Як реформувати аграрну науку?

Сьогодні у суспільстві активно обговорюється питання реформування аграрної науки. Існує багато «радників», котрі мають певне бачення, як це зробити. Але не слід забувати, що план змін вже прописаний у контексті виконання коаліційної угоди та в перспективних положеннях «Концепції реформування аграрної науки на основі інноваційної моделі» з метою підвищення її ефективності, що передбачає, зокрема, збереження державного фінансування фундаментальних наукових досліджень, скорочення фінансування прикладних дослідженнь, ліквідацію неефективних підприємств, установ і організацій Академії.

Наразі розпочато вдосконалення й оптимізацію мережі установ НААН через створення 7 зональних науково-інноваційних центрів (Кримський, Північно-Степовий, Південно-Степовий, Лівобережно-Лісостеповий, Правобережно-Лісостеповий, Поліський, Карпатський); через ліцензійні угоди на використання об’єктів права інтелектуальної власності НААН (щорічно понад 2,5 тис.) за надходження від них майже 84 млн грн; поглиблення міжнародної контрактації з 46¬–50 країнами світу.

Хочу наголосити, що існування Академії, як фундації, зорганізувало науковий кадровий потенціал, сприяло його збереженню.
Національна академія аграрних наук України гарантує продовольчу безпеку України завдяки інноваційній продукціїз часткою на вітчизняному ринку: круп’яних культур – 95%, озимої пшениці – 67%; племінних тварин у молочному скотарстві – 90%, свиней – 75% тощо.

Науковий потенціал НААН здійснив супровід аграрної реформи 1994–2004років.

Цікаво, що кожна область України має сформовані Академією виставкові полігони, якими опікуються академічні установи відповідного профілю. Академія є незамінною державною інституцією в забезпеченні біологічної безпеки, –збереження родючості ґрунтів, розвиток біоенергетики й інше. 

Відповідальний етап реформ, що його розпочато 2014 року та який тривав увесь 2015 рік, дозволив ліквідувати 18 державних підприємств.

Наразі ведеться пошук дієвих моделей державно-приватного партнерства, що забезпечить залучення інвестиції в науку. Так, планується створити «науково-технологічний парк НААН». Цьому сприяло введення в дію нового Закону України «Про освіту» та Закону України «Про наукову та науково-технічну діяльність».

На превеликий жаль, процес реформування затримується через хронічне недофінансування аграрної науки. А відсутність загальнодержавної стратегії інноваційного розвитку призвела до того, що Академію вкотре втягують у дискусії щодо необхідності розпаювання та приватизації значної частиниїї земельного фонду. Переконані, що це вирішить озвучені проблеми. Тим більше, що у підпорядкуванні НААН – 454 тис. га з 8,8 млн га державних земель.

Сьогодні необхідно завершити реформування аграрної науки, так, як це запропоновано НААН у державній Концепції реформування аграрної науки.

Ще раз наголосимо, що стратегічною метою реформування аграрної науки є забезпечення оптимізації наукового, земельного та майнового потенціалу НААН, посилення інноваційності наукового продукту її науково-дослідних установ, підвищення ефективності діяльності експериментальної бази.

Серед напрямів реформування:

− оптимізація наукової інфраструктури в країні;

− удосконалення організаційних форм діяльності наукових установ;

− координація наукових досліджень галузей АПК вченими наукових центрів НААН;

−покращення системи фінансування через істотне зростання конкурсної (грантової) складової;

− введення критеріїв оцінювання наукової діяльності всіх рівнів;

− удосконалення кадрової політики завдяки системі об’єктивної атестації і запровадження відповідного стимулювання.

Реформу аграрної науки варто розбити на кілька етапів:

І-й етап (2016–2018 роки) – антикризовий.

Завдання:

1.Зупинити катастрофічне падіння у сфері аграрної науки:

− провести незалежний аудит діяльності організацій НААН, галузевих інститутів Міністерства аграрної політики та продовольства України;

− розробити зміни до нормативно-правової бази та пропозиції щодо системи економічних стимулів наукової діяльності (фінансово-кредитних, податкових, страхових тощо).

2. Зміцнення взаємодії між аграрними академічними та освітянськими установами, посилення зв’язків науки з громадськими професійними організаціями та бізнесом:

− створити Міжвідомчу наглядову раду з формування наукової платформи щодо координації наукових досліджень у галузі АПК; 

− сприяти об’єднанню вчених у громадські наукові організації (наукові товариства, асоціації, спілки) для розвитку відповідних напрямів науки, обміну досвідом;

− розширити перелік дорадницьких послуг установ Академії з використанням сучасних технологій (онлайн-консультації, моделювання та прогнозування кризових явищ у сфері АПК за використання засобів ДЗЗ, демонстраційні відео-курси тощо);

− розробити нормативні акти щодо встановлення порядку ліцензування науково-дослідних установ на проведення ними освітньої діяльності під час післядипломної освіти, зокрема підвищення кваліфікації педагогічних і науково-педагогічних працівників та фахівців АПК.

3. Створення ефективної системи позабюджетного фінансування наукової діяльності, зокрема через:

– активізацію участі науковців Академії у конкурсних проектах;

– розроблення пропозицій до нормативно-правових актів, спрямованих на спрощення ведення державно-приватного партнерства.

4. Інтеграція української науки у світовий, і, зокрема, європейський дослідницький простір, через виконання спільних міжнародних проектів та підвищення публікаційної активності вчених-аграріїв.

ІІ-й етап (2019–2024 роки)  − забезпечення розширеного економічного відтворення.

Він ознаменується поступовим переходом від організації наукових досліджень за бюджетне фінансування до ширшого використання грантів та міжнародних коштів.  

ІІІ-й етап (2025–2030 роки) − період максимального інвестиційного зростання.

В цей час має відбутися перетворення підприємств дослідно-виробничої бази Академії на структури інноваційного типу, щоб розробляти нові технології, які стануть об’єктами права інтелектуальної власності. Як це зробити, – прописано в уже схваленому Законі України «Про наукову і науково-технічну діяльність».

Переконані, що Академію буде реформовано,а її науковий потенціал – реалізовано!