У 2019 році частка молока від населення на переробку скоротиться до 25%
У 2019 році частка надходження молока населення на переробку скоротиться до 25%. Про це на своєму Telegram-каналі розповідає Максим Фастєєв, аналітик молочного ринку, пише agro.guide.
Нагадаємо, що обсяги закупівлі сирого молока у населення за минулий рік зменшилися на 12,2% порівняно з 2017 роком.
Повідомляється, що, за прогнозом, обсяги переробки помітно знизяться через падіння по господарствах населення (-20% по категорії в першому кварталі). Як наслідок, вперше за останні роки помітно скоротиться експорт в еквіваленті сирого молока.
«Головна причина — падіння попиту (тут і в цілому про категорію, та про експортні ціни), що породило низьку закупівельну ціну безпосередньо у виробника (умовної «бабусі»)», — пише Фастєєв.
За його словами, переробники відмовилися або відмовляються від роботи з населенням через відсутність якості і бажання виробника (того ж населення) працювати над якістю.
Існують складнощі в бух- і фінобліку. Тому останні роки робота йде переважно через посередників (СПД). В результаті вартість молока населення «на заводі» часто початку обходиться переробникам дорожче, ніж якісне молоко ферм, — зазначає експерт.
Він додав, що посередники, на відміну від населення, підходять до своєї справи як до бізнесу, тому не хочуть працювати за копійки. Всі цінові ризики ланцюжка лягають на умовну «бабусю», адже ті домогосподарства, які все-таки хочуть заробити, вже відмовилися від подібної моделі реалізації і працюють через інші канали — продають сировину на базарах самостійно, організовують «сімейні ферми», відкривають крафтовую переробку і т. д.
Серед мінусів для галузі експерт зазначає зниження пропозиції сировини для промислової переробки, зниження експорту, зниження фінансової підтримки з боку бізнесу сільського населення, ризики по галузевому балансу (зростання дефіциту в зимовий період), подорожчання ціни молочних товарів на полиці.
За словами Фастєєва, плюси — це поліпшення якості сировини, що переробляється і, відповідно, якості молочної продукції на полиці; зниження волатильності в виробництві; можливе зростання закупівельної вартості молока сільгоспвиробників, тобто для інвестицій у великотоварне виробництво (за умови зростання споживчого попиту молочної продукції всередині країни); поступовий перехід на європейські вимоги до якості сировини не адміністративними шляхами, а ринковими.