Держава й аграрії — політика на самознищення

2016 рік для аграріїв буде непростим. Економічний прорив так і залишився на папері. Ні Міністерство фінансів України, ні Міністерство аграрної політики і продовольства України не підготували фактично програми розвитку сільського господарства на найближчі хоча б п'ять років. Результатом цього стало прийняття змін до Податкового кодексу України, які покликані не підтримати сільгосптоваровиробника, а зібрати побільше податків, незважаючи на те, що це може призвести до знищення цілих галузей.

Фактично держава не готова до інтеграції з ЄС і хоч якась підготовка відсутня. Мислення чиновників спрямоване виключно на збільшення поборів до бюджету, а підтримка товаровиробників продовжує здійснюватися за залишковим принципом і зовсім не системно. Як і раніше, немає єдиної політики підтримки аграріїв, повторюються помилки попередніх років, коли спочатку вкладаються кошти в один з напрямів, а потім забувають встановити квоти на ввезення тієї ж свинини або яловичини, або ціни на молоко такі низькі, що товаровиробникам доводиться повністю вирізати поголів'я, щоб зберегти хоча б частково кошти, а потім знову брати кредити і просити дотації на закупівлю.

Така ж ситуація і з формуванням продовольчого резерву. Де Мінагропрод України продовжує використовувати корупційну і витратну для бюджету систему форвардних закупівель замість заставних. Останні себе прекрасно проявили і фактично зберегли сотні мільйонів гривень для бюджету на відміну від форварда.

Але повернемося до оподаткування. У 2016 році депутати не наважилися скасувати спрощену систему оподаткування для аграріїв, хоча й намагалися це зробити, прикриваючись нібито вимогами МВФ, озвученими Яресько і Ко. Однак система підтримки сільгосптоваровиробників у Європі і в Україні принципово різна. У зв'язку з цим рівнятися на Євросоюз не варто, це, на мій погляд, може повністю поховати сільське господарство. Крім того, постійні політичні ігри і відсутність системності не дає розвиватися практично найперспективнішій і бюджето-утворювальній галузі в країні.

Варто зазначити, що в ЄС також існує пільговий режим для оподаткування ПДВ сільського господарства. Однак заснований він на своєчасному й повному виконанні законів.

Згідно із законодавством ЄС платник застосовує до вартості своїх поставок компенсаційну ставку і додає суму фіксованого збору до ціни реалізації товару з метою відшкодування суми ПДВ, сплаченої ним у ціні придбаних виробничих ресурсів. При цьому, на відміну від України, відшкодування відбувається практично в автоматичному режимі і в передбачені законодавством терміни без будь-яких корупційних схем і хабарів.

При цьому основна відмінність від тієї системи, що існувала раніше в Україні, і трохи на сьогодні урізаної — така компенсаційна ставка не має забезпечувати додаткове джерело фінансування для платника, а існує виключно для компенсації суми ПДВ, сплаченої при покупці товару або послуги.

Однак, як уже зазначалося, це може діяти тільки в тому випадку, якщо держава вчасно і без хабарів чиновникам відшкодовує ПДВ. Інакше це просто знищить виробника, що фактично й відбувається в Україні через розкрадання чиновниками бюджету.

Право на застосування такого режиму, на відміну від України, має будь-який платник податків, який здійснює діяльність у формі сільсько-, лісо- або рибогосподарського підприємства (фермер). Держава-член ЄС може виключити зі сфери дії такого режиму певні категорії фермерів, для яких застосування спеціального режиму не призведе до виникнення адміністративних труднощів.

Крім того, завдяки порушенню законодавства тим же Кабміном і Мінфіном у частині несвоєчасної підготовки та внесення змін до податкового законодавства підприємці в Україні не можуть підготуватися і спрогнозувати розвиток власного бізнесу. 

