Метод «арбітражних керуючих» сприяє відчуженню земель НААН — Балян

Зі зміною керівництва НААН, в особі Миколи Безуглого, землі відчужували за методом «арбітражних керуючих». Про це у ексклюзивному інтерв'ю AgroPolit.com повідомила віце-президент НААН Ануш Балян.

«На жаль, нинішня законодавча база сприяє тому, щоб арбітражний керуючий у ході банкрутства підприємства користувався незалежністю і, як свідчить практика, діяльність таких арбітражних керуючих не націлена на виведення підприємства з банкрутства, а навпаки: борги нарощуються, господарство входить в процедуру ліквідації», — повідомила Балян.

За її словами, підприємство штучно вводили у банкрутство, надалі змінювали через суд арбітражного керуючого на «свого». Останній «гравець» оперативно нарощував нові борги й отримував нові кредити у «своїх», які потім чомусь ставали основними кредиторами. Потім блокувались банківські рахунки, що виключало будь-яку можливість взаєморозрахунків із законними кредиторами. Наступний крок — «свій» суддя визнавав вимоги законних кредиторів безнадійними та віддавав майно замовникам. 

«Щодо земель — тут схема була ще простішою. Формально призначали «своєму» кандидатові в орендарі конкурс і швидко підписували свідомо програшний договір оренди. Після цього академічна земля змінювала свій статус, переходила в категорію земель запасу органів місцевого самоврядування і вже після цього отримувала нового господаря», — зазначила выце-президент.

«Микола Безуглий (президент Академії на той час) спочатку перевів у своє пряме підпорядкування понад 100 тисяч га землі інститутських дослідних господарств, після чого змусив підписати договори про співпрацю з «Украгропромом». Ця компанія незабаром стала основним кредитором академічних господарств на суму понад 300 мільйонів гривень. Ми досі розплачуємося за цими боргами. Хоча завдяки зусиллям Ігоря Швайки, на той час міністра аграрної політики та продовольства України, ці землі так і не передали Таруті. Але ж борги перед «Украгропромом», у які штучно вганяли підприємства НААН, залишилися. Наразі ми щорічно змушені виплачувати в середньому 40 млн грн. протягом наступних п'яти років для повного погашення боргів», — розповіла вона.

Балян повідомила, що також було вилучено й передано під забудову: у вінницькому Інституті кормів — понад 50 га земель; у київському Інституті садівництва — 32 га