Без трьох п’ять – другий рік президентства Володимира Зеленського: земельна реформа, зрошення, податки, децентралізація

Володимир Зеленський – два роки як президент парламентсько-президентської України. Хоч законодавством наголос закріплено на першому слові, але всі знають: у «домі господар» він, парламент – на другому місці. Пройдемся по аграрній реформі, до якої Володимир Зеленський дотичний прямо (ринок землі, соєво-ріпакові поправки, децентралізація, передача державних земель громадам та багато іншого). Два роки – це ще не президентський екватор, але важливий рубікон для глави держави: досвід управлінський та розуміння процесів є – тож час рахувати курчат реформ!

 Читати до теми: Без чотирьох п’ять: перший рік президентства Володимира Зеленського

Що зроблено за рік Володимиром Зеленським і його командою для агросектору?

 
По-перше, Президент Володимир Зеленський дав добро Кабміну (саме з його особистої подачі) поновити Мінагрополітики та призначити нового аграрного міністра Романа Лещенка.

Читати до теми: Роман Лещенко – міністр аграрної політики: досьє, погляди на розвиток АПК, досягнення в Держгеокадастрі
 

По-друге, остаточно право розпоряджатися державними землями передано місцевим громадам у момент ухвалення закону України № 2194 «Про внесення змін до Земельного кодексу України та інших законодавчих актів щодо удосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин». За моїми даними, підписання закону про земельну децентралізацію очікується на земельному форумі, який відбудеться наступного тижня.

Читати до теми: Земля громадам від Президента: де її шукати?

По-третє, Офіс Президента Володимира Зеленського дотиснув Раду і дозбирав більшість голосів для ухвалення вже двох законів із пакету земельної реформи: згаданого закону про земельну децентралізацію (2194) та про електронні аукціони (2195). Загалом тема земельної реформи та запуску вільного ринку сільськогосподарського ринку землі – одна із ключових у аграрній програмі Президента, яку наразі реалізовує Мінагрополітики.

По-четверте, саме Володимир Зеленський увійшов у прямий конфлікт з КСУ і фактично зупинив скасування закону № 552-IX «Про обіг земель сільськогосподарського призначення». Чим закінчиться протистояння суддів та гаранта – будемо бачити: вже 3 червня 2021 року Конституційний Суд розпочне розгляд справи за конституційним поданням народних депутатів щодо закону «Про обіг земель сільськогосподарського призначення».

Читати до теми: Конституційний Суд проти ринку землі, або політичні баталії на економічному полі

По-п’яте, з легкої руки Зеленського завершилась 2,5-річна епопея аграріїв зі скасуванням так званих соєво-ріпакових поправок. Нагадаю, Зеленський відновив запроваджене Петром Порошенком обмеження для аграріїв із відшкодування ПДВ при експорті олійних культур (сої та ріпаку).

Читати до теми: 18 млрд грн на кону, або Чи відправить парламент дрібних виробників сої та ріпаку в глибокий фінансовий нокаут?
 

«Земельні котики»: правильно будуй земельну політику

Перший повний онлайн-курс про управління зембанком

 Що доведеться зробити Володимиру Зеленському для агросектору?

Такий собі план дій від АПК на третій рік президентства сформований поточною економічною ситуацією та непродуманими діями членів уряду Дениса Шмигаля та окремих депутатів його ж політсили «Слуга народу». Наведу лише кілька найбільш резонних питань.

Питання № 1 для Президента – що робити з Китаєм та реструктуризацією китайського кредиту для ДПЗКУ

Продовжувати кредит чи віддавати компанію за борги, або й того гірше – розпаковувати $1 млрд держгарантій з бюджету. Тут і кінь в Кабміні не валявся. Починалося все дуже добре: донедавна у офісі готувався візит Президента до цієї країни. Ба більше: сторони почали рух одна до одної за різними напрямками – зокрема, активізувався діалог про торговельну угоду. В запасі україно-китайської співпраці були зарезервовані у Китаю мільярди доларів кредиту на різні інфраструктурі проєкти (їх можна було направити, наприклад, на зрошення). Однак вибухнув скандал довкола приватизації «Мотор січ» – і виникла величезна політична напруга. Вона посилюється невирішенням ще одного питання: ситуація з погашенням кредиту ДПЗКУ перед Китаєм. Перемовин з китайською стороною Україна щодо реструктуризації і досі не провела. Мовчання Кабміну в цій ситуації весь цей час завело ситуацію у глухий політичний кут, вивести з якого можуть лише офіційні перемовини Президента Володимира Зеленського із китайською стороною. Як твердять мої співрозмовники в офісі, на інший варіант китайці вже не підуть, адже всі можливі дедлайни згоріли.

