Ярослав Гадзало: Ми проти розбазарювання земель Академії…

Національна академія аграрних наук (НААН) та її діяльність останнім часом знаходиться під прискіпливою увагою громадськості. Причина – значні земельні наділи в управлінні. З одного боку, лунають запитання щодо ефективності їх використання Академією. З іншого – у «верхах» є чимало бажаючих нажитися на державній земельці. То ж скільки земель в НААН сьогодні? Прибутки чи збитки вони генерують? Скільки становлять втрати від анексії Криму та війни на сході? Як дерибанять наукові землі за допомогою «арбітражних» схем і на місцях через типові договори? Бути чи ні пілотному проекту з відкриття ринку землі на базі НААН? Які перспективи співпраці науковців із холдингами та фермерами? Що буде з вітчизняним насінництвом? Коли відкриється в Китаї представництво НААН? Про це та про багато іншого в ексклюзивному інтерв’ю AgroPolit.com розповів президент НААН Ярослав Гадзало:

AgroPolit.com: На одному з засідань аграрного комітету депутати розглядали «гарячі» питання НААН. Зокрема, її реформування. Звучала спокійна, та все ж критика. Прокоментуйте це.

Ярослав Гадзало: Було робоче засідання комітету, доповідь про роботу НААН: питання – відповідь, без емоцій. Підіймалося кілька тем. 

Перша – використання земель науки. Коли мені кажуть, що вони використовуються неефективно, то хочу нагадати, що в нас є стаціонари із багаторічними навіть 100-річними дослідженнями. На базі наших дослідницьких господарств утримується 40 тис. голів племінної худоби! Щоб їх прогодувати, потрібно, як мінімум, 40 тис. га землі. Є велике поголів’я маточних свиней вітчизняних порід – більше 42 тис. голів. Водночас на базі Інституту свинарства забезпечується виробництво 88% генотипів, яке споживає внутрішній ринок. Понад 10 тис. племінних овець. Це все називається відтворенням племінного поголів’я, яким, окрім аграрної науки, в Україні практично ніхто не займається. Майже 100 тис. га землі – під насінництвом і дослідними ділянками для випробування агротехніки, сортів, технологій, вплив чорного пару тощо. Це наукові землі. Здивували депутатів і показники урожайності з 1 га в держпідприємствах. Як мені здалося, вони зрозуміли, що Аграрна академія не може бути без землі, а ефективність її використання не може зрівнятися з тією, що використовується під ведення лише агробізнесу. Адже віддача від посіву 1 гектара так званих бізнес-культур (кукурудзи, соняшника, ріпаку) й 1 га під науку – різні речі. 

Підприємства НААН віддають в казну вдвічі більше коштів, аніж отримують на розвиток від бюджету

Друге – сплата податків до різних рівнів бюджетів. Якщо коротко, то підприємства НААН віддають в казну вдвічі більше коштів, аніж отримують на розвиток від бюджету. Зокрема, за 2014–2015 рр. державними підприємствами дослідними господарствами мережі НААН сплачено податків та інших обов’язкових платежів відповідно 325 млн грн та 471,6 млн грн, при тому, що фінансування НААН за загальним фондом за аналогічний період становило 437,1 млн грн та 379 млн грн, а план на 2016 рік є взагалі катастрофічним – 297,5 млн грн, за потреби у 676,1 млн грн.

Читайте більше: Структура використання земель НААН

До того ж, варто зазначити, що із низки підприємств НААН є й такі, які за підсумками діяльності у 2015 році сплатили чималі суми податків та зборів, із них: «Асканійське» – 15,3 млн грн, дослідне господарство Інституту рису НААН – 13,2 млн грн, «Кутузівка» – 8,2 млн грн, «Олександрівське» – 8,2 млн грн та інші.

В НААН в управлінні 441 тис. га землі, з яких 364,1 тис. га – рілля. Саме щодо ріллі виникають основні розмови про ефективність

AgroPolit.com: З депутатського корпусу неодноразово лунали закиди про те, як із мільйона га землі в НААН лишилося близько 800 тис. га. Давайте розберемося з цією земельною статистикою.

