Народився в с. Веприк, Фастівський район, Київська область.
1977 р. — закінчив Українську сільськогосподарську академію, спеціальність — інженер-механік.
1991 р. — закінчив Всесоюзну академію зовнішньої торгівлі, спеціальність — економіка зовнішньої торгівлі.
1977-1978 рр. — завідувач центральної майстерні радгоспу «Кожанський» сільськогосподарського комбінату Фастівського району.
1979-1983 рр. — головний інженер радгоспу «Більшовик» Фастівського району.
1983-1986 рр. — голова правління колгоспу села Пилипівка Фастівського району.
1986-1988 рр. — на партійній роботі.
1988-1991 рр. — слухач Всесоюзної академії зовнішньої торгівлі.
1991 р. — начальник управління сільськогосподарського маркетингу та ліцензій Міністерства сільського господарства України.
Серпень 1991 р. — генеральний директор АТ «Украгробізнес».
Листопад 1995-липень 2000 рр. — член Ради підприємців і роботодавців при Президентові України .
Лютий 1999-листопад 2001 рр. — голова Комісії з питань аграрної політики при Президентові України.
1993-1996 рр. — президент Української ліги підприємців і промисловців АПК.
1996-2001 рр. — член президії Федерації роботодавців і промисловців.
З січня 2001 р. — директор ТОВ «Агроленд».
2001 р. — голова Державної надзвичайної протиепізоотичної комісії при КМ України.
2001 р. — голова міжвідомчої координаційної комісії з питань підтримки індивідуального житлового будівництва на селі.
2002 р. — голова Української аграрної конфедерації.
До липня 2003 р. — радник Прем'єр-міністра України
З березня 2005 р. — радник Президента України.
2006-2012 рр. — радник Київського міського голови Леоніда Черновецького (на громадських засадах).
2010 р. — голова Ради підприємців при Кабінеті Міністрів України
8 травня 2014-12 березня 2016 рр. — працював позаштатним радником прем'єр-міністра України Арсенія Яценюка.
27 листопада 2014 р. — народний депутат, голова підкомітету з питань економічної і фінансової політики в агропромисловому комплексі Комітету Верховної Ради України з питань аграрної політики та земельних відносин.
Результати його парламентської роботи: за 8-му сесію можна подивитися тут, а включно з 7-ю подано в аналітичній інфографіці далі.
Декларації:
Погляди:
Про АПК і парламент
Аграрне лобі складається з 40—45 депутатів (у різних фракціях), тобто 10% всього складу парламенту.
Відбувається еволюція в суспільстві, у тому числі, в головах аграріїв. Вони вже не хочуть просто тягнути воза. Більшість попередніх чиновників йшли в державний апарат для наживи. Зараз відбувається становлення оновленої Аграрної партії. В її лави вливається прогресивна, радикально налаштована на зміни молодь. Тож є шанс змінити ситуацію.
Дійсно, немає єдиної політсили, яка б об’єднала середніх і дрібних фермерів. Кілька разів були спроби її утворити… з використанням адміністративного ресурсу, тому і провалилися. Партії будували зверху донизу, а мали б — навпаки.
Агросектор України сплачує близько 10% всіх податкових надходжень до бюджету! Йдеться як про прямі податки, так і про акцизи від харчової промисловості. Крім того, є ще один прихований вид податку — дотування соціальних цін на ряд продуктів для всіх українців, а не лише для незахищених верств населення. Цей тягар на плечах аграріїв! Є соціальні програми на селі, які не фінансують практично ні держава, ні жодна галузь, окрім АПК. Це утримання сільських шкіл, дитсадків, медпунктів, ремонти доріг та вуличного освітлення тощо, які теж коштують грошей. І останнє — підтримка учасників АТО: від постачання продуктів харчування до ремонту озброєння.
