Оприлюднено схему продажу урожаю нелегальних посівів

Уперше за останні роки влада почала цілеспрямовано виявляти численні випадки самозахоплення державних земель. Про це повідомляє Центр журналістських розслідувань.

З початку цього року співробітниками правоохоронних органів і Держгеокадастру виявлено в Херсонській області 90 самозахоплених земельних ділянок на площі 2 607 гектарів, засіяних, в основному, пшеницею і ячменем.

Громадяни, представники органів виконавчої влади та місцевого самоврядування звертаються до Управління Держгеокадастру із відповідними заявами, після чого інспектори проводять перевірку, складають акти обстеження та протоколи і направляють їх до правоохоронних органів. А вже ті відкривають кримінальні провадження за ст. 197-1 ККУ «Самовільне зайняття земельної ділянки», відкриваючи шлях до арешту збіжжя.

Наприклад, Каховський район, село Коробки. Ми виявили приблизно 260 гектарів самозахоплених земель, на яких незаконно вирощували сільгосппродукцію. Шкода, нанесена територіальній громаді, становить близько 400 тис. грн. У свою чергу прокуратура наклала відповідні арешти, як на врожай, так і на земельну ділянку», – розповів Ігор Шапран, начальник управління Держгеокадастру в Херсонській області.

Порушникам законодавства нараховують штрафи, які направляються в місцеві бюджети. За інформацією Ігора Шапрана, з початку 2017 року за самовільне захоплення 2607 гектарів було нараховано 2 млн 812 тис. грн штрафу, при цьому порушники добровільно в бюджет сплатили тільки 500 тисяч гривень. За іншими випадками управління Держгеокадастру готує позовні заяви до суду.

Зазначається, що штрафи можна стягнути лише в тому випадку, якщо виявлено порушника. Проте частіше ті, хто самовільно захоплює державні землі, не виявляють бажання зустрічатись із правоохоронними органами, і стягнути штраф на користь громади нема з кого.

Я особисто здійснював перевірку, виїжджаючи до Голопристанського району. Але, на жаль, не встановили особу, яка незаконно засіяла землю. Було виявлено факт самовільного зайняття 80 га землі, яку було засіяно озимою пшеницею. Матеріали щодо встановлення відповідної особи – у Національної поліції», – уточнює Шапран.

Але і в таких випадках бюджет не залишається без поповнення. Суд ухвалює рішення про продаж конфіскованих сільгосппродуктів і доручає визначеній фірмі реалізувати речові докази. При цьому кошти від реалізації йдуть на користь державного бюджету. На сьогодні суди в Херсонській області вже прийняли рішення про реалізацію арештованого врожаю з площі у 73,6 га.

Порядні фермери підтримують конфіскацію сільгосппродукції з земель, які нелегально засіяні шляхом самозахвату. Та водночас зазначають, що не все у цій історії так однозначно.

Всіх під одну гребінку не можна гребти. Є моменти, коли термін дії договору на оренду землі закінчився, а фермер не встиг його продовжити – у нас дуже довго це все робиться, і треба розуміти, що строків у нас не дотримуються. Тому потрібно розглядати й такі варіанти. А те, що деякі сільські голови на місцях знають, що у них є вільні ділянки, які неоформлені та все одно засіяні, то це, звичайно, – злочин, бо всі повинні платити податки. Якщо одного-двох покарати, я думаю, що це буде наука для інших», – зазначає Віталій Штанько, власник фермерського господарства «Вікторія-Асканія» та голова асоціації фермерів Чаплинського району.

До того ж Віталій вважає, що було б краще, якби кошти, отримані від реалізації конфіскованої сільгосппродукції, залишались у місцевому бюджеті, а не розчинялись у державному.

Не меншу увагу привертає наявна практика реалізації  конфіскованого урожаю з «нічийних» полів. Аналіз судових рішень дає підстави стверджувати, що цей ринок у Херсонській області монополізований.

Речові докази – конфіскована сільгосппродукція – за рішенням слідчого судді передається торговельному підприємству для реалізації.  На початку кожного року територіальні органи ДФС із залученням органів, котрі вилучають майно, визначають на конкурсній основі торговельні підприємства, яким судом доручатиметься реалізація майна. Конкурс полягає у визначенні найбільш вигідної пропозиції для держави з реалізації речових доказів. Кошти, отримані після продажу конфіскованої продукції, перераховуються на депозит органу, що веде справу, а потім рішенням суду спрямовуються до державного бюджету.

Як показав аналіз судових рішень, в останні два роки реалізацією конфіскованого збіжжя та, зрідка, риби на Херсонщині займається тільки одна фірма – ТОВ «Довірче товариство «Європейське бюро приватизації». Водночас, як свідчить Єдиний реєстр суб'єктів господарювання, які можуть здійснювати реалізацію безхазяйного майна та майна, яке переходить у власність держави у 2017 році, таку діяльність у Херсонській області можуть провадити ще дві фірми, зареєстровані у Одесі та Миколаєві. Можуть, але, судячи з судових рішень цього року , не ведуть. Одеське приватне підприємство «Ньюбі» працює у своєму регіоні, а миколаївське ТОВ «Інтернаціоналіст» спеціалізується на реалізації кофіскованої риби, та востаннє херсонський конфіскат продавали ще у кінці 2015 року.

Наприкінці 2015 року херсонські суди почали масово передавати реалізацію речових доказів у справах щодо самозахоплення земель ДТ «Європейське бюро приватизації», яке за два роки, фактично, стало монополістом  на ринку реалізації конфіскату. Як київській компанії, хоч і заснованій херсонцями – братами Ігорем та Іваном Севрюковими,  вдається встигати реалізовувати конфіскат у різних частинах області одночасно, на жаль, дізнатись поки що не вдалося. Іван Севрюков, який у держреєстрі вказаний як керівник і кінцевий бенефіціарний власник, на інтерв’ю не погодився.