Зміни для платників ПДВ

Згідно з прийнятими в останні дні 2015 року змінами платник залишає собі не всю суму ПДВ, а тільки певну частину, яку буде використовувати виключно у виробництві сільськогосподарських товарів/послуг; решту суми ПДВ — перераховувати в бюджет. Відсоткове співвідношення суми ПДВ буде залишатися в розпорядженні платника та залежить від виду здійснюваної сільськогосподарської діяльності, а саме:

а) за операціями із сільськогосподарськими товарами/послугами (крім операцій із зерновими й технічними культурами, операцій з продукцією тваринництва):

- до державного бюджету буде перераховуватися 50 % суми ПДВ;

- на спеціальні рахунки сільськогосподарських підприємств — 50 % суми ПДВ;

б) за операціями із зерновими (товарні позицiї 1001 — 1008 згідно з УКТ ЗЕД) та технічними (товарні позиції 1205 і 1206 00 згідно з УКТ ЗЕД) культурами:

- до державного бюджету — 85 %;

- на спеціальні рахунки сільськогосподарських підприємств — 15 %;

в) за операціями із продукцією тваринництва (товарні позиції 0102 та 0401 згідно з УКТ ЗЕД):

- до державного бюджету — 20 %;

- на спеціальні рахунки сільськогосподарських підприємств — 80 %.

Таким чином, фактично просто залізли в кишеню аграріям, так і не надавши реальної підтримки.

Зміни для «спрощенців»

Після довгих баталій у парламенті було вирішено залишити таки 4 групу платників єдиного податку якраз для сільгосптоваровиробників.

Основною умовою роботи є дотримання частки сільськогосподарського товаровиробництва за попередній податковий (звітний) рік, яка має дорівнювати або перевищувати 75 %.

Сільськогосподарські товаровиробники, утворені шляхом злиття, приєднання або перетворення, можуть бути платниками податку в рік утворення або в рік перетворення. Сільськогосподарські товаровиробники, утворені шляхом поділу або виділення, можуть бути платниками єдиного податку з наступного року.

Новостворені сільськогосподарські підприємства можуть бути платниками єдиного податку з наступного року. Для них попереднім податковим (звітним) роком є період із дня державної реєстрації до 31 грудня того ж року.

Якщо підприємство утворилося, наприклад, у липні 2015 року, то при дотриманні 75-відсоткового критерію воно може бути платником єдиного податку 4 групи у 2016 році.


Не можуть бути платниками єдиного податку 4 групи сільгосптоваровиробники:

- у яких понад 50 % доходу, отриманого від продажу сільськогосподарської продукції власного виробництва та продуктів її переробки, становить прибуток від реалізації декоративних рослин (крім зрізаних квітів, вирощених на угіддях, які належать сільськогосподарському товаровиробнику на праві власності або надані йому в користування, та продуктів їх переробки), диких тварин і птахів, хутряних виробів і хутра (крім пухової сировини);

- здійснюють діяльність із виробництва підакцизних товарів, крім виноматеріалів виноградних (коди згідно з УКТ ЗЕД 2204 29 — 2204 30), вироблених на підприємствах первинного виноробства для підприємств вторинного виноробства, які використовують такі виноматеріали для виробництва готової продукції;

- які станом на 1 січня базового (звітного) року повинні податковий борг, крім безнадійного податкового боргу, що виник внаслідок дії обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин).

Для підтвердження або набуття статусу платника єдиного податку 4 групи у 2016 році сільськогосподарське підприємство не пізніше 20 лютого 2016 повинен надати:

- загальну податкову декларацію з податку за поточний рік щодо всієї площі земельних ділянок, з яких справляється податок, — до контролюючого органу за своїм місцезнаходженням;

- звітну податкову декларацію на поточний рік окремо щодо кожної земельної ділянки — контролюючому органу за місцем розташування земельної ділянки;

- розрахунок частки сільськогосподарського товаровиробництва — контролюючим органам за місцем свого знаходження та/або розташування земельних ділянок. Такий розрахунок складається за формою, затвердженою наказом Мінагрополітики від 26.12.2011 № 772;

- відомості про наявність земельних ділянок — контролюючим органам за місцем свого знаходження та/або розташування земельних ділянок.

Варто зазначити, що у 2016 році база оподаткування (нормативної грошової оцінки сільськогосподарських угідь) для сільськогосподарських товаровиробників 4 групи — платників єдиного податку — не індексується.

