Аграрні олігополії

Антимонопольний комітет України (АМКУ) підбив підсумки діяльності за 2016 рік. Знайшлося місце в ньому й аграрним ринкам. Із шести досліджених комітетом, три виявилися олігопольними (ринок м’яса птиці, курячих яєць та олії соняшникової рафінованої бутильованої). Решта три – конкурентоспроможними (гречаної крупи, хліба та цукру). AgroPolit.com проаналізував звіт АМКУ та пропонує найцікавіше.

Олігопольні ринки

За даними АМКУ, на них виявлено ознаки олігополії або домінування двох великих гравців.

Ринок м’яса птиці

Наразі українські виробники задовольняють споживчі потреби як українців, так і  жителів інших країн через експорт. Двома найбільшими гравцями на цьому ринку є ГК ПАТ «Миронівський хлібопродукт» та ТОВ «Комплекс Агромарс». Протягом останніх 6 місяців 2016 року ціна на м’ясо птиці зросла на 4,31%. Причина – зростання цін на енергоносії та комбікорм. За дослідженням Антимонопольного комітету, ціна на м’яса куряче до 22.09.2016 не була завищеною. Наразі комітет перевіряє діяльності учасників загальнодержавного ринку м’яса курячого на предмет дотримання вимог законодавства про захист економічної конкуренції.

Читати до теми: АМКУ просять запобігти подорожчанню залізничних перевезень на 25%

Основні проблеми ринку:

• експортна орієнтованість гравців ринку м’яса птиці;

• зростання цін на енергоносії та комбікорм.

Комітет проводить дослідження ринку курячого м’яса для вивчення:

• відносин контролю основних учасників ринку;
• структури ринку;
• факторів, які впливають на собівартість продукції та кінцеві ціни реалізації;
• можливих порушень конкурентного законодавства.

Ринок яєць курячих

На ринку яєць є кілька найбільших гравців:

• група компаній «OvostarUnion»;

• група компаній ПАТ «Агрохолдинг«Авангард»;

• група компаній «Інтер-Агросистеми»;

• група компаній «Ландгут Україна».

Ціна на яйця, станом до 22.09.2016 р., не була завищеною.

Читати до теми: АМКУ: на ринку яєць є ознаки зловживання

Основні проблеми ринку:

• вплив зовнішньої кон’юнктури на ціни та обсяги реалізації;
• сезонне коливання ціни на продукт;
• зростання цін на енергоносії.

Із метою вивчення ситуації на ринку яєць курячих комітет розпочав дослідження для з’ясування:

• обсягів виробництва та реалізації яєць курячих через торговельні мережі для експорту та промислової переробки;
• факторів, які впливають на собівартість продукції та кінцеві ціни реалізації;
• структури ринку;
• часток учасників;
• впливу на рівень конкуренції продукції, виробленої домогосподарствами;
• відносин контролю основних учасників ринку;
• можливих порушень конкурентного законодавства.

Ринок олії соняшникової рафінованої бутильованої

Олійно-жировий комплекс є однією з найбільших галузей харчової промисловості України, на яку припадає до 10% виробленої харчової продукції.

Україна займає перше місце з експорту соняшникової олії, його частка складає 54%.

Основними учасниками ринку є такі суб’єкти господарювання (сукупна частка виробництва понад 50%):

ДП ІІ «Сантрейд»

ТОВ «Кернел-Трейд».

Ринок олії є експортно-орієнтованим, оскільки більша частина виробленої продукції експортується за кордон. До 22.09.2016 р. – державне регулювання – граничні торговельні (постачальницько-збутові) надбавки до оптової ціни виробника (митної вартості) на олію становили не більше 15% без урахування витрат на їхнє транспортування в міжміському сполученні та державне регулювання оптово-відпускної ціни на олію соняшникову шляхом декларування її зміни.

Читати до теми: 20% всіх операцій зі злиття у 2016 році стосувалися АПК

Основні проблеми ринку:

• залежність збалансованості внутрішнього попиту та пропозиції від світової ринкової кон’юнктури через орієнтацію на експорт;
• відсутність даних у Державній службі статистики України та в Державній фіскальній службі щодо виробництва олії малими виробниками.

З метою вивчення ситуації на ринку Комітет продовжує дослідження для з’ясування:

• обсягу ринку;
• структури ринку;
• часток учасників;
• відносин контролю основних учасників ринку;
• можливих порушень конкурентного законодавства.

Конкурентоспроможні ринки

Вони є загальнодержавними, міжрегіональними та/або регіональними внаслідок обмеженого терміну реалізації хліба (до 3 діб) та конкурентними.

Ринок гречаної крупи

Зернова галузь займає провідне місце у структурі АПК. Основне завдання галузі – зберегти продовольчу безпеку країни та забезпечити населення країни якісним продуктом. Окремо йдеться про експорт зернових за кордон.

Попит на гречану крупу в Україні завжди був і залишається високим. Це насамперед пов’язано зі складом продукту та його корисними властивостями.

У загальній структурі вітчизняного виробництва круп, ця крупа є лідером серед інших круп. Частка виробництва крупи гречаної у загальному виробництві круп по Україні становить 25%. За інформацією Міністерства охорони здоров’я України, крупа гречана не є взаємозамінною з іншими крупами для деяких категорій споживачів.