Ярослав Гадзало: Ми шукали, звідки взялася цифра в 1 млн тис. га. З’ясувалося, що стільки землі у науки було в часи СРСР. 1991 року в НААН було 740 тис. га землі. На час обрання нової президії Академії (працює 1,5 року, і я вважаю – ефективно), в управлінні Академії є 441 тис. га землі. З них 364,1 тис. га – рілля. Куди поділися землі? Із 740 тис. га (з них – 520 тис. га ріллі) до мого приходу на розпаювання через Мінагропрод пішло 220 тис. га. Водночас НААН навіть за таких умов на 100% закривала потреби внутрішнього ринку в насінні та селекційному матеріалі. 

Тобто нині в НААН в управлінні 441 тис. га землі, з яких 364,1 тис. га – рілля. Саме щодо ріллі виникають основні розмови про ефективність. До цих 441 тис. га входять землі, зайняті під дороги, лісосмуги, елеватори, ферми, які є на балансі держпідприємств. Такі балачки поширюють люди, які раніше незаконно обробляли цю землю і заробляли на ній, витискаючи все до краплі, вирізаючи худобу та продаючи техніку, нарощуючи борги державних підприємств та не вкладаючи ані копійки в розвиток соціальної сфери сіл. Від такого господарювання залишилася лише земля і люди. Так от вони вважають, що таке управління – ефективне. Йдеться про 26 господарств, переданих комерційним структурам «Украгропром» за часів уряду Миколи Азарова, згідно з розпорядженням №113-р від 6 лютого 2012 року «Про погодження передачі в оренду цілісних майнових комплексів державних підприємств», які обробляли 111 тис. га землі! Це дуже багато, 1/3 від всього загалу ріллі НААН. Після мого приходу цю ситуацію почали виправляти і повертати землі та ДП державі – розпорядженням КМУ від 18 червня 2014 року №583-р скасовано розпорядження КМУ від 6 лютого 2012 року №113-р «Про погодження передачі в оренду цілісних майнових комплексів державних підприємств». Вдалося скасувати вже задану постанову, але ж борги лишились. Звісно, що колишнім «ефективним» власникам це не до вподоби, тож вони й говорять, що НААН неефективний управлінець. Ще б пак, НААН сьогодні взяла курс на повернення раніше вкрадених або незаконно виведених з-під її управління земельних ділянок та майна. Ми намагаємося привести повернуті підприємства до тями, сплачуючи нав’язані їм раніше штучні борги: за 2015 рік виплатили 84 млн грн так званих боргів.

Через суди і схему «арбітражних керуючих» забрали ще 50 тисяч га із 441,6 тис. га

Є ще один бік земельної медалі. Наразі 10 державних підприємств перебувають у процедурі банкротства (50 тисяч га землі), з них: державні підприємства дослідні господарства «Новоселівське», імені О.В. Суворова, дослідне господарство Донецької ДСГДС НААН, «Мерефа», «Червоний Шахтар», «Червоний Жовтень», «Центральне», «Чувиріно», «Іскра», АФ «Наукова»). Цим земельним банком по факту НААН не управляє, бо вони – в розпорядженні арбітражних керуючих. Нас не допускають ані до перевірок, ані до ревізій. Там керують арбітражні керуючі. Тобто у нас через суди і схему «арбітражних керуючих» забрали ще 50 тисяч га із 441,6 тис. га. Є втрати в Криму та на Донбасі – 35,1 тис. га. Тобто НААН, в силу об’єктивних причин, не контролює 85,1 тис. га земель. Решта – успішно обробляються. 

Читайте більше: Ануш Балян: У господарських судах знаходяться справи із заборгованості підприємств НААН перед «Украгропромом» на суму 135,1 млн грн

AgroPolit.com: Ви кажете, що передача 26 підприємств була за часів ваших попередників. Ви маєте на увазі Безуглого в період президента Януковича? 

