Максим Мартинюк: Я не підсиджую Кутового

Перший заступник аграрного міністра Максим Мартинюк не претендує «підсиджувати» свого шефа і займатиметься у відомстві земельною реформою та приватизацією державних підприємств. Про це він  заявив AgroPolit.com в ексклюзивному інтерв’ю після круглого столу «Розумні фермерські рішення Словенії: майбутній драйвер для сільського господарства в Україні», організованого  Словенським  посольством. Втім, розмова з колишнім очільником Держгеокадастру, а нині першим замом міністра набула різкого і доволі непередбачуваного повороту, коли до неї попросили долучитися троє аграріїв. Спочатку вони стояли осторонь, спостерігали за нами, а потім набрались сміливості і підійшли. «А ви взагалі знаєте про безлад у Держгеокадастрі, чи ні? Про те, що відбувається з оформленням землі?», –звернувся один з них до Максима Петровича. Виявляється чоловік два роки не  може оформити земельні ділянки, бо з нього вимагають хабар! Що відповів йому колишній очільник Держгеокадастру? Та про що ще запитували аграрії його? Детальніше читайте далі:

AgroPolit.com: Максиме Петровичу, зараз розгорілася дискусія навколо законопроекту про довгострокову оренду. Багато експертів кажуть, що не можна цього робити, бо таким чином власника паю фактично позбавлять права розпоряджатися ділянкою і він її рано чи пізно втратить. Адже без його згоди можна буде передати цю ділянку в розпорядження третім особам.

Нами розглядається довгострокова оренда як додатковий, попередній етап земельного ринку

Максим Мартинюк: Право оренди де-факто купується і продається шляхом купівлі/продажу корпоративних прав на юридичну особу орендаря. Тобто, на практиці ця система вже діє. Єдине обмеження — відсутня можливість продавати ці права оренди вроздріб, наприклад, на 10 паїв, лише – все разом, що сконцентровано на юридичній особі з її корпоративними правами. Питання в іншому: є бажана модель запуску ринку землі, а є – більш дієва та політично можлива на сьогодні. Насправді ніхто не знімає з порядку денного питання купівлі/продажу окремого земельного паю. Але нами розглядається довгострокова оренда як додатковий, попередній етап земельного ринку.

AgroPolit.com: Як бути з ризиком щодо третіх осіб? Якщо його узаконити, то чи не вийде, що скажемо «давай до побачення» власнику земельного паю?

Максим Мартинюк: Ризик є, і він полягає у тому, що 1 млн наших громадян не дочекалися ніякого ринку землі й померли, не скориставшись своїм правом власності. До того ж у багатьох із цих людей не було спадкоємців.

AgroPolit.сom: Ви усуватимете, чи ні, із розробленого Мінагропродом законопроекту пункт про передачу орендарем права розпоряджатися земельною ділянкою без згоди безпосереднього власника паю?

Максим Мартинюк: Законопроект, оприлюднений на сайті міністерства, передбачає передачу прав оренди. Тобто у власника може змінюватися орендар. Але така зміна не може відбутися без його відома. Більше того, за умовами цього законопроекту, за кожного продажу права оренди власник паю отримує ренту. Карл Маркс говорив про ренту 1-го і 2-го порядку, а цю премію власнику паю я б жартома назвав уже рентою третього порядку.

Існує ще законопроект №4010а (про емфітевзис. — Ред.). Ось як раз він містить великі ризики. Ним передбачено, що людина віддає землю і тримач такої землі може передати її в оренду, суборенду, в статутний фонд підприємства. Тобто власник на 49 років забуває, де гуляє його земля, в якому вона стані. Такий сценарій Мінагропрод не підтримує.

AgroPolit.com: Ви кажете, що в розробленому міністерством законі про обіг земель немає лазівки, яка позбавляє власника паю права впливати на передачу його третій особі, а голова земельного підкомітету парламенту Олег Кулініч стверджує навпаки. Хто з вас двох бреше чи не в курсі щодо норм цього законопроекту?

Максим Мартинюк: Ніхто не бреше. Що стосується позиції Олега Івановича. По-перше, скільки юристів — стільки й думок. Кожен може трактувати одні й ті самі норми законодавства по-різному. По-друге, документ голосуватиметься Верховною Радою і в Олега Івановича Кулініча, як у народного депутата, є безліч регламентних можливостей внести свої зауваження і зміни в законопроект, забравши з нього всі ризики, які він там бачить.

Емфітевзис підмінить собою право власності, що може вбити ринкові механізми для запуску ринку землі.

AgroPolit.com: Повернемося до законопроекту про емфітевзис. До яких наслідків на земельному ринку приведе його прийняття?

