Освіта:
Закінчив Київський національний економічний університет ім. В. Гетьмана. Бакалавр «Менеджмент організацій, викладач економіки зі знанням англійської мови», магістр «Державного управління економікою», ННЦ «Інститут аграрної економіки» за спеціалізацією «Економіка і управління національним господарством».
Кар'єра:
2005-2014 рр. — працював на керівних посадах в приватних підприємствах.
2010-2012 рр. — радник директора ДП «Держзовнішінформ».
2013 — 2016 рр. — радник Міністра аграрної політики та продовольства України.
З січня 2014—2021 рр. — перший заступник виконавчого директора Всеукраїнської асоціації сільських та селищних рад. Основний напрямок діяльності: Підвищення інституційної спроможності органів місцевого самоврядування в сільських територіях, підвищення обізнаності та навчання — формування мережі лідерів органів місцевого самоврядування. Налагодження взаємодії з органами державної влади у процесі вирішення питань місцевого і регіонального розвитку з метою узгодження
загальнодержавних, регіональних та місцевих інтересів шляхом проведення консультацій, підготовки висновків та пропозицій до проектів нормативноправових актів із зазначених питань.
4 листопада 2021 р. — радник Асоціації міст України.
Погляди:
Про владу:
«Найближчою до людей владою, як відомо, є органи місцевого самоврядування: сільські, селищні міські ради та їхні виконкоми. Отже саме вони повинні мати широкі повноваження і достатньо коштів, щоб бути спроможними вирішувати усі місцеві питання і нести за це відповідальність. Для цього в Україні власне й відбувається децентралізація – передача повноважень та фінансів від державної влади якнайближче до людей — органам місцевого самоврядування».
Про інвентаризацію землі:
Договори оренди земельних ділянок, укладені органами Держгеокадастру, та документація з проведеної Держгеокадастром інвентаризації земель, що перейшла у комунальну власність, так і не передаються в громади. Поширеним явищем стали помилки при формуванні земельних ділянок, що потребує переробки документації і внесення змін до кадастру. До того, до громад передані були не всі землі, що мали бути передані, навіть з земель сільськогосподарського призначення. Найчастіше, господарські двори, які згідно із законом стали комунальною власністю, всупереч законодавству, органи Держгеокадастру продовжують притримувати у своєму розпорядженні.
Землі передаються частково і, коли громади проводять інвентаризацію своєї території самостійно, виявляються нові земельні масиви, про які раніше державний орган, ніби не знав. В окремих громадах захованих земель знаходиться більше 2000 га, причому — це як сільськогосподарські землі, так і ліси.
До головних проблем необхідно віднести відсутність повноважень рад з управління землями в межах всієї території громади та невиконання з боку державних органів вимог законодавства з наповнення Державного земельного кадастру відомостями про всі земельні ділянки, зокрема, які містяться в архівних правовстановлюючих документах. Результати інвентаризації земель, проведеної Держгеокадастром за рахунок державного бюджету, тобто всіх платників податків, переконливо свідчить, що Держгеокадастр не здатний забезпечити наповнення кадастру якісними даними згідно з існуючими процедурами. Все частіше виконання землевпорядних робіт за державний кошт зводиться до формування закритих відомчих фондів документації, що гальмує проведення реформ.
Про децентралізацію і завдання Президенту:
«Найперше — призначити відповідального в АП за розвиток сільських територій і децентралізацію. Наразі такої особи немає. Хотілося б побачити подальші кроки у сфері місцевого самоврядування й адміністративно-територіального устрою. Зокрема: Закон «Про обіг земель», де окремий розділ про передачу державних земель ОТГ та про права передачі управління земельними ресурсами органам місцевого самоврядування. У 2018 році 655 громад отримали 1,5 млн га держземлі у своє розпорядження, а цього року передачі не було (винятком стали кілька громад з торішнього списку, які не встигли отримати землі). Адже постанова урядова не діє. Тобто, в 2019 році землі ОТГ не передаються. Новий закон про місцеве самоврядування. Чинний було прийнято у 90-х роках. До нього внесли більш ніж 800 правок, і за ним є понад 10 рішень Конституційного суду. Він дуже заплутаний, декілька статей суперечать одна одній. Він створює низку проблем: невизначеність призначення людей на посади на професійну службу в органах місцевого самоврядування, призначення голови і заступників, розподілення повноважень тощо. Закон про службу в органах місцевого самоврядування. Закріплення в Конституції обов’язкового проведення реформи децентралізації. Забезпечення нагляду за діяльністю органами місцевого самоврядування. Таким чином ми обмежимо незаконні дії. Це коли місцева рада оголошує імпічмент місцевому голові 2/3 голосів — і він йде у відставку. У нас на сьогодні 177 селищних і міських рад без голови. У Чернівцях, Полтаві депутати зняли голову і процес затягнувся в судах. Якщо буде чинний державний орган, який продивлятиметься дії місцевих рад, вони автоматично блокуватимуться. Це повинен бути підрозділ Міністерства регіонального розвитку. Державна політика в сфері кадрового забезпечення місцевого самоврядування. Аграрна стратегія розвитку сільських територій».