Україні для внутрішнього споживання потрібно близько 17 – 17,5 млн тонн зернових

Україні для внутрішнього споживання потрібно близько 17 – 17,5 млн тонн зернових. Таку інформацію озвучив в коментарі для AgroPolit.com аналітик компанії Zernotorg.ua Олександр Тищенко.

Через спалах коронавірусу та низку супутніх факторів у світі досить гостро постало питання харчової безпеки. Це означає, що вже зараз уряд має застрахувати країну від продовольчих збоїв. Як?

Перше — закупівлі продовольчої пшениці в Держрезерв і організація її зберігання, щоб знову не з'їли миші. Нагадаємо, що ексочільник Держрезерву Ярослав Погорілий заявив про переддефолтний стан компанії та багатомільйонні розкрадання зернових. «За документами Держрезерв був більш-менш заповнений, по факту – ні», — заявив він.

Друге — форвардна програма закупівлі зернових у малих і середніх агровиробників через держкомпанії, наприклад, ПАТ «Аграрний фонд». «На сьогодні ПАТ «Аграрний фонд» профінансував агровиробників на 233 млн грн, закупивши 72 тис. тонн зернових. Так, це мало порівняно з попередніми роками, але форвардна програма ще не завершилась, і контракти будуть укладатися доти, доки будуть надходити заявки від аграріїв. Наша місія залишається незмінною – максимально підтримувати та сприяти розвитку малих та середніх агровиробників», – заявив нещодавно призначений в. о. голови правління АТ «Аграрний фонд» Богдан Банчук. Він також наголошує, що «за умови проведення власної переробки та підтримки уряду АТ «Аграрний фонд» зможе мати на складах щонайменше 20% борошна від того, що є на ринку», – запевняє в. о. голови правління АТ «Аграрний фонд» Богдан Банчук.

Він також додав, що якщо в уряду є бачення, що Аграрному фонду потрібно забезпечити продовольчу безпеку в довготривалій перспективі, то вони готові виступити гарантом такої безпеки. «Та й взагалі з власною переробкою Аграрний фонд може бути успішною та ефективною державною компанією з часткою на ринку борошна щонайменше 20%. Адже ми й на чужих потужностях робимо до 12−14%, а на своїх ця кількість значно зросла б. Тоді можна було б говорити про вигіднішу ціну для кінцевого споживача та про вищу якість продукту», – сказав Банчук.

Третє – перезавантаження роботи АМКУ, який має стежити за чистотою дій гравців на внутрішньому ринку. Наразі призначено нового в.о. голови АМКУ Ольгу Піщанську. Саме на її плечі ляже ця непроста місія. 

Детальніше про врожай зернових, ціни на пшеницю, кукурудзу та ячмінь, а також експортні перспективи України читайте у матеріалі: «Ціни на зернові — підсумки попереднього маркетингового року та прогнози на 2020-2021»