Максим Мартинюк: Емфітевзис, у трактуванні цього законопроекту, формує квазівласність на землю. Це призведе до того, що нинішня ситуація з розпорядженнями земельними паями законсервується на довгі-довгі роки. Широкі права тримача емфітевзису щодо управління цією землею означає, що всі земельні ділянки, які будуть охоплені договором емфітевзису, теоретично будуть виведені з купівлі/продажу на тривалий час. Якщо ж паралельно запуститься вільний ринок землі, то може виявитися так, що й продавати буде нічого. Емфітевзис підмінить собою право власності, що може вбити ринкові механізми для запуску ринку землі.

AgroPolit.com: Останнім часом Мінагропрод сколихнули корупційні скандали.

Максим Мартинюк: Ви останнім часом змінили редакційну політику щодо оцінки дій Мінагрополітики.

AgroPolit.com: Ми змінили? Ми завжди пишемо об’єктивно!

Максим Мартинюк: Ви стали серйозним критиком цієї політики.

AgroPolit.com: Ми завжди об’єктивно висвітлюємо те, що відбувається. Хтось може називати це критикою.

Максим Мартинюк: Я згоден. Але можу відповідально сказати, що зараз нічого не відбувається такого, що не відбувалося б раніше. Звісно, з усіма зловживаннями та схемами треба боротися, і ми намагаємося це робити.

Проінвентаризовано 1,5 млн га сільськогосподарських земель. На завершення інвентаризації потрібно близько 2 млрд грн.

AgroPolit.com: На думку радника міністра МВС Михайла Апостола, щоб подолати корупцію в Мінагропроді, слід провести інвентаризацію державних сільськогосподарських земель. Скільки земель уже інвентаризовано? Яку суму з бюджету просите для цього на 2017 рік?

Максим Мартинюк: Проінвентаризовано 1,5 млн га сільськогосподарських земель. Кошти на проведення цих робіт ми просимо третій рік поспіль. І стільки ж часу нам їх не виділяють у повному обсязі. Фінансування на інвентаризацію з держбюджету відбувається в межах 8—10% від суми заборгованості за раніше виконані роботи. Сума цього боргу зараз становить 120 млн грн. За такого об’єму фінансування говорити про збільшення темпів інвентаризації не можна.

Водночас ми ведемо роботу з міжнародними донорами щодо фінансування таких робіт. На завершення інвентаризації потрібно близько 2 млрд грн. Ціни на землевпорядні роботи через девальвацію мало змінилися. Але, як на мене, інвентаризація, попри усю важливість цього питання, – це не єдина пігулка від корупції.

Ми запросили в уряду суму в розмірі 1% від ВВП, яке продукує сільське господарство України. Це приблизно 5,4 млрд грн.

AgroPolit.com: Скільки просить міністерство на фінансування АПК на 2017 рік?

Максим Мартинюк: Ми запросили в уряду суму в розмірі 1% від ВВП, яке продукує сільське господарство України. Це приблизно 5,4 млрд грн. Відверто, я не вірю, що нам дадуть таке фінансування, враховуючи нинішній стан бюджету.

AgroPolit.com: Який сценарій розвитку агросектору, якщо спецрежим не повернуть?

Максим Мартинюк: Найгірші наслідки будуть для тваринництва, яке чекатиме подальше скорочення поголів’я, ця галузь буде впевнено крокувати до нуля. Рослинництво — переживе.

AgroPolit.com: Зараз багатьох на ринку турбує питання: хто головний в аграрному міністерстві, ви чи Тарас Кутовий?

Максим Мартинюк: Тарас Вікторович Кутовий — міністр аграрної політики.

AgroPolit.com: Кажуть, що восени ви його зміните. Вже готуєтеся сісти в його крісло?

Максим Мартинюк: (Сміється) Ні. Це питання некоректне.

AgroPolit.com: Так кажуть на ринку.

Максим Мартинюк: На ринку праці? А що, є оголошення на JOB.ua, що шукають аграрного міністра?

AgroPolit.com: Кажуть, що вас туди вже посадили заочно. Ви «підсиджуєте» Кутового?

Максим Мартинюк: (Сміється) Ні, я не підсиджую Кутового. В мене були довгі роздуми перед тим, як я прийняв його пропозицію працювати в Мінагропроді. Але факт у тім, що він мене сам запрошував особисто.

AgroPolit.com: Перший зам — людина, яка у великій мірі визначатиме, куди рухатиметься міністерство. Ви вестимете лише земельну реформу чи займатиметесь і приватизацією державних підприємств?

Максим Мартинюк: За чинним розподілом, я займаюся розвитком рослинництва, земельною реформою, приватизацією державних підприємств у АПК, питаннями контролю якості продукції, агрострахуванням. Багато є роботи.

