Ліберальна модель земельного ринку – шлях до монополій – дослідження
Відкриття ринку землі за прикладом Аргентини містить ризики монополій великих агрокомпаній. Про це йдеться у спільному проекті AgroPolit.com та EasyBusiness.in.ua: «Земельна реформа країн Південної Америки – досвід Аргентини». Видання вже аналізувало досвід земельної реформи серед країн Латинської Америки, а саме Бразилії.
Відкриття ринку землі сільськогосподарського призначення в Аргентині один з найскандальніших в усьому світі. Його ставлять у приклад противники зняття мораторію на продаж земель в Україні.
Читати до теми: Представник МВФ в Україні: Ринок землі має запрацювати у 2018 році
Ринок землі в Аргентині почав працювати з 1970-х років. Для іноземців він був досить лояльним, тому скупка земель, с тих пір, мала прогресуючий характер. Нерезидентів приваблювали родючі землі, невисока ціна за гектар та неприскіпливе законодавство.
У 1990 році в країні проводяться неоліберальні реформи, які послабили роль держави над ринком землі ще більше. Спостерігається велика концентрація земель в одних руках, та прихід великих міжнародних інвесторів. У 2001 році в країні оголошено найбільший дефолт за історію людства – $132 млрд боргів Аргентина визнає не підйомними. У 2002 році запропоновано три законопроекти щодо обмеження купівлі землі іноземцями, жодного з них не було прийнято.
Нарешті, у 2011 році прийнято закон щодо обмеження на володіння землею для нерезидентів. Але не надто жорсткий.
Законом 26.737 “Режим національної безпеки щодо власності, вступу у володіння та використання земель сільськогосподарського призначення” від 27 грудня 2011 року, іноземні фізичні та юридичні особи не мають права купувати ділянку більше за 1000 га. Також не допускається купівля земель в межах “зони національної безпеки”, встановленої Постановою 15.385/44. Норми не діють лише стосовно тих іноземців, які: проживають у країні протягом біль ніж 10 років; мають дітей, народжених в Аргентині та проживають у країні більше 5 років; проживають у шлюбі з громадянином Аргентини більше ніж 5 років», – йдеться у дослідженні.
Для громадян країни й досі не існує ніяких обмежень. Зараз в Аргентині 98% земель знаходиться у приватній власності, ціна за один га становить $14 тис. В сільській місцевості проживає незначна частина населення – всього 8,4%. Характерною рисою сільського господарства країни є висока продуктивність праці. Так, у сільському господарстві зайнято всього 0,5% робочої сили, та на нього припадає 8,3% ВВП.
Нагадаємо, в дослідженні під назвою «Створення вільного ринку землі с/г призначення в Україні», експерти EasyBusiness.in.ua виділяють кілька груп країн, які схожі між собою за територіальною ознакою: старі країни-члени ЄС та інші розвинені країни; нові країни-члени ЄС; країни-кандидати ЄС; пострадянські країни; країни Латинської Америки; країни північної Америки; країни Азії; країни Африки.
Читати до теми: Як збільшити вартість землі в 17 разів – алгоритм
Автори дослідження, при класифікації земельних відносин у конкретних країнах (всього 60), до уваги брали наступні дані: Рейтинг Doing business від Світового банку, Index of Economic Freedom від Heritage Foundation, Global Competitiveness Index від World Economic Forum тощо.
Дослідження дає відповіді на такі питання:
Чи сформована приватна власність?
Чи мають іноземці право на купівлю?
Чи є інші обмеження?
Чи є цінові обмеження?
Чи є кількісні обмеження?
Проаналізувавши ринок с/г земель, країни було поділено на 4 типи:
1) Закритий ринок – передбачає відсутність можливості повної реалізації права приватної власності.
2) Закритий для іноземців – іноземці та юридичні особи на ринках даного типу не можуть бути власниками та купувати с/г землю, але можуть користуватись на правах оренди.
3) Відкритий з обмеженнями – вони торкаються навіть резидентів країни, наприклад такі як максимальна ділянка, вимог освіти, досвіду роботи та інше.
4) Відкритий ринок – абсолютно відкритий та лібералізований.