Ярослав Гадзало: Я його прізвища не назвав.

AgroPolit.com: Але ж у період Януковича був саме Безуглий?

Ярослав Гадзало: Так. За його часів відбулася передача 26 підприємств згідно постанови уряду від  6 лютого 2012 року №113-р підприємству «Украгропром».

У Академії 11 збиткових господарств, які володіють 12 тис. га… Причини збитковості різні… Сподіваюся, що до кінця цього року суттєво зменшимо кількість банкрутів системи НААН. Як бути з боржниками? НААН виступила із пропозицією розпаювати їхні землі. Проект відповідної постанови розробляємо. 

AgroPolit.com: Скільки в підпорядкуванні НААН є збиткових підприємств? 

Ярослав Гадзало: Сьогодні в структурі Академії 11 збиткових господарств, які володіють 12 тис. га. Вони маленькі за розміром. Я думаю, що цьогоріч виведемо їх з цього стану. Загальна сума економічно активних підприємств у структурі НААН – 152. Причини збитковості різні. Перша – є господарства, які ще судяться з «Украгропромом» і сплачують штучно створені раніше борги. Початкова сума боргів перед цією структурою згаданих 26 підприємств НААН становила 340 млн грн, вже вдалося повернути 84 млн грн. Окремі з цих підприємств вже пішли на мирову і складено план реструктуризації заборгованості. Ми його притримуємося. Сподіваюся, що до кінця цього року суттєво зменшимо кількість банкрутів системи НААН. Як бути з боржниками? НААН виступила із пропозицією розпаювати їхні землі. Проект відповідної постанови розробляємо. 

Система наукової аграрної роботи дала виручку від реалізації інноваційної продукції 2013 року в розмірі 1,4 млрд грн, у 2014-му – 1,7 млрд грн, у 2015-му – 2,4 млрд грн. Тобто за два роки плюс мільярд гривень.

Коли кажемо про ефективність роботи, то варто подивитися й на динаміку фінансових результатів державних підприємств дослідницьких господарств НААН за 2013–2015 роки. Так-от, система наукової аграрної роботи дала виручку від реалізації інноваційної продукції 2013 року в розмірі 1,4 млрд грн, у 2014-му – 1,7 млрд грн, у 2015-му – 2,4 млрд грн. Тобто за два роки плюс мільярд гривень. Хіба це неефективна робота? Це раніше вона такою була.

AgroPolit.com: Але ж була інфляція, курсові коливання…

Ярослав Гадзало: Коли змінився курс долара 1:3, то вартість паливно-мастильних матеріалів зросла, а сільгосппродукції – лише удвічі. Це співставні речі. Я тоді скажу про чистий прибуток: 2014 року він становив 72,3 млн грн, 2015-го – 192 млн грн! 

Ми підготували пропозиції до уряду, щоб запустити впровадження сучасних технологій електронного управління в наукових установах НААН. Вже цього року сподіваюся, що з використанням системи «Агрокосмос» будемо мати можливість бачити в режимі он-лайн, що і де робиться на наших дослідних полях

AgroPolit.com: Який прибуток очікуєте цього року?

Ярослав Гадзало: Ми очікуємо хороші результати. Успішно провели посівну. Озимі на насіння посіяні повністю. Щороку продаємо насіннєвого матеріалу високих репродукцій 50–60 тис. тон. Він дорожчий, аніж товарне зерно. 

Більших результатів можна досягти за рахунок впровадження нових технологій. Так, ми підготували пропозиції до уряду, щоб запустити впровадження сучасних технологій електронного управління в наукових установах НААН. Вже цього року сподіваюся, що з використанням системи «Агрокосмос» будемо мати можливість бачити в режимі он-лайн, що і де робиться на наших дослідних полях. Я думаю, що в цьому році вона вже працюватиме. Через кілька місяців зможемо подивитись, як і що в нас робиться. Ефективно чи неефективно? Земля засіяна чи незасіяна? Впровадження цієї системи важливе для проведення зондування зони посівів та моніторингу стану ґрунтів. Разом із Інститутом Соколовського працюємо над цим. 