AgroPolit.сom: Все встигнете?

Максим Мартинюк: Залежить від того, скільки мені дадуть пропрацювати.

AgroPolit.com: Чи розглядається приватизація ДПЗКУ?

Максим Мартинюк: Приватизація ДПЗКУ обговорюється, але це питання навіть не наступного року, у зв’язку з невизначеністю щодо китайського кредиту. Наразі ДПЗКУ завдяки свої господарській діяльності має можливість обслуговувати цей кредит, але через декілька років відбудеться суттєве збільшення платежів по тілу кредиту. Плюс є певні проблеми з товарною частиною угоди. Інвестор, який може купити ДПКЗУ, має розуміти, що він повинен заплатити ринкову вартість компанії та одразу мати 1,5 млрд доларів для можливого форсмажорного закриття питання з китайцями. Адже вони можуть за підписаною угодою поставити питання щодо відкликання свого 3-мільярдного доларового кредиту.

Я б не гарячкував із приватизацією ДПКЗУ.

AgroPolit.com: Ви за те, щоб ДПЗКУ віддавати на приватизацію, в першу чергу, китайцям, чи можна спробувати витягнути компанію з «дна»?

Максим Мартинюк: Є багато країн, які створюють національних зернових операторів. За таких умов виставляти ДПЗКУ на продаж, а потім героїчно боротися з наслідками цього продажу… Мені здається, що це рішення, яке потребує додаткового осмислення. Я б не гарячкував із приватизацією ДПЗКУ.

AgroPolit.com: То у вас уже є перше розходження поглядів з міністром Кутовим (він — за приватизацію ДПЗКУ).

Максим Мартинюк: Я знаю. Я за те, щоб добре подумати над долею цієї компанії.

AgroPolit.com: Ви з ним цю тему вже обговорювали? Як шукатимете компроміс?

Максим Мартинюк: Рішення буде консолідоване.

AgroPolit.com: Народний депутат Вадим Івченко закликає парламент і міністерство не допустити прийняття законопроекту №2028а, бо це призведе до зникнення фермерства як класу. Що думаєте про цей документ?

Максим Мартинюк: Я не думаю, що там є якісь системні проблеми у цьому законопроекті, і не готовий розділити побоювання Вадима Євгеновича.

AgroPolit.com: Прийняття яких законів очікуєте в першу чергу від парламенту?

Максим Мартинюк: Є багато законопроектів, поданих і не розглянутих, а також — підготовлених до розгляду. Пріоритетний — «Про обіг сільськогосподарських земель». Знову закінчується термін дії мораторію, і якщо Рада до 1 січня не прийме ніякого рішення, то він автоматично продовжиться.

Ще один стосується приватизації в агропромисловому комплексі. Тут є 2 перешкоди: 1) багато підприємств заборонені до продажу; 2) приватизація виписана так, що підприємство продається, а земля — на розпаювання. Тому фактично немає ринкової вартості об’єкту, який готується до приватизації.

Важливим зараз стає законопроект, який би визначив відповідальність за вирубку лісу і щодо зняття мораторію на експорт необробленої сировини. Цей мораторій не зовсім вписується в наші партнерські взаємовідносини з ЄС. Тому необхідно запровадити відповідальність за незаконну вирубку лісу і якісь стимули для внутрішньої переробки цієї деревини, для стимулювання експорту готової продукції, а не сировини.

До розмови долучаються аграрії, які стояли поруч і спостерігали за нашою з Максимом Мартинюком бесідою. Просять поставити кілька запитань. Разом із першим заступником Кутового уважно їх слухаємо.

Олександр Скаленко: Обмеження земельних банків холдингів буде чи ні?

Максим Мартинюк: Я не бачу в нинішніх конфігураціях законів, як можна ці обмеження запровадити. Зараз не бачу, бо всі обмеження обходяться за 2 секунди.

Аграрій не зупиняється, видно, що йому болить ця тема і відповідь його не задовольняє.

Олександр Скаленко: Тому що може бути проблема, яка зараз виникла в енергетиці — монополія.

У нас немає мети в жодній конфігурації запуску земельного ринку зробити так, щоб селяни швидше позбулися своїх паїв.

Максим Мартинюк: Згоден. А якщо ми запустимо ринок, то обмеження будуть досить жорсткі на перших етапах. У нас немає мети в жодній конфігурації запуску земельного ринку зробити так, щоб селяни швидше позбулися своїх паїв. Дати таку можливість потрібно людям, які поїхали жити до міста, хто є спадкоємцем і в очі цієї землі не бачив, не розуміє, що з нею робити.

Олександр Скаленко: Ми зараз бачимо проблеми з тим, що є ризики втрати утримання орендованої землі малими фермерами через дії холдингів. Адже вони мають більше ресурсів і впливу.

