Відповідати за нарощування потенціалу зрошення та дренажу в 2021 році буде п'ять установ

Відповідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України, копію якого AgroPolit.com має в своєму розпорядженні і публікує в матеріалі, виконувати планові завдання у період 2020-2021 років з нарощування потенціалу зрошення та дренажу будуть п'ять установ: Міндовкілля, Мінекономіки, Держводагентство, Держгеокадастр та Національна академія аграрних наук (за згодою).

Відповідно до тексту документу, на першому етапі структури мають розробити нормативно-правові акти з наступних питань:

• оптимізації функцій і повноважень центральних і місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування щодо зрошення та дренажу;
• перегляду повноважень басейнових рад щодо взаємодії з органами виконавчої влади;
• утворення і функціонування організацій водокористувачів;
• ведення державного моніторингу навколишнього природного середовища в частині зрошуваних та осушуваних земель;
• врегулювання питань щодо права власності на внутрішньогосподарські зрошувальні системи та механізму передачі у власність організацій водокористувачів об’єктів внутрішньогосподарської мережі, які перебувають у комунальній власності або є безхазяйними;
• формування тарифів на послуги з подачі води для потреб зрошення, а також запобігання шкідливим діям вод та ліквідації їх наслідків.

Як прокоментував для AgroPolit.com ситуацію генеральний директор HarvEast Дмитро Скорняков:

Від посухи вся аграрна галузь зазнає величезних втрат. Тільки за результатами 2020 року можна говорити про мільярди доларів збитків».

А директор підприємства «Придніпровський край» компанії «Кернел» Михайло Петров зауважив, що аграрії використовують для розширення зрошуваних земель всі наявні ресурси, але стан їх в різних регіонах країни істотно відрізняється.

З огляду на те, що ми обробляємо землі в різних областях, але вони розташовані переважно вздовж русла Дніпра, говоритиму саме про цю місцевість (Полтавська та Черкаська області).  Станом на сьогодні ми маємо чимало інфраструктурних залишків ще радянських часів, які в силу різних обставин інтегровані в дочірні підприємства Держводагентства. Це і канали, і насосні станції, і водосховища. Також існують залишки старих водопостачальних систем, які були законсервовані. Але сьогодні якісь з них ще в робочому стані, а якісь вже порізані на металобрухт. Ми разом із сусідніми господарствами використовуємо доступні системи, декларуємо свої потреби та наміри і готові на партнерських засадах співпрацювати з державними органами, якщо це можливо. Наприклад, інвестувати кошти у відновлення та збільшення потужності насосних станцій, що, у свою чергу, збільшить площу подачі води», – заявив Михайло Петров.

Детальніше про завдання та терміни виконання програми розвитку зрошення та дренажу читайте у матеріалі: Потреба зрошення в Україні: інвестиції, протидія наслідкам посухи, фінансова складова