Сьогодні, наприклад, кращого гібриду кукурудзи для півдня України, аніж нашого виробництва, на ринку не знайти. Жодна іноземна компанія не має такого аналогу.

AgroPolit.com: Що робити із землями НААН?

Ярослав Гадзало: Ми здатні самостійно ефективно її використовувати. Навряд чи у товарному обробітку вона принесе більше користі. Бо в такому разі треба готуватися, що аграрії купуватимуть 100% насіння в іноземного виробника. Сьогодні, наприклад, кращого гібриду кукурудзи для півдня України, аніж нашого виробництва, на ринку не знайти. Жодна іноземна компанія не має такого аналогу. На одному з семінарів це визнали й представники великих насіннєвих компаній. Досягнення є. Наприклад, візьміть насіння рису: на мікрокрапельному зрошенні він може давати до 10 тонн з 1 га! Як тільки зникне українське виробництво, ціни на імпортне насіння злетять, тому потрібно берегти свою селекцію. 

Ще одне питання, над яким ніхто не задумується, чому в 2014–2015 році було валове скорочення урожаю? Аграрії масово купували імпортне насіння. Ви запитайте у виробників, яке воно? Вони кажуть, що імпортне насіння часто зустрічається тухле, навіть із мертвими мишами всередині. В погоні за часткою ринку деякі іноземні компанії використовують методи недобросовісної конкуренції. 

AgroPolit.com: Ви говорите про виробництво насіння, але ж сьогодні більшим попитом користується імпортне, а не українське? В чому проблема?

Ярослав Гадзало: Багато можливостей втратили через недофінансування наукових досліджень із бюджету. Відтак, не могли купувати нові лабораторії для проведення біотехнологічних досліджень та розвитку генної інженерії. Паралельно втратили й від того, що деякий час держава погано контролювала завезення на внутрішній ринок ГМО-насіння. Сьогодні ця проблема відчутна з імпортним насінням сої, натомість українські сорти продаються дуже добре, бо вони не з ГМО.  

Ще одне – на початку незалежності України насіннєві компанії для зміцнення своїх позицій на ринку пропонували аграріям насіння за демпінговими цінами, і ті йшли на це. Нині така практика в минулому і зараз імпортне насіння дорожче за вітчизняне. Чому купують сьогодні? Іноземні компанії мають свої представництва в Україні, разом із насінням пропонують технології з вирощування та засоби захисту рослин. В цьому ми поки відстаємо. Адже з 1990 року в нас практично не випускався жоден засіб захисту від шкідників, хвороб чи бур’янів. Науці складно було пропонувати насіння разом із технологією, оскільки засоби захисту й сільськогосподарська техніка на 80% іноземного виробництва, тому нам серйозно треба відпрацювати програми розвитку хімічної промисловості та сільськогосподарське машинобудування на перспективу. 

Спостерігається за останні 2 роки тенденція до збільшення обсягів з продажу українського насіння

AgroPolit.com: Зараз тенденція буде змінюватися? 

Ярослав Гадзало: Так. Зараз українські компанії випускають низку препаратів, але це ще дуже далеко від потреби. Діюча речовина для захисту рослин від шкідників, хвороб та бур’янів має декілька сталих хімічних конструкцій, тому її можна або виробляти, або завозити імпортну. Спостерігається за останні 2 роки тенденція до збільшення обсягів з продажу українського насіння. Наприклад, цього року все насіння гречки було реалізовано. Такого раніше не було. Насіння проса, рису теж реалізовані в повному обсязі. Реалізовано величезну кількість сортів одеських ячменів. До речі, останні вирощуються за кордоном на 2 млн га. Особливо високоурожайними є сорти «Снігова королева» та «9 вал» Насіння кукурудзи активно купують на півдні України та в центрі.

