Вісім місяців роботи аграрного заступника Тараса Висоцького — основні досягнення та провали

За майже вісім місяців з моменту призначення аграрним замом Тараса Висоцького на обличчя провал за ключовими позиціями з підтримки та розвитку агросектору. Про це йдеться у аналітичному матеріалі AgroPolit.com.

«Майже вісім місяців минуло з моменту призначення на посаду аграрного заступника Тараса Висоцького. Після ліквідації Мінагрополітики саме він отримав де-факто «булаву» першості в агросекторові, а де-юре вона у міністра економіки. Треба сказати, що заступник міністра розвитку економіки та сільського господарства Тарас Висоцький пережив кадрові перетасовки в КМУ, коли хвилею змін знесло Тимофія Милованова та майже весь склад КМУ Олексія Гончарука. Втім, останнім часом крісло під ним захиталося. Причин кілька: від виконання обіцянки старших людей з Офісу розплатитися з депутатською групою імені Верьовки за голоси під час голосувань у парламенті, до банального «бо нічого за 8 місяців не зроблено в агросекторі», — пише видання.

Нещодавно навіть з’явився колективний лист низки аграрних асоціацій на підтримку Висоцького на посаді. AgroPolit.com проаналізував у своєму тексті, що (не) зробив Тарас Висоцький для агросектору та аграріїв із 29 вересня 2019 року і досі.

З’ясувалося, що за вісьмома ключовими позиціями (реанімація Мінагрополітики, ринок землі, державна підтримка, дешеві кредити, детінізація с/г земель, інвестиції, експортна політика, сільгоспмашинобудування) — провал, — йдеться у матеріалі. 

Аналізуючи державну підтримку агросектору, AgroPolit.com підкреслює, що за цим показником спостерігається затримка з виплатами у 2020 році та борги за 2019 рік.

По-перше, уже травень місяць 2020 року, а коштів з бюджету за 5-тьма державними програмами агросектор не побачив. Тільки обіцянки, що «покращать», «розширять», «поглиблять» і так далі. Знову будемо наздоганяти в останні місяці року і рятувати ситуацію з нерозподіленим залишком держпідтримки з допомогою парламенту, як це було у попередників за часів Максима Мартинюка? По-друге, замість обіцяних на вході 4,5 млрд грн на 2020 рік, агросектор по дорозі до фінальної версії бюджету втратив на всі програми держпідтримки 0,5 млрд грн. Звісно, тут треба сказати «Дякуємо, що хоч ці копійки лишили». Але ці 4 млрд грн — це не тяжкою працею Висоцького, а завдяки наполегливій позиції уповноваженого президента з земельних питань Романа Лещенка, який постійно підіймав це питання перед гарантом Володимиром Зеленським. А мав би цим займатися аграрний зам, в першу чергу. По-третє, як так сталося, що дуже тихо і спокійно з Бюджетного Кодексу прибрали пункт про 1% ВВП на підтримку АПК? Де було МЕРТ? Чому аграрний зам мовчав, коли у агросектору забирали гарантовану законом держпідтримку на 5 років, яку раніше пролобіював Тарас Кутовий? З якої причини цю підтримку профукали? По-четверте, заборгованість за попередній рік за держпрограмами існує. Пройшло півроку, а віз і нині там. «Перші виплати будуть у травні, це 163 млн грн компенсації вітчизняної сільськогосподарської техніки... Далі все залежатиме від програм: по садівництву та тваринництву у четвертому кварталі, по компенсації відсоткової ставки — починаючи з січня і далі щомісячно, — розповідав нещодавно Тарас Висоцький.

Звісно, у цьому є велика заслуга Мінфіну, який є розпорядником бюджетних коштів.

Але МЕРТ і, зокрема, аграрний зам мав би чітко вголос постійно підіймати всі вищеперераховані питання, бо держпідтримка — одне з ключових питань для учасників ринку, — йдеться у матеріалі AgroPolit.com.

Більше про решту сім пунктів читайте за посиланням.