У Раді боротимуться з експортерами, які не повертають валютну виручку – законопроєкт

Комітет ВР з питань фінансів ініціював законопроект, направлений на боротьбу з тими, хто свідомо не повертає в країну в час війни валютну виручку. За словами Данила Гетманцева, вони лишають її на фіктивних фірмах за кордоном – саме на цих людей і направлена норма про 15% депонування загальної суми експортного контракту. Про це ідеться у матеріалі на AgroPolit.com.

Як зазначається, законопроектом агроекспортеру дійсно пропонується 15% суми експортного контракту покласти на депозит у банку.

По-друге, дуже важливий момент: після повернення валютної виручки, депоновані кошти повертатимуться експортеру в повному обсязі, але в разі часткового повернення – пропорційно до повернутої суми.

Тож, держава не збирається привласнити кошти аграрія, хіба аграрій-експортер сам спробує обвести довкола пальця державу, кажуть автори законопроекту.

Вдалося забезпечити зернові коридори з України морем і виявилося, що цими коридорами користуються шахраї, які не сплачують податки до бюджету і не повертають валютну виручку до держави. Тому все зробимо для того, щоб її припинити», – говорить в ексклюзивному коментарі AgroPolit.com  голова парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики  Данило Гетьманцев.

За даними НБУ, сума неповернення у серпні сягнула $5 млрд, із яких $4 млрд зернові та олійні. Проблема почалася ще в 2014 році, коли НБУ запровадив правило продажу валютної виручки за курсом НБУ, який нижчий за ринковий.

Це був додатковий стимул купувати зерно за готівку. До війни проблема була відносно невеликою щодо загального експорту агропродукції, хоча на цю тему звертали увагу. Зараз ситуація зовсім інша. По-перше, іншого експорту немає, по-друге, значно виросла частка цінового експорту.

Цей механізм не варто застосовувати у тому випадку, коли експортером є безпосередньо с/г виробник у якого є активи і він зацікавлений в поверненні валютної виручки. 

Коректно застосувати його для українських трейдерських компаній. Звісно, трейдери порахують вартість фінансування цих 15% та  перекладуть це навантаження на малих сільгоспвиробників, які самостійно не експортують, – для них зменшать закупівельну ціну. Хоча і для інших учасників ринку це також суттєве додаткове фінансове навантаження.  Але з іншого сторони, – це спроба вдарити по тіньовому бізнесу, та тим, хто хоче вивести кошти за кордон через товар, з різних причин, вочевидь, зараз зрозумілих. Тому, що валютна виручка виходить з країни через таких посередників в різні офшорні прокладки-нерезиденти і назад в Україну не повертається (виводять кошти). 

В іншому випадку, валюта провертається на обвальні українські компанії, котрі скуповують продукцію за нал., легалізують, продають, експортують і так по колу (схема). В обох випадках, українська трейдерська компанія-експортер ліквідовується, оскільки валюта на неї так і не зайде. Цим законопроектом Гетманцев намагається зберегти надходження вал. виручки до країни, та спробувати детенізувати ринок.  Будь-який прозорий бізнес не буде в захваті від додаткових складнощів та фіскальних ініціатив, але в нинішній ситуації надходження до бюджету потрібно хоч якось гарантувати законодавчо, за умови, якщо правоохоронні органи не працюють належним чином, – розповів один з аграрних депутатів.

Нагадаємо, що зернотрейдерів підозрюють махінаціях із валютною виручкою на $1,8 млрд.