Зараз селекціонери інститутів НААН працюють над усуненням проблеми віддачі вологи. Так, дніпровські гібриди, які наступного року відправлятимуться на випробування, мають урожайність до 15–20 тонн з 1 га і велику вологовіддачу зерна. Це особливо важливо для аграріїв, пам’ятаєте про дорогий газ і сушку. Зараз великі компанії беруть наше насіння кукурудзи і сіють його на полях від 15 тисячі га. Їхні інтереси: а) високі врожаї за меншої вимогливості до агротехніки й добрив (до 90 ц з 1га); б) висока вологовіддача; в) адаптовані до кліматичних умов зони вирощування.

До 2025 року хочемо наростити виробництво насіння щонайменше на 20%. Особливо важливо відродити селекцію та виробництво ріпаку, соняшнику та кукурудзи, цукрових буряків

AgroPolit.com: На скільки плануєте наростити виробництво насіння? 

Ярослав Гадзало: Сьогодні на ринок поставляємо в рік 50–60 тис. тон насіння. За окремими позиціями зернових та кормових культур займаємо 65–90% внутрішнього ринку поставок насіння. Наразі успішно відбувається селекційна робота зі створення нових сортів пшениці, кукурудзи, соняшнику. В планах – відродження селекції ріпаку та цукрових буряків. До 2025 року хочемо наростити виробництво насіння щонайменше на 20%. Особливо важливо відродити селекцію та виробництво ріпаку, соняшнику та кукурудзи, цукрових буряків. 

AgroPolit.com: Ви не будете заперечувати той факт, що є неефективне використання земель НААН із допомогою типових договорів? 

Ярослав Гадзало: Низку таких договорів було підписано давно. Через суди деякі вдалося розірвати. 

Про типові угоди…

AgroPolit.com: Вам багато закидають, що зараз є проблема використання типових договорів, укладених не раніше, а вже зараз. 

Ярослав Гадзало: Після мого приходу на посаду керівника НААН я в письмовій формі заборонив керівникам дослідних підприємств укладати такі договори. На кожній нараді ми їм нагадуємо, що керівники ДПДГ несуть персональну відповідальність за підписання неправомірних договорів, оскільки установи академії мають можливість ефективно працювати. 

Угоди можуть укладати господарства, які працювали в системі «Украгропроду» і не мають достатньо власних технічних ресурсів для обробітку полів. В такому разі вони укладають угоди про надання послуг за окремими видами сільськогосподарських операцій (оранка) посів, збирання тощо. Тоді як договори оренди законодавчо заборонені.

AgroPolit.com: А на інших підприємствах такі договори можуть укладати? 

Ярослав Гадзало: Інші господарства працюють самостійно. 

AgroPolit.com: Ви проти того, щоб у НААН забирали частину земель?

Ярослав Гадзало: Ми проти розбазарювання земель Академії, бо, забравши землю, ми двом чи трьом виробникам зробимо бізнес, а всьому аграрному сектору – пряма дорога до зростання монополії імпортних постачальників насіння, племінних тварин за удвічі-втричі вищими цінами, ніж вітчизняні. 

В бюджеті на 2015 та 2016 роки загальну суму фінансування НААН зменшено майже на 42%. Тому аграрна наука сьогодні профінансована наполовину від потреби. 

AgroPolit.com: Багато експертів виступають за створення на базі НААН підприємства, яке б спільно з агрокомпаніями чи фермерами обробляло землі науки. А отримані кошти в розмірі 1 млрд доларів – вкладати у розвиток наукових досліджень. Як ставитеся до цього? 

Ярослав Гадзало: Так на 364 тис. га ріллі ніколи не заробите мільярд, це йдеться про 10 млн га державних земель, на яких у рік можна заробити 1 млрд доларів, а не про землі НААН. Наука постійно відчуває дефіцит фінансування. Але в такому разі потрібно це законодавчо унормувати, наприклад, 50% отриманих від оренди коштів направляти на потреби науки, а решту – в бюджет. Інша справа – землі, де проводяться стаціонарні досліди, зокрема й багаторічні, поля розмноження вирощування насіння, кормових культур. Мова може йти про землі господарств, де запроваджено процедуру банкротства чи санації. 

