В Україні відновлено дію антидемпінгових мит на російські добрива
18 травня 2017 року Міжвідомча комісія з міжнародної торгівлі (МКМТ) ухвалила рішення про відновлення дії антидемпінгових заходів щодо імпорту в Україну деяких азотних добрив (карбаміду та КАСу) походженням з Російської Федерації. Про це повідомляється на сайті Кабінету Міністрів України.
Відтепер, мито у розмірі 31,84% застосовуватиметься до всіх виробників карбаміду та КАСу (УКТЗЕД 3102 10 та 3102 80 00 00) походженням з Російської Федерації. Рішення набуває чинності на другий день після публікації повідомлення в “Урядовому кур’єрі”.
Обґрунтування рішення МКМТ
Основні висновки Мінекономрозвитку про результати антидемпінгового розслідування щодо імпорту в Україну деяких видів азотних добрив походженням з Російської Федерації свідчать про наявність факту демпінгу. Також висновки розслідування свідчать про те, що імпорт російських добрив в Україну за демпінговими цінами завдає шкоди вітчизняним виробникам хімічних добрив та несе загрозу продовольчій безпеці України.
З огляду на те, що Російська Федерація є основним постачальником добрив в Україну (80-90% від загального обсягу), імпорт добрив за демпінговими цінами ставить українських аграріїв у небезпечну залежність від їхніх поставок у майбутньому. Непередбачуване припинення поставок російських добрив в односторонньому порядку може стати ще одним інструментом агресії Російської Федерації проти України у торговельній сфері.
В той же час члени МКМТ свідомі того факту, що основними споживачами російських добрив є сільгоспвиробники та необхідно враховувати їхню позицію при введенні антидемпінгових заходів. Тому з метою забезпечення продовольчої безпеки існує нагальна необхідність вжиття заходів з диверсифікації поставок добрив в Україну (з Китаю, країн Близького Сходу, США та інших).
Відтак, 18 травня Уряд також ухвалив проект закону, який визначить нульову ставку мита для ввезення на території України мінеральних добрив азотної групи. Проект закону має на меті стимулювати експорт азотних добрив на український ринок, забезпечити високу конкуренцію та не допустити підвищення цін на внутрішньому ринку.
Історія питання
27 грудня 2016 року МКМТ ухвалила рішення про введення антидемпінгових мит на імпорт зазначених видів російських добрив. Результати антидемпінгового розслідування засвідчили, що імпорт російських добрив в Україну за демпінговими цінами завдає шкоди вітчизняним виробникам хімічних добрив.
23 січня 2017 року Міністерство аграрної політики та продовольства України направило до МКМТ звернення щодо тимчасового призупинення дії антидемпінгових заходів на період весняно-польових робіт.
13 лютого 2017 року дію антидемпінгових заходів щодо імпорту в Україну російського КАСу та карбаміду було призупинено.
Про комісію
Відповідно до Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність" Міжвідомча комісія з міжнародної торгівлі (МКМТ) є оперативним органом державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності. До складу Комісії входять представники органів виконавчої влади в Україні. Персональний склад Комісії затверджується Кабінетом Міністрів України за поданням Голови Комісії.
До компетенції Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі, зокрема, належить:
· прийняття рішень про порушення та проведення антидемпінгових, спеціальних чи антисубсидиційних розслідувань;
· прийняття рішень про застосування попередніх чи остаточних антидемпінгових, спеціальних або компенсаційних заходів;
· прийняття рішень про завершення антидемпінгових, спеціальних чи антисубсидиційнихрозслідувань без застосування заходів захисту;
· прийняття рішення про встановлення фактів дискримінаційних та/або недружніх дій з боку інших держав, митних союзів чи економічних угрупувань щодо законних прав та інтересів суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності України та рекомендацій щодо застосування заходів у відповідь.
Рішення Комісії приймаються простою більшістю голосів, а в окремих випадках, передбачених Законом, двома третинами (кваліфікованою більшістю) голосів її членів. Як правило, рішення про порушення антидемпінгового, спеціального чи антисубсидиційного розслідування та застосування заходів приймаються простою більшістю голосів; рішення про відмову в порушенні розслідування та припинення розслідування без застосування заходів (окрім спеціальних) приймаються двома третинами голосів її членів (кваліфікованою більшістю).