Читати до теми: ДПЗКУ потрапила у рейтинг найбільш збиткових держкомпаній в Україні
 

Земельна реформа в Україні

Земельная реформа України – основні етапи та події за всі роки незалежності

 Питання №2 для Президента Володимира Зеленського у агросекторі – буде чи ні референдум для іноземців про доступ до сільськогосподарських земель.

Від цього залежить, якою буде ціна 1 га сільськогосподарської землі. Наразі ринок обмежений, нагадаю, що закон про референдум ухвалено і підписано, а опозиційні сили вже заявили, що будуть ініціювати народний референдум для скасування ухваленого закону про ринок землі загалом.

 Читати до теми: Вартість 1 га сільськогосподарської землі після відкриття ринку – прогнози 

Питання № 3 для Президента у агросекторі – чи піде на поводу у своїх депутатів-слуг Президент і погодиться на варіант наповнення бюджету за рахунок підняття податків для аграріїв.

Такі ініціативи активно наразі педалюються в Офісі Президента Данилом Гетманцевим. Зокрема, його рук справа ініціатива про двократне збільшення ставки єдиного податку для платників четвертої групи – сільгоспвиробників. Наразі баталії за цю норму точаться, сподіваюся, розуму в Офісі вистачить, щоб не робити цього. Адже сектор сьогодні треба не обтяжувати податками, а навпаки – спрощувати йому роботу. За минулий рік (10 місяців) АПК сплатив до бюджету 42,6 млрд грн, при цьому валютна виручка від АПК за цей же період сягнула $ 15,5 млрд, що дорівнює 44,2% всього притоку валюти.

Читати до теми: Роман Лещенко прокоментував ключові зміни у аграрному законодавстві та їх наслідки для сільгоспвиробників
 

Лунає навіть більш геніальна податкова новела в стінах Офісу – скасування відшкодування експортного ПДВ. Наразі від неї відмовилися, але як знати, як знати – дефіцит бюджету міцнішає.

Читати до теми: Структура сплачених податків агросектором за 2020 рік: земельний податок, ПДФО, ПДВ, податок на майно, рентна плата
 

Четверте питання – завершення децентралізації.

Тут очікують таких кроків: внесення змін до Конституції щодо децентралізації, нова редакція закону «Про місцеве самоврядування»/зміни до чинного закону та закону «Про службу в органах місцевого самоврядування». А також запуск в рамках президентської платформи держпрограми «Нове село».

Читати до теми: Рада розблокувала підписання закону про земельну децентралізацію
 

Як же бачить свої ключові завдання у агросекторі в рамках своєї програми сам Володимир Зеленський?

AgroPolit.com має у своєму розпорядженні презентацію цієї аграрної програми від Президента, яку реалізовує Мінагрополітики. Презентую вам окремі її складові.

Перша складова – земельна реформа і вільний ринок землі.

Щодо цього, то частина тут вже зроблена: ухвалено закони про вільний ринок землі, земельну децентралізацію та електронні земельні аукціони. Реформа Держгеокадастру теж стартувала. Передача державних земель громадам на фініші.

Читати до теми: Земельна реформа України: ринок землі, оренда, паї, емфітевзис, передача землі громадам, ціна 1 га

Друга важлива складова – зрошення по Україні.

В Україні налічується 5,48 млн га меліорованих, в тому числі 2,17 млн га зрошуваних і 3,3 млн га осушуваних земель з відповідною меліоративною інфраструктурою. У 2019 році під поливом було не більше ніж 550 тис. га сільськогосподарських земель. Наразі Мінагрополітики готується запустити Державне агентство меліорації, яке займатиметься зрошенням в Україні. На його баланс передадуть всі водні об’єкти та мережі від Держводагентства. Є перший пілотний проєкт з ЄБРР в Одеській області (на Півдні України), який масштабуватимуть на всю країну. За моїми даними, це відбуватиметься частково за рахунок ресурсів з програми «Велике будівництво».

Читати до теми: Поради уряду: як вирішити проблему посухи – агрострахування, зменшення ставки ПДВ, пільгова «нічна» електроенергія
 

Третя складова – продовольча безпека України.

Скорочення вдвічі імпорту харчової продукції, зростання на третину об’єктів переробки продукції, та щоб кожен українець мав доступ до якісних та безпечних продуктів харчування. Цікаво, що в аграрній програмі вказано, що Україна має стати світовим екологічним супермаркетом агропродукції.