До 1 січня 2019 року всі тваринницькі підприємства повинні перейти на систему HACCP

Виробники продукції тваринництва мають 1,5 року на адаптацію до міжнародної системи управління безпечністю продуктів харчування. Про це повідомила під час виїзного засідання аграрного комітету в м. Нововолинськ, Волинської області заступник міністра аграрної політики та продовольства України Олена Ковальова, пише AgroPolit.com у своєму матеріалі «Товарний безвіз для АПК. Як підняти з колін тваринництво?».

Заступник міністра підкреслила, що перехід на цю систему підніме якість української продукції та спростить вихід виробників на міжнародні ринки.

«Щодо безпечності харчових продуктів, то вже прийнято закон №1602, який декларує, що всі оператори харчового ринку мають запровадити систему HACCP (система управління безпечністю продуктів) у три етапи. Останній «дедлайн» – до 1 січня 2019 року. Запровадити його мають навіть невеликі виробники продукції тваринництва. Мінагрополітики організовує безкоштовні семінари у всіх регіонах, якщо є необхідність, звертайтеся, будь ласка», – додала Олена Ковальова.

Заступник міністра також уточнила, що наразі експорт саме тваринницької продукції ще незначний.

Так, за 4 місяці 2017 року на зовнішні ринки поставлено агропродукції на суму $6,03 млрд (на 32% більше, ніж за аналогічний період 2016 року). Однак ці рекорди – заслуга переважно рослинників. Так,  вони  продали на зовнішні ринки зернових на $3 млрд, що на $2,4 млрд більше, ніж у січні–квітні минулого року. А от продуктів тваринного походження у 10 разів менше – лише на $304,4 млн. Втім, це все одно більше, ніж за аналогічний період минулого року (154,1%)», – пише видання.

На думку народного депутата («Самопоміч»), члена аграрного комітету Івана Мірошніченка, сьогодні потрібно комплексно,  а не точково, вирішувати проблеми тваринництва.

Існує великий розрив між різними напрямками тваринництва в Україні. З одного боку, впроваджуються абсолютно першокласні технології й передові компанії працюють у виробництві м'яса птиці та яєць, гідний рівень промислового виробництва свинини (данські, французькі  та канадські технології). З іншого – повна катастрофа у переробці м'яса ВРХ, баранини, овець. Досить обмежений попит і, відповідно, виробництво індиків, качок та гусей. Скромні успіхи в молочному напрямку: на жаль, є лише окремі індивідуальні, але ще не системні проекти. Тож пазл українського тваринництва складений частково і ще багато потрібно правильно скласти, щоб вийти на цілісний розвиток-зображення», – говорить він.