Відповідно до пункту 5 підрозділу 8 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України встановлено, що у 2016 році база оподаткування єдиним податком для платників єдиного податку четвертої групи (сільськогосподарських товаровиробників) визначається з урахуванням таких особливостей:

1) для сільськогосподарських угідь (ріллі, сіножатей, пасовищ і багаторічних насаджень) базою оподаткування є нормативна грошова оцінка одного гектара сільськогосподарських угідь з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного станом на 1 січня 2015 року відповідно до порядку, встановленого розділом ХII Податкового кодексу України;

2) для земель водного фонду (внутрішніх водойм, озер, ставків, водосховищ) базою оподаткування є нормативна грошова оцінка ріллі в Автономній Республіці Крим або в області з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного станом на 1 січня 2015 року відповідно до порядку, встановленого розділом ХII Податкового кодексу України.

Для платників єдиного податку 4 групи розмір ставок податку з одного гектара сільськогосподарських угідь та/або земель водного фонду залежить від категорії земель, їх розташування і визначається у відсотках від нормативної грошової оцінки.

Відповідно до норм Податкового кодексу України ставки єдиного податку 4 групи з 1 січня 2016 року становлять:

- для ріллі, сіножатей та пасовищ — 0,81 %;

- для ріллі, сіножатей і пасовищ, розташованих у гірських зонах та на поліських територіях, — 0,49 %;

- для багаторічних насаджень — 0,49 %;

- для багаторічних насаджень, розташованих у гірських зонах та на поліських територіях, — 0,16 %;

- для земель водного фонду — 2,43 %;

- для ріллі, сіножатей і пасовищ, що перебувають у власності сільськогосподарських товаровиробників, які спеціалізуються на виробництві (вирощуванні) та переробці продукції рослинництва на закритому ґрунті, або надані їм у користування, у тому числі на умовах оренди, — 5,4 %.

Єдиний податок у 2016 році оплачується щокварталу протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) кварталу. Сплата здійснюється у таких розмірах: за перший і другий квартали — по 10 %, третій квартал — 50 %, четвертий — 30 %.

При цьому звітним податковим періодом для таких платників є календарний рік.

Платники єдиного податку 4 групи звільняються від обов'язку нарахування, сплати та подання податкової звітності тільки з таких податків і зборів:

- податку на прибуток підприємств;

- податку на додану вартість з операцій із постачання товарів, робіт і послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, що сплачується ними;

- податку на майно (в частині земельного податку), крім земельного податку за земельні ділянки, що не використовуються ними для ведення сільськогосподарського товаровиробництва;

- рентної плати за спеціальне використання води. 

Експорт та відшкодування ПДВ 

Це питання залишається найбільш корумпованим і болючим, особливо для українських товаровиробників. Чиновники поки не наважуються ставити палиці в колеса великим міжнародним корпораціям, представленим в Україні, однак українські компанії від цього зазнають величезних збитків. Відшкодування ПДВ відбувається під час експорту зернових і технічних культур.

Варто зазначити, що з 01.02.2016 передбачено створення двох публічних відкритих реєстрів сум бюджетного відшкодування за хронологічним порядком. Як відомо, вони ще не працюють.

Один з них буде містити перелік заявників на автоматичне відшкодування, а другий — для інших суб'єктів господарської діяльності.

При цьому встановлено чіткі критерії для юридичних осіб, які претендують на автоматичне відшкодування ПДВ:

- обсяг експортних операцій у господарській діяльності становить понад 40 %;

- за наявності у суб'єкта господарської діяльності податкового боргу сума автоматичного відшкодування буде здійснюватися за мінусом такого податкового боргу.

При цьому з критеріїв виключили норму, яка передбачала відшкодування ПДВ тим суб'єктам підприємницької діяльності, які не є експортерами, а тільки мають інвестиції в розмірі 3 мільйонів гривень на рік.

Підсумовуючи, можна сказати, що несистемний підхід до розвитку галузі та податкові зміни спрямовані не на стимулювання виробництва, а на його знищення, корупція при поверненні ПДВ і відсутність програм підтримки, що реально працюють в автоматичному режимі, незабаром знищать сільськогосподарську галузь України.