Згідно нового закону «Про науково-технічну діяльність», розглядаємо створення всередині Академії підприємства, яке надаватиме послуги економічно слабким господарствам НААН. Це зекономить Академії ресурси та поліпшить ефективність ведення господарювання на землях. Нагадаю, що в бюджеті на 2015 та 2016 роки загальну суму фінансування НААН зменшено майже на 42%. Тому аграрна наука сьогодні профінансована наполовину від потреби. 

AgroPolit.com: Скільки додатково просите на науку з бюджету?

Ярослав Гадзало: На 2016 рік бюджетом передбачено на цілі НААН 279,5 млн грн. Це менше на 89 млн грн порівняно з 2015 роком. Нам потрібно повернути хоча б ці 89 млн грн. 

AgroPolit.com: Чи були випадки, що надавалися землі в обробіток холдингам?

Ярослав Гадзало: Такі випадки були. Ми зараз наводимо у цьому лад. Саме тому минулого року звільнили 20 директорів ДПДГ. 

AgroPolit.com: А до Вас представники холдингів приходять із пропозиціями дати земельки в обробіток? 

Ярослав Гадзало: Вони не прийдуть, доки законодавчо не визначаться умови оренди таких земель. Адже вони працюють прозоро, фіксують свій бізнес за міжнародними вимогами, тому звітують про все детально. Їм зайвий негатив і ризики не потрібні. 

AgroPolit.com: Ви, напевно, чули, що народний депутат Корнадський в інтерв’ю нам назвав НААН «штабом корупції», а вас – очільником цього. Ваш коментар.

Ярослав Гадзало: Це абсолютно безпідставне звинувачення!

AgroPolit.com: То багато палок «летить» у Ваш бік від депутатів, бо вони б хотіли нажитися на державній земельці?

Ярослав Гадзало: Можливо, у когось і є таке бажання. 

AgroPolit.com: Депутати на Вас тиснуть чи ні? 

Ярослав Гадзало: Як казав колись Л.М. Кравчук: «Я вам колись скажу», коли не буду президентом НААН. 

Вчені не отримують навіть десятої частини від того, що мало би бути від роялті…Є постанова президії НААН про те, щоб створити структуру на базі Академії, яка займатиметься лише поверненням роялті. За підрахунками насіннєвих асоціацій, вчені та наукові установи НААН могли б отримувати від роялті 5–10 млн доларів

AgroPolit.com: Як наразі ситуація зі збором роялті за українські розробки?

Ярослав Гадзало: Наші вчені не отримують навіть десятої частини від того, що мало би бути. За законом «Про насіння та насіннєвий матеріал» написано, що роялті виплачується не лише вченому, а й установі. Адже саме на її базі було зроблено новий гібрид чи інший інтелектуальний продукт. Тобто НААН теж могла б отримувати дохід від цього. Цю схему повернення роялті ми розглядали ще минулого року. Зараз вже є постанова президії НААН про те, щоб створити структуру на базі Академії, яка займатиметься лише поверненням роялті. За підрахунками насіннєвих асоціацій, вчені та наукові установи НААН могли б отримувати від роялті 5–10 млн доларів. До кінця року вона почне працювати. Ми хочемо під час осінньої посівної компанії відслідковувати ці речі. Статут цієї організації вже є. 

Ми повністю інвентаризували свої землі

AgroPolit.com: За колишнього аграрного міністра Олексія Павленка було створено міжвідомчу комісію, яка одним із завдань визначила інвентаризацію використання земель НААН. Розкажіть про результати. 

Ярослав Гадзало: Ми повністю інвентаризували свої землі. Дійшли кількох висновків. Перше – є негативні моменти. Які? В окремих науково-дослідних установах у 2003–2013 роках вилучалися землі без згоди президії Академії. Тобто на місцях сільська, міська та районна ради приймали неправомірні рішення і передавали землю (за винятком соціальних потреб). За таким механізмом забрали близько 25 тис. га землі. Проблема, що немає механізмів повернення цієї землі. 

