Україна з ЄС та FAO спільно працюватимуть у питаннях аграрної науки
Національна академія аграрних наук активно розвиває міжнародний напрямок співпраці з провідними світовими організаціями в питаннях АПК. Про ключові напрямки роботи розповів в ексклюзивному інтерв'ю AgroPolit.com президент НААН Ярослав Гадзало.
Нагадаємо, що попри недофінансування мережі навчальних закладів НААН з бюджету, щороку академічні інститути здають на випробування до 600 сортів і гібридів рослин. Насіння НААН експортується в 15 країн світу. Загалом же, загалом по Академії очікується зростання виробництва інтелектуальної продукції, насіння, племінних тварин десь на 10—15%. Минулого ж року, виробництво продукції подвоїлося, а за її продаж отримали майже 3,5 млрд грн. Водночас сума сплати податків науковими установами НААН до бюджету всіх рівнів зростає і в 2017 році тільки за використання земель становитиме 850 млн грн.
Щодо міжнародних досягнень. Наприкінці вересня 2017 року у Брюсселі відбулася зустріч Керівного комітету академій і інституцій Союзу Європейських аграрних академій з комісаром ЄС паном Філом Хоганом із питань Спільної аграрної політики ЄС (САП). Євроінтеграційний вектор розвитку України та основні пріоритети САП, на сьогоднішній день, покладені в основу формування нової організаційної структури та сучасних напрямів досліджень Академії як головної інституції України з наукового забезпечення розвитку галузей агропромислового комплексу», — розповідає Ярослав Гадзало.
Як приклад плідної співпраці світового рівня, він також пропонує розглядати і спільну роботу Інституту ґрунтознавства та агрохімії імені О.Н. Соколовського з FAO.
Саме на замовлення останньої і в рамках глобальної співпраці з цією організацією наші науковці (10 наукових установ НААН та 5 ВНЗ) у рекордні терміни (1 рік) підготували національну карту про вміст органічного ґрунтового вуглецю. Вона стала частиною глобальної світової карти, яку презентують 5 грудня 2017 року у штаб-квартирі FAO. Україна — одна з перших держав у світі, де взагалі таку карту підготували! Вона дозволяє контролювати процес та згодом вийти на нейтральний рівень деградації ґрунтів», — підсумував він.