В МЗС назвали нові ринки для агроекспортерів, які замінять втрату ринку Білорусі
Білорусь досить давно створює нетарифні обмеження в постачаннях великої низки українських продтоварів і, за підсумками 2020 року, випала з десятки основних ринків збуту агропродекспорту з України. Сьогодні МЗС займається пошуком нових ринків для української агропродукції Про це пише УНН.
У кінці травня Білорусь ввела на шість місяців режим індивідуального ліцензування деяких українських товарів. В уряді такі дії назвали невиправданими і дискримінаційними, але пообіцяли знайти для постраждалих українських експортерів інші ринки.
З 26 травня Україна призупинила авіасполучення з Білоруссю. В цей же день, рада міністрів Білорусі ввела індивідуальне ліцензування на імпорт деяких груп товару, куди увійшли кондитерські вироби, шоколад, соки, пиво, плити ДСП і ДВП, шпалери, туалетний папір і упаковка, сільгосптехніка, пральні машини і меблі.
Білоруський уряд заявив, що політики в цьому немає, а суто економічні інтереси. Точніше відповідь на рішення України в квітні цього року ввести спеціальне мито на імпорт автобусів, вантажних і спецавтомобілів з Білорусі в розмірі 35% від митної вартості. Український уряд порахував таку «відповідь» дискримінацією і, не дивлячись на тривалість рішення, пообіцяв знайти нові ринки збуту замість Білорусі. Цим буде займатися МЗС разом з Міністерством економіки», ідеться у матеріалі.
У МЗС зазначили, що будь-яка українська компанія, яка постраждає від обмежень з боку Республіки Білорусь, може відразу звертатися до Ради експортерів та інвесторів при МЗ для пошуку способів знайти такій компанії альтернативний ринок збуту.
За словами заступника міністра закордонних справ України Дмитра Сеника, зараз Міністерство закордонних справ і Рада експортерів та інвесторів при МЗС прагне стати «вікном» для українських експортерів при виході на міжнародні ринки.
Зараз при МЗС проводяться щотижневі вебінари для експортерів з послами в різних країнах, ведеться активна робота для активізації співпраці з країнами Африки, заплановано навчання дипломатів в економічному напрямку», — розповів заступник міністра.
Андрій Ярмак, економіст інвестиційного департаменту Продовольчої і сільськогосподарської організації ООН (ФАО), розповідає, що нові обмеження, які вводить Білорусь, не стосуються основних товарів українського експорту в Білорусь.
Наприклад, Білорусь імпортує більше половини сої і майже всі шроти олійних саме з України. Якби вона заборонила або обмежила цей імпорт, то це призвело б до ще більшого зростання собівартості виробництва продукції тваринництва в цій країні, і так дуже дотаційного. Саме ці позиції — це майже весь наш експорт до Білорусі. Але є ще і неприємні, але не критичні новини. Перш за все це «кондитерка» — і хоч це лише 7% нашого експорту до Білорусі, але, наприклад, по карамелі, Білорусь є другим найбільшим ринком збуту для України. У той же час, в останні роки залежність від поставок української кондитерської продукції в Білорусі різко знизилися. Ми працювали з Асоціацією кондитерів щодо диверсифікації експорту протягом кількох років, і результати були дуже обнадійливими», — розповідає Ярмак.
За словами Тараса Качки, заступник міністра економіки, торгового представника України найбільше дістанеться окремим галузям. Наприклад, в Білорусь йде близько 20% українського експорту кондитерських виробів і близько третини експортного пива.
Експерти називають ситуацію, що склалася «неприємною», але по інших категоріях — без істотних проблем для наших постачальників. Компенсувати білоруський ринок можуть не тільки країни Європейського Союзу, а й Близький Схід. Найбільш привабливі країни в цьому регіоні — Саудівська Аравія, Арабські Емірати і Ірак.
Нагадаємо, що експерт розповів, як позначиться на Білорусі втрата українського ринку.