Максим Мартинюк: Не так все однозначно: холдинги теж потерпають від дрібних гравців.

AgroPolit.com: Саме тому вони й проштовхують так активно механізм довгострокової оренди.

Слово бере інший  чоловік, як виявилось згодом - фермер.

ПРО КОРУПЦІЮ В ДЕРЖГЕОКАДАСТРІ

Олександр Бутенко: А ви взагалі знаєте про безлад у Держгеокадастрі, чи ні? Про те, що відбувається з оформленням землі?

Виникла пауза.

 Максим Мартинюк: Знаю прекрасно, менше місяця тому я був керівником Держгеокадастру.

AgroPolit.com: Пане Олександре, ваше питання якраз за адресою.

Учасники бесіди сміються: хто від несподіванки, хто від неочікуваного щастя.

Олександр Бутенко: (зі щирим здивуванням говорить Максиму Мартинюку) А я думаю, де я вас бачив… Я вже другий рік не можу оформити землю.

Максим Мартинюк: Проблема в тому, що все розпорядження землею (так склалося за попередників, у яких були свої завдання) сконцентровано на рівні обласних керівників. В один момент я зрозумів, що єдині ліки від цієї корупційної хвороби — це звільнення. Я їх «пачками» звільняв, міняв, але й нових вистачало ненадовго, і їх теж довелося звільняти.

Олександр Бутенко: Але як нам жити?

Максим Мартинюк: В чому проблема?

Олександр Бутенко: Проблема в тому, що я без грошей не можу оформити землю.

Максим Мартинюк: Де?

AgroPolit.com: А скільки просять?

Олександр Бутенко: 300 доларів за оформлений 1 га. Київська область, Яготинський район, с. Доброничівка, Капустинська сільська рада. Фермер Бутенко хоче вже 2 роки оформити 90 га землі. Дозвіл дали. Зі складнощами… Від цього залежить 15 робочих місць, 200 голів ВРХ… Як жити далі? Вже був усюди. Сюди потрапив випадково.

Максим Мартинюк: Покажіть мені титулку проекту, кадастровий номер.

Олександр Бутенко: Вже присвоєний. А затвердити не можу. До кого мені ще прийти?

Зрозумійте, це потрібно не мені. Це потрібно людям, коровам, селу та громаді. Мені потрібно, бо люблю корів.

Максим Мартинюк: Ми це питання вирішимо (дає завдання помічнику взяти  контакти  фермера).

AgroPolit.com: А ми прослідкуємо.

В розмову включається третій аграрій, теж фермер:

Зараз готується законопроект про надання преференцій фермерам під час проведення земельних аукціонів: на перший етап таких конкурсів планується допускати лише фермерів-одноосібників. Якщо вони не купили ці землі, тоді на другий аукціон допускатимуться всі, хто хоче.

Анатолій Бойко: Згідно з нашим законодавством, землю можна отримати тільки на аукціоні. Як може дитина, яка закінчує коледж і хоче взяти 3 га землі, зробити це?

Максим Мартинюк: По перше, хочу щиро сказати, що молоді люди, які залишаються в селі або повертаються туди після навчання, заслуговують на велику повагу. Щодо механізму виключно аукціонної передачі землі. Справді, в областях, в яких добре розвинене фермерство, наприклад, у Львівській області, ця норма дещо звузила можливості для сільгоспвиробників. Але, поза тим, в багатьох областях, наприклад, у Київській, ця пільга давно перетворилася у схему дешевого отримання землі для передачі в суборенду агрохолдингам. Тому цю схему закрили. Визнаю, що жодних компенсаторів для фермерів — справжніх фермерів — створено не було. Зараз готується законопроект про надання преференцій фермерам під час проведення земельних аукціонів: на перший етап таких конкурсів планується допускати лише фермерів-одноосібників. Якщо вони не купили ці землі, тоді на другий аукціон допускатимуться всі, хто хоче.  

Анатолій Бойко: Повірте, що діти залишаються в селі, і вони можуть і хочуть працювати там.

Олександр Бутенко: Врятуйте тваринництво, відстоюйте ПДВ хоча б для тваринників.

Максим Мартинюк: Знаєте, що врятує тваринництво? Ринки збуту.

Олександр Бутенко: Ні, тваринництво врятуйте ПДВ. Для мене це важливо.

Максим Мартинюк: Якщо ви в Іран продаватимете яловичину, то я думаю, вам буде все одно, який ПДВ.

Олександр Бутенко: То давайте й так, але все одно врятуйте ПДВ для тваринництва.

AgroPolit.com: Дякую всім за цікаву бесіду.

Наталія Білоусова, головний редактор AgroPolit.com