Читати до теми: Депутати закликали АМКУ приструнити Фірташа

Однак у 2014–2015 роках частка площ, засіяних гречкою, зменшилася. Так, за даними Міністерства аграрної політики та продовольства України, лише за 2015 рік площі збору гречки зменшилися на 8,5 тис. га. Іншими словами, валовий збір гречки скоротився на 23,9% і вартість гречки помітно зросла. Однак потрібно розуміти, що на це впливає фактор ціни придбання гречки та частка витрат собівартості, яка сягає близько 80%.

Внаслідок одночасного скорочення площ посіву крупи гречаної та зменшення обсягів імпорту на ринку виник дефіцит зерна гречки. За законом попиту і пропозиції, під час виникнення дефіциту товару ціна на нього зростає.

Згідно із текстом звіту, монопольних утворень на ринку гречаної крупи не виявлено. Частки найбільших виробників крупи гречаної на ринку становлять близько 10–12% щодо кожного, ринок оптової і роздрібної торгівлі є конкурентним. 2016 року ціна на товар підпадала під «під дію державного регулювання щодо встановлення граничних торговельних надбавок та граничних рівнів рентабельності виробництва до 22.09.2016 р.

Основна проблема ринку:

• Виникнення тимчасового дефіциту гречки за умов скорочення посівних площ.

Шляхи її вирішення:

• Спрогнозувати ймовірність дефіциту гречки та запропонувати низку заходів щодо його усунення. Це дозволить наповнити ринок якісним товаром та унеможливить погіршення стану конкуренції.

Ринок хліба

Хлібопекарська галузь – одна із провідних галузей у харчовій промисловості. Асортимент хлібобулочних виробів, які виробляють українські підприємства, налічує понад 1000 найменувань. Щороку список розширюється. 

Найбільшу питому вагу у вітчизняному хлібопеченні займають пшеничний (близько 50%) та житній (близько 30%) хліби. Булочні вироби формують близько 15% ринку хлібопродуктів, решту 5% в асортиментному ряді становлять здобні хлібобулочні та бубличні вироби, грінки, сухарі, пиріжки, пончики, пряники, печиво тощо.

Попри те, що ринок хліба характеризується стабільним попитом на продукцію, офіційні обсяги виробництва хліба помітно зменшуються. Це пов’язано із соціальним становищем українців, скороченням населення країни та іншими несприятливими факторами.

Читати до теми: АМКУ надав рекомендації Держгеокадастру України

У структурі собівартості хліба значну частку займають борошно та енергоносії (електрика, природний газ), ціна на які зростала протягом останніх років, що спричиняє зростання цін і на хліб. Ринок є міжрегіональним з огляду на високу вартість транспортних витрат на доставку товару на далекі відстані. Конкуренція за споживачів підсилюється власним виробництвом хліба торговельними мережами.

Найбільшими виробниками на ринку хліба є ХК «Хлібні Інвестиції», ПАТ «Київхліб», «Кулиничі» , Концерн «Хлібпром». Найголовнішою перепоною для виходу на ринок хліба є низька рентабельність бізнесу. До 22.09.2016 року оптова ціна на хлібобулочні товари складала «не більше 15% без урахування витрат на транспортування в міжміському сполученні.

Основні проблеми ринку:

• наявність «тіньового» ринку хліба (за даними Держкомстату, у 2015 році було вироблено 0,5 млн т хліба із 2 млн т необхідного).

Те, що виробники працюють підпільно, ускладнює процес зведення офіційної статистики. Правозастосування органів АМКУ в таких умовах є вкрай обмеженим. Лише за наявності відповідних документів про порушення законодавства Комітет розпочинає розслідування.

Ринок цукру

Виробництво цукру в Україні – це одна із найстаріших та найважливіших галузей харчової промисловості. Ринок цукру – сезонний, його учасниками можуть бути виробники, які ведуть оптову та роздрібну торгівлю. Вироблений товар потрапляє на полиці українських магазинів та супермаркетів, активно використовується у харчовій промисловості, а також експортується.

На ринку працюють понад 30 заводів, серед яких такі великі виробники, як, зокрема, «Астарта», «Укрпромінвест», «Радехівський цукор» тощо.

Для того, щоб підвищити ефективність виробництва цукру, гравці ринку формують вертикально інтегровані холдинги. До їхнього складу входять господарства, заводи, фасувальні потужності. Це дозволяє оптимізувати виробничий потенціал та зменшити виробничі витрати.

Волатильність світових цін на цукор впливає на діяльність підприємств та внутрішні ціни. Протягом 2015–2016 років спостерігалося зменшення залишків цукру-піску на світовому ринку, що зумовило зростання обсягів експорту з України.

Згідно із даними комітету, до 22.09.2016 року ціни на цукор не були завищеними. У рамках Меморандуму про співпрацю з Мінагрополітики, комітет проводить постійний моніторинг ринку цукру.

Основні проблеми ринку:

• скорочення кількості цукрових заводів через невисоку рентабельність виробництва та застаріле технічне обладнання;
• залежність українського ринку цукру від волатильності світового ринку.

Шляхи вирішення проблеми:

Комітетом започатковано дослідження для з’ясування:

• обсягів виробництва та реалізації цукру;
• факторів, які впливають на собівартість продукції та кінцеві ціни реалізації;
• структури ринку;
• часток учасників;
• відносин контролю основних учасників ринку;
• можливих порушень конкурентного законодавства;
• аналіз експорту, виробництва, переробки та споживання на ринку цукру.

Тетяна Крисюк для AgroPolit.com.