Дізнавайтесь першими про всі найважливіші події в аграрній політиці з нашого Facebook, Twitter, Telegram та підписуйтесь розсилку . Обіцяємо надсилати тільки найцікавіші новини!
Вадим Івченко, народний депутат «Батьківщина», заступник голови парламентського комітету з питань аграрної політики та земельних відносин:
Щодо земель НААН потрібно провести аудит: як використовуються, кому віддаються в оренду, яку частку займає тваринництво, рослинництво і т.д. За моїми даними, 50% (150 тис. га) земель НААН можуть бути й надалі офіційно здані в оренду і приносити кошти до місцевого бюджету та податків у центральний бюджет. До того ж землі потрібно зберегти за наукою. Раніше НААН віддавали найцінніші землі і треба ними правильно розпорядитись, щоб місцеві бюджети могли скористатись, а працівники підприємств – отримати свої паї. Наприклад, підприємство, яке має 3 тис. га, може віддати 600 га на паї працівникам. Також є сенс частину земель розпаювати і передати людям, ще якусь – віддати на конкурентних засадах через аукціонну комісію з Мінагрополітики та НААН. Це буде найкращий варіант. Адже якщо всі землі розпаювати, то частину заберуть колишні директори, а частину – ті, хто дасть більше.
Що наразі в НААН – 150 підприємств, розкидані в 20 областях. Потрібно перевіряти не кожен гектар землі у них, а діяльність цих підприємств. Виходить по 5 підприємств на область. За великим рахунком, провести такий аудит можливо за 3–4 місяці. Скажу більше, НААН вже має пропозиції щодо земель, які вони готові віддати в офіційну оренду для того, щоб залучити виробників і паралельно сплачувати податки до бюджету. Але тут поспішати не варто. Адже «гарячі голови» зараз можуть «нарубати дров» так, що потім їх не повернути.
Ще одне питання – як надалі буде фінансуватись Академія. Треба надати можливість НААН офіційно заробляти кошти, таким чином вони зможуть окупити свою діяльність. Скільки заробив – на стільки й будеш збільшувати дослідницькі посіви. Зараз важливо не втратити землі, бо якщо їх зараз роздати, то потім ніхто реприватизацією займатись не буде. Дуже важливо знайти спільний загальний консенсус для аграрної політики.
У Німеччині здаванням в оренду і продажем землі займається структура BVVG при Мінфіні, а не Мінагрополітики, яке заробляє кошти і звітує щорічно. Водночас надходження до бюджету постійно збільшуються. І це нормально. Якщо ми створимо структуру й дамо у розпорядження 150 тис. га земель для отримання прибутку – це можливо. Але це має бути компромісне рішення. Хоча на цей компроміс не погодяться холдинги. Тому що їм простіше взяти землю в оренду на 20 років і забути. Це вже аграрна політика, яка формується інтересами.
Іван Мірошниченко, народний депутат «Самопомочі», член парламентського комітету з питань аграрної політики та земельних відносин:
Реформувати НААН потрібно – ніхто сперечатися не буде. Там відбуваються такі цікаві й банальні речі, як і з будь-якими іншими державними підприємствами. Вони переходять із рук в руки, керівництво змінюється, а їхня капіталізація, фінансовий результат і ефективність – на нулі. Тому реформа потрібна у будь-якому разі.
Існує низка факторів, чому НААН складно бути ефективною. Перше – велика кількість земель перебувають у розпорядженні третіх сторін, які працюють на різних умовах договорів. НААН сама по собі далеко не така технологічна структура в плані промислового виробництва. Друге – фінансування. Третє – ефективність менеджменту.
Чому ці треті сторони теж неефективно працюють? Дуже часто якість контрагентів визначається ступенем їхнього впливу. Крім цього, в законодавстві є серйозні обмеження, які не дозволяють вибудовувати довгострокові відносини учасників. За чинним законодавством вони мають право підписувати угоду на спільну діяльність на один рік, що явно не найкращий інструмент – подвійна бухгалтерія й обліки. Або працюють за договорами – за ставкою матеріально-технічного обладнання. Тобто працювати в таких умовах – це не довгострокова перспектива і стратегія. А про капітальні інвестиції не може бути й мови. Навіть за наявності хорошого менеджменту, без законодавчих змін нічого не буде. Вся історія повторюється щороку.
Що потрібно робити? Перші базові кроки: провести аудит договорів. Я впевнений, що робота з різними третіми сторонами створила значну заборгованість кожного підприємства. Другий крок – необхідно НААН розбити за кластерами та напрямками подальшого стратегічного розвитку і структурування. Окремий блок пов'язаний із виробництвом насіння, селекції – це ми не повинні втратити. Йому потрібно надати всі необхідні ресурси, розібратися в авторських правах. Потрібно структурувати спільну діяльність із хорошими західними партнерами. Це не обов'язково повинні бути інститути, можуть бути й підприємства. Можливі спільні бренди та розробки. Слід розуміти, що такі напрямки – це наші переваги. І тут є платформа для співпраці. Далі – племінна справа, від якої мало що лишилося. Це окрема група підприємств, яка потребує держпідтримки. Все, що стосується рослинництва – там багато надлишків і землі, яку потрібно віддати за принципом розпаювання. Все, що не потрібне й неефективне, потрібно віддати, за тим же принципом, що і ГП.
Олексій Мушак, народний депутат БПП, член парламентського комітету з питань аграрної політики та земельних відносин:
Більшість земель НААН обробляється напівлегально за договорами про спільну діяльність. Вони мусили б бути оформлені під наукову діяльність, бо подібні дослідні центри по всьому світу для цих цілей потребують менше земель. Тут три завдання – ефективність використання землі, фінансування досліджень і питання у тому, скільки ж усе-таки потрібно реально земель. З арештованими за попередньої влади землями потрібно розбиратись. Бо коли їдеш Україною, то всі поля засіяні, все використовується. Просто податки не платяться і цьому потрібно покласти край. Землі НААН необхідно потроху залучати до пілотного проекту із запуску ринку землі.
Олександр Бакуменко, народний депутат БПП, заступник голови парламентського комітету з питань аграрної політики та земельних відносин:
Скоро ми проведемо комітетське слухання й отримаємо питання про те, скільки в НААН підприємств, який у них рівень рентабельності, де наша наука в селекційному процесі, скільки потрібно землі для наукових розробок. Треба провести повну інвентаризацію господарської і наукової діяльності та зробити висновки про те, як бути далі. Тарас Кутовий теж піднімав це питання.
Механізмів стимулювання аграрної науки може бути декілька. Але головна вимога – там повинна бути відсутня корупція, а наука має розвиватися та бути ефективною. Хороша ідея про створення комерційного підприємства на базі НААН, яке продаватиме право на вирощування, наприклад, насіння. Коли в науці та виробництві поєднується бізнес, котрий дає інвестиції – це може дати гарний результат.
Нам треба розібратися із тим, хто зараз розпоряджається цими землями, а далі законодавцям варто прийняти рішення. Звернутися до Кабінету Міністрів, якщо це потрібно, Генеральної прокуратури, по мірі того, в чиїй компетенції є рішення даного питання.
Дізнавайтесь першими про всі найважливіші події в аграрній політиці з нашого Facebook, Twitter, Telegram та підписуйтесь розсилку . Обіцяємо надсилати тільки найцікавіші новини!