Найбільший негатив українських компаній, незалежно від того, чи це ДПЗКУ, чи «Укрспирт», — імідж корумпованих структур, котрі завжди розкрадали державне майно і створювали борги, які покривалися за рахунок пересічних українців. У ДПЗКУ теж є негативна слава: кримінальні справи порушені, пропали кошти, і китайці цим стурбовані
Про ринок землі
Більше десяти років ми намагаємося завершити цю земельну реформу. Чому так довго? Тому що всі попередні спроби містили якісь корупційні «схеми». І насправді величезна кількість часу і сил пішли на те, щоб запобігти цим «схемам». Сьогодні маємо парадоксальну ситуацію — саме фермери бояться відкриття земельного ринку. Вони бояться того, що їх знову ошукають. Нині ми знаємо всі проблемні моменти і всі приховані «схеми». Тому потрібно сісти за стіл, розкласти пропозиції й викинути у смітник те, що містить корупційну складову. Головне — показати потенційним учасникам земельного ринку, що він буде діяти за чесними правилами. Для цього спочатку реформу варто запустити в одному чи декількох пілотних регіонах. Це дасть можливість виявити і виправити її слабкі місця, а вже після цього, коли люди переконаються, що ризиків немає, можна відкривати ринок землі по всій країні. Влада повинна проводити реформу заради селян, аграріїв і заради України. А не заради окремих людей, які приховані за схемами.
У нас була пропозиція. Є багато молочнотоварних ферм, тож якщо хтось купує цю ферму, то йому без застереження можна передати землю в оренду на 10 років і більше. Потім, коли ринок землі відкриють, покупець матиме пріоритет на викуп цієї землі. Це не значить, що він її викупить, але він буде мати право першої руки.
Про держпідтримку
Ми не повинні кожного року змінювати правили гри, адже сільське господарство має більш тривалий цикл, ніж інші галузі економіки, крім того, селянин дивиться, що відбулося збоку, зліва, праворуч, у сусіда, й тільки тоді подає свою пропозицію щодо бюджету… Чи треба нам відшкодовувати аграрному бізнесу ті інвестиції, які вкладаються? Так! Чи треба заохочувати залучати кредитні ресурси в банківському колі? Так!
В Європі більше 40% прямих видатків на утримання АПК надає бюджет ЄС, у нас — 1,75%! У перерахунку на 1 га ріллі європейські дотації в 27 разів більші за українські! Уявляєте, який розрив конкуренції.
Хвилюються не лише європейці.
У Раді багато депутатів-аграріїв, які прийшли від різних політичних сил і мають полярні погляди. Я б не сказав, що, об’єднавши їх, маємо консенсус у вирішенні проблем галузі. Але саме у цьому парламенті найбільше зареєстровано законопроектів, які змінять галузь (оподаткування, земля та інше).
Про спецрежим
Хтось помиляється, якщо думає, що МВФ виступає проти спецрежиму ПДВ. Він не вникає у ці процеси.
Я знав, що відбудеться політрада, але в мене була запланована поїздка на міжнародну аграрну конференцію до Угорщини, тому попередив керівництво АПУ про це. Про рішення політради я дізнався після його прийняття. Воно викликало у мене здивування, бо я абсолютно нічого не знав про питання відкликання членів АПУ з керівних органів влади різних рівнів. Зі мною на цю тему ніхто не радився та до відома не доводив. Це було повною несподіванкою.
У політиці популізм завжди – на першому плані, особливо, у тих політиків, які не при владі. Саме вони й займаються популізмом, бо це — важливий шлях заволодіти симпатіями виборців. Але в ньому має бути конструктив. Наразі його не вистачає, що й заважає Аграрній партії приймати радикальні та ефективні рішення у діалозі з владою.
Рішення відкликати членів АПУ з провладних фракцій у парламенті та місцевих радах — це помилка. На короткий час це може дати згадування АПУ в інтернеті, але результатом такого піар-кроку може бути втрата підтримки знизу та рейтингу партії в цілому. Тому такі рішення треба приймати виважено.
У Віталія Скоцика харизма є, він провів багато форумів, але бажаного ефекту від цього, на жаль, немає. Причини криються у недостатньому професіоналізмі апарату, нестачі коштів на рахунках партії та в недопрацюваннях самого лідера.
Стиль життя:
Леонід Козаченко: Кодекс честі українського аграрія.
Цікава інформація:
12 грудня 2017 р. — утримався від голосування за законопроект, яким скасовувалося експортне ПДВ для виробників соняшнику, сої та ріпаку і завдавало збитків аграріям. Більше про історію соєво-ріпакових правок у парламенті читайте тут.
26 грудня 2018 р. — Російська Федерація включила його до списку українців, на які поширюються санкції.