Децентралізації вступає в конфлікт з відкриттям ринку землі — голова Держгеокадастру
Заявлений владою курс на децентралізацію містить ризики для відкриття ринку землі. Про це в інтерв’ю «Деркало тижня» повідомив голова Держгеокадастру Максим Мартинюк.
«Децентралізація вступає в деякий конфлікт із ринком землі в тій моделі, яку ми пропонуємо. Адже в основі цієї моделі лежить продаж як мінімум частини землі через аукціони. Сьогодні відсутні стимулятори для місцевих рад виставляти землю на продаж. Зате є стимулятори натуралізації земельних відносин (ми вам віддамо безплатно на п'ятьох ваших підставних людей 10 га землі, а ви нам три вікна в школі заміните). Тобто в найкращому разі це виллється у ті самі 3% річних по оренді та заміну вікон, скла у школах і дитячих садках. У гіршому — це будуть все ті самі 3%, але школи та садки нічого не одержать», — пояснив Мартинюк.
За його словами, віддавати на рівень сільрад земельні питання можна тільки після того, як запустять ринок землі. «Можливо, треба розробити гібридну модель, тобто підвищити роль сільрад у прийнятті рішень. Адже зараз які основні претензії до кадастру як до розпорядника? Крім хабарів, нібито формальна претензія — це заниження нами вартості оренди. Саме бюджет страждає від того, що він одержує 3%, а не 12. Економічним методом ця проблема корупційного ризику знімається тільки при проведенні аукціонів», — пояснив він.
На думку Мартинюка, розглянутий у ВР законопроект №2279 дає можливість формувати ринок землі. «З погляду транспарентності земельних відносин, документ, безумовно, хороший, тому що всі рівні — всі на аукціон. Зібралися, поторгувалися, визначили справедливу ціну — і почали працювати. Тобто він нарешті створює економічні умови, при яких хабарі на земельному ринку буде нікому та немає за що платити», — підкреслив голова Держгеокадастру.