Європарламент оновив аграрну політику ЄС щодо фінансування фермерів та антикризових заходів

Європарламент оновив аграрну політику ЄС щодо фінансування фермерів та антикризових заходів. Про це повідомила колишня виконувачка обов'язків міністра аграрної політики та продовольства України Ольга Трофімцева у соцмережі. 

«Європейський парламент знайшов-таки нещодавно консенсус щодо оновлення Спільної аграрної політики (САП) ЄС», — сказала Трофімцева.

Вона опублікувала пункти, які стосуються розвитку сільських територій, підтримки фермерів у ЄС та заходів, у яких опинилися аграрії в умовах запровадження карантину. 

1. 30% прямих виплат (які є основною складовою САП) мають слід зарезервувати для так званих «екологічних» регулювань. Країни на початку домовились про 20%, але Європарламент підвищив цей відсоток. Йдеться про додаткові кошти для фермерів за виконання екологічних вимог поза обов’язковими їхніми зобов’язаннями. Виконає фермер ці додаткові вимоги — отримає додаткові кошти.
2. Мінімум 35% бюджету слід спрямувати на розвиток сільських територій, заходи на таких територіях щодо захисту навколишнього середовища та адаптації до змін клімату.
3. У кожній країні-члені ЄС мають бути створені консультаційні служби для фермерів.
4. Мінімум 30% коштів, які направляються з бюджету ЄС на підтримку фермерів, мають спрямовуватись на допомогу агровиробникам у боротьбі з наслідками зміни клімату, захист біологічного різноманіття та сталого виробництва.
5. Прямі виплати на рік, починаючи з суми 60 тис. євро, мають поступово знижуватись і обмежуватись сумою у 100 тис. євро.
6. Мінімум 6% національних прямих виплат (тобто на рівні окремої країни) мають йти на підтримку малих та середніх виробників. Якщо країна спрямовує 12 і більше відсотків прямих виплат на підтримку малих, то вона може добровільно регулювати/обмежувати перерозподіл цих дотацій.
7. Фермери мають отримати заохочення, щоб до 10% своїх с/г угідь відводили під ландшафтні проєкти, наприклад, висаджування дерев, живих огорож, озер.
8. Задля запобігання кризам, ринок ЄС має стати більш прозорим, а для боротьби з кризовими явищами у довгостроковій перспективі має бути закладений відповідний бюджет.
9. Задля забезпечення рівних умов конкуренції на ринку ЄС та запобігання її викривленню, країни- члени ЄС не можуть самостійно встановлювати вищі національні стандарти, які стосуються, наприклад, здоров’я тварин чи захисту навколишнього середовища.
10. 4% прямих виплат має йти на підтримку молодих фермерів.
11. Більш суворі штрафні санкції для фермерів, які не дотримуються покладених на них зобов’язань відповідно до вимог САП та під час отримання прямих виплат: скорочення виплат, на які претендував фермер, на 10% (раніше було 5%, дуже страшні санкції, сказали б наші фермери...).
12. Задля забезпечення біорізноманіття Європарламент пропонує, що 5% площ кожного агропідприємства мають бути виведені з с/г обробітку для того, щоб там знаходили собі місце дикі тварини і рослини.

Трофімцева додала, що у найближчі 7 років ЄС витратить на Спільну аграрну політику 387 млрд євро.

Такі зміни стосуються реформи САП 2021-2027 рр., але фактичні кроки очікують з 2023 року (2021-2022 рр. є перехідним етапом)», — зазначила вона.

Нагадаємо, Ольга Трофімцева розповіла про мито, яке запровадили країни ЄС на українську продукцію рослинництва. Детально про підтримку агросектору в умовах коронакризи у ЄС розповів радник і голова практики міжнародної торгівлі INTEGRITES Сергій Лахно.