник міністра аграрної політики з європейської інтеграції Ольга Трофімцева відмітила, що між дерегуляцією і регулюванням має бути баланс. «Дійсно, це велика проблема для галузі. В цілому має бути баланс між дерегуляцією і регулюванням. Хаос нікому не потрібен», – зазначила вона.
Серед спікерів панелі був присутній і міжнародний консультант Продовольчої сільськогосподарської організації ООН (ФАО) Михайло Малков, який розповів про проведений аналіз рибної галузі. За його словами, система оподаткування тягне бізнес у сірий сектор, тому є велика різниця між статистичними даними та реальними обсягами виробництва.
«Серед проблем галузі – неврегульованість договорів оренди. Наша пропозиція – створити єдиний документ договору оренди для аквакультури та інших», – повідомив Малков.
Панель №3. Не зерном єдиним, або коли українські Булочки потраплять в Європу і Азію?
Україна має багато перспективних ринків експорту, проте у цьому плані є і проблеми. Президент Української зернової асоціації (УЗА) Володимир Клименко заявив, що основною перешкодою трейдерів зараз є стан української інфраструктури.
За його словами, у трейдерів є проблеми із транспортуванням зерна до портів. «Бізнес сьогодні без допомоги держави може відвантажувати до 50 млн тон зерна», – зазначив Клименко.
Він підкреслив, що зараз уряду необхідно відкрити бізнесу можливості річкового транспортування вантажів.
Вартість логістики по Дніпру зараз становить більше коштів, аніж автотранспортом чи залізницею, виробникам потрібно заплатити біля 15 різних бюджетних зборів», - говорить Клименко.
Крім того, Клименко підкреслив, що на поверненні ПДВ виробникам наживалася і податкова інспекція і органи влади на місцях: «Всі отримували проценти, а загальний борг за відшкодування ПДВ перед виробниками становить 16 млрд грн», – зазначив він.
За словами президента УЗА, якщо з 1 січня 2017 року не запрацює 1 реєстр відшкодування ПДВ, то це погано позначиться на галузі.
Дізнавайтесь першими про всі найважливіші події в аграрній політиці з нашого Facebook, Twitter, Telegram та підписуйтесь розсилку . Обіцяємо надсилати тільки найцікавіші новини!