AgroPolit.com: За підсумками інвентаризації має бути підготовлений план подальшого реформування земель НААН. Що із цим завданням? 

Ярослав Гадзало: Він уже є і передбачає... Те ж саме.

Плануємо створити з біотехнологій лабораторії для генної інженерії, визначення ГМО та лабораторію, яка на рівні ДНК визначатиме НААНівські сорти в посівах сільськогосподарських культур. Якщо зробимо цей парк, то в найближчі 3-5 років зможемо додатково отримати фінансування в розмірі до 500 млн гривень.

AgroPolit.com: Основний висновок до реформи НААН. Що Ви пропонуєте?

Ярослав Гадзало: У затвердженій загальними зборами НААН в 2015 році Концепції інвестиційно-інноваційного розвитку передбачено: а) створення спілки за контролем з відрахування роялті; б) розроблення і впровадження законодавчих підстав для розпаювання частини земель підприємств-банкрутів або здавання її в оренду приватним структурам; в) створення наукового парку. До речі, цей парк уже створено за принципом КПІ. Ще два-три місяці і він запрацює. Саме на його базі буде працювати спілка, яка опікуватиметься питаннями роялті, підприємство з надання технічних послуг економічно слабким ДП. Там же плануємо створити з біотехнологій лабораторії для генної інженерії, визначення ГМО та лабораторію, яка на рівні ДНК визначатиме НААНівські сорти в посівах сільськогосподарських культур. Якщо зробимо цей парк, то в найближчі 3-5 років зможемо додатково отримати фінансування в розмірі до 500 млн гривень. 

Наразі делегація НААН перебуває в Китаї з метою визначення умов організації та функціонування представництва Академії в місті Харбін.

AgroPolit.com: Я знаю, що НААН готує відкриття свого представництва в Китаї. Навіщо це потрібно? Чому Китай? 

Ярослав Гадзало: В Китаї усі сільськогосподарські академії є державними. Їм підпорядковуються наукові установи та дослідні господарства. Майже кожна провінція має свою Академію сільськогосподарських/аграрних наук. Що їх цікавить в Україні?

1. Запровадження Розширеної програми сортовипробування гібридів кукурудзи для визначення біотипів, які придатні для вирощування у Китаї і, на її основі, планування виробництва гібридів першого покоління в Китаї; інвестиційна діяльність закладів Китаю в Україні зі створення спільних гібридів;
2. Створення спільних українсько-китайських ліній з китайськими генетичними конструкціями, які кодують стійкість рослин цукрових буряків до шкідників, хвороб, бур’янів із метою формування нових спільних гібридів цукрових буряків;
3. Об’єднання зусиль з охорони ґрунтів від ерозії, техногенного забруднення; 
4. Запровадження нових методів діагностики живлення рослин, способів підвищення ефективності мінеральних добрив; налагодження переробки місцевих сировинних решток в органо-мінеральні добрива та стимулятори росту рослин; запровадження дистанційної діагностики ґрунтового та рослинного покриву;
5. Співпраця зі впровадження високопродуктивних промислових конопель української селекції, які не містять наркотично активних речовин, створення спільних сортів і гібридів конопель різних напрямків використання;
6. Створення технопарків і демонстраційних полігонів матеріалізованої наукової продукції на територіях обох країн тощо.

Особливий предмет інтересу – виробництво продукції без ГМО й експорт з України чистої сої, кукурудзи та соняшника. Ми працюватимемо з ними в рамках законодавства, тобто, щоб незапатентовані продукти в Китай не потрапляли.

Наразі делегація НААН перебуває в Китаї з метою визначення умов організації та функціонування представництва Академії в місті Харбін (провінція Хейлунцзян). 

AgroPolit.com: Дякую Вам за цікаву бесіду.

Наталія Білоусова, головний редактор AgroPolit.com