Україна втратила майже 2,5 тис. кілометрів судноплавних річок
Україна втратила майже 2,5 тис. кілометрів судноплавних річок

За 25 років незалежності Україна втратила майже 2,5 тис. кілометрів річок з придатними для судноплавства глибинами (для порівняння, найдовша річка України — Дніпро, має довжину 2,2 тис. кілометрів). Про це повідомила народний депутат, голова парламентського підкомітету туризму і курортів Анна Романова в коментарі «Фокус».

За її словами, річкова система в середньому міліє або й узагалі висихає до 100 км річок на рік.

«Справляння річкового збору за перевезення вантажів має на меті отримати кошти для ремонту шлюзів, поглиблення дна і розвитку інфраструктури», — зазначила Романова.

Для вирішення питання, Міністерство інфраструктури України намагається залучити кредитні кошти для відновлювальних робіт.

Ми в переговорах з двома банками: Європейським інвестиційним банком і Європейським банком реконструкції і розвитку щодо залучення 50 млн євро кредитних грошей під держгарантії», — пояснив заступник міністра інфраструктури України з питань європейської інтеграції Віктор Довгань.

Однак, кредитних коштів навряд чи вистачить для масштабної «реанімації» мережі українських річок.

Більше того, тривають парламентські перипетії навколо прийняття закону, покликаного оживити річкові перевезення. Зараз на розгляді Верховної Ради перебувають два альтернативні законопроекти з цієї проблеми. Один з них подав уряд, інший — група депутатів: Андрій Вадатурський (син Олексія Вадатурського, власника компанії «Нібулон»), Олег Ляшко і Роман Семенуха.

По суті, два документа відрізняються лише декількома пунктами, — введенням «річкового збору» за перевезення вантажів водним шляхом і допуском на українські річки іноземних судів.

Допуск в Україні суден під іноземним прапором, на думку чиновників Мінінфраструктури, — це конкуренція і виконання зобов'язань України перед Світовою організацією торгівлі та ЄС в рамках Угоди про асоціацію.

Водночас, опоненти уряду вважають річковий збір корупційною складовою, яка може призвести до прихованої передачі інфраструктурних об'єктів у приватні руки.

Жодної методики з розрахунку збору немає. Понад те, закладається штучне створення суб'єкта-монополіста — підприємства з обслуговування внутрішніх водних шляхів», — пояснює свою позицію співавтор альтернативного законопроекту, народний депутат України Роман Семенуха.

Схоже, що восени, після повернення депутатів із канікул, варто очікувати нового витка дискусій щодо річкових законів. І, швидше за все, домовитися у опонентів знову не вийде.

Ми не знайшли спільну мову. Думаю, що парламент буде голосувати обидва законопроекти. І розуміючи те, що жоден із них не набере більшості голосів, думаю, буде логічним напрацювати редакцію законопроекту до другого читання», — підсумував Роман Семенуха.

Дізнавайтесь першими про всі найважливіші події в аграрній політиці з нашого Facebook, Twitter, Telegram та підписуйтесь розсилку . Обіцяємо надсилати тільки найцікавіші новини!

Выполнено с помощью Disqus

До теми

3 жовтня 2016
Річкова галузь України свідомо знищується
Абсолютно свідомо обмежується конкурентоспроможність і розвиток Херсона і Миколаєва. Про це у інтерв'ю 24 Таврія розповів генеральний директор...

Вибір редакції

16 жовтня 2023
Аграрні закони та законопроекти за 2023 рік
Ринок землі, передача державних земель Фонду держмайна, земельні пільги для учасників бойових дій, ринок ГМО, агроекспорт, сухопутні коридори,...
13 листопада 2023
Аграрний експорт з України – уряд змінив правила
Аграрний експорт України з 11 листопада 2023 року почав здійснюватися за новими правилами. Підстава – в дію вступили дві урядові постанови: №...
8 грудня 2023
Агроінтеграція: чи проковтне український АПК європейських виробників після вступу в ЄС?
Входження України до Євросоюзу радикально оновить реформу Спільної аграрної політики (САП) ЄС, або «розірве» з середини аграрний бюджет...