Три небезпеки, які містить законопроект про ринок землі

У разі прийняття поданого до парламенту закону про відкриття ринку землі малі та середні фермери можуть втратити можливість конкурувати на ринку.

Про це повідомив голова «Агро-Продовольчої Ради» Іван Слободяник під час виступу на земельному віче у Києві, організованого радником прем’єр-міністра, активістом земельної реформи  Олексієм Мушаком та AgroPolit.com, Latifundist.com, Kurkul.com.

Іван Слободяник назвав 3 небезпеки, які можуть мати вплив на діяльність фермерів в разі відкриття ринку землі.

По-перше, у випадку прийняття закону про відкритий ринок землі уже у наступному році фермери мають знайти гроші на придбання земель, від наявності яких залежатиме розвиток кожного конкретного господарства. Однак статки фермерів за підсумками жнив воліють бажати кращого, каже представник профільної організації.  

Існує дуже велика проблема з різницею курсу, низьким врожаєм, дуже низькими цінами на зерно. Прибутковість у деяких цьогоріч буде у мінусі. Дехто позакладав техніку. Буде дуже складна ситуація фінансова на наступний рік. Фермер почувається абсолютно незахищеним», – сказав Слободяник.

По-друге, в Україні практично відсутня можливість отримання кредитів для невеликих господарств, яка дозволить купувати техніку, витратні та посівні матеріали, а також на запровадження нових способів господарювання. Тому, перш ніж приймати закон про відміну мораторію, необхідно зменшити дистанцію між фермерами й банками, впевнений Слободяник.

Ще до записку ринку землі має запрацювати фінансовий інструментарій, яким можна продемонструвати програми компенсації відсоткової ставки до рівня 3-5%. Це для того, щоб запрацював кредитний механізм», – зазначив експерт.

По-трете, попри запевнення представників уряду та ініціаторів законопроекту про те, що після відміни мораторію земля буде продаватися виключно у руки українців, фахівці сумніваються у надійності захисту ринку. Мовляв, не побачив у поданому до парламенту законопроекті чітко прописаних механізмів, які не впустять іноземців на український ринок.

В законопроекті відсутнє чітко прописане право пріоритетного викупу. Тому що в тій редакції, яка є, пріоритетне право є абсолютно віртуальним», – заявив Слободяник.

Він зазначив, що обмеження доступу іноземців слід прописати в законі за прикладом польської та литовської моделі земельної реформи. Це коли заборонено віддавати землю у руки чужинцв протягом 5 чи 10 років.  

Перший етап має бути таким, де кінцевими бенефіціарами мали б бути українці», – зазначив Іван Слободяник.

Голова «Агро-Продовольчої Ради» України закликав представників уряду та парламенту, присутніх на земельному віче, забезпечити умови до прийняття законопроекту, врахувати потреби фермерів та обдумано працювати над земельним законопроектом.

На його думку, до самого запуску ринку землі мав би запрацювати фінансовий інструментарій, яким можна було б продемонструвати на тих скасованих програмах компенсації відсоткової ставки. Для того, щоб запрацювала банківська система і запрацював кредитний механізм для невеликих господарств. За його словами, є величезна пересторога щодо механіки, яка пропонується в цьому законопроекті. І вона передусім пов’язана з тим, що фермер буде відчувати себе неконкурентноздатним з іноземним капіталом у тій редакції, яка пропонується.

На мою думку, мала б бути етапність, яка б полягала у польський чи литовській моделі обмеження доступу іноземців протягом 5 чи 10 років.

На це все накладається відсутність чітко прописаного пріоритетного права викупу. Тому що в тій редакції, яка є, пріоритетне право є абсолютно віртуальним. Спостерігається дуже велика проблема з курсовою різницею, поганим врожаєм і неймовірно низькими цінами на зерно. Тому сьогодні фермер почуває себе абсолютно незахищеним.

 І та швидкість, з якою пропонується прийняти цей законопроект в такій редакції, нажаль, може втягнути фермерв у деструктивну позицію, яка може проявляться в політичних маніпуляціях, аж до референдумів включно. Що де-факто буде створювати позицію продовження мораторію. Тому перший етап має бути для українців. Де кінцевими бенефіціарами мали б бути українці. Чіткий зрозумілий механізм компенсації відсоткової ставки до 3-5%. Але наразі це виглядає мало ймовірним. І ми бачимо в цьому величезні ризики", — впевнений Слободяник