19 березня 2018, 10:31, Фінанси

Більшість фермерів не зможе отримати компенсацію з фермерського мільярда — заява

Запропонований Міністерством аграрної політики та продовольства України розподіл «фермерського» мільярда недосконалий. Про це розповів голова Драбівської районної організації АФЗУ Валерій Перепелиця у ексклюзивному інтерв’ю AgroPolit.com.

Нагадаємо, що уряд нещодавно оприлюднив порядок розподілу цих коштів.

Загальний розподіл коштів виглядає так: 160 млн грн – на кооперативи, 500 млн грн – на здешевлення відсоткової ставки за кредитами, 240 млн грн – на компенсацію вартості вітчизняного насіння, 5 млн грн – на дорадчу службу, 100 млн грн – на компенсацію вартості сільгосптехніки.

Ідея хороша. Але, на мою думку, програма розподілу 1 млрд грн дотацій на фермерів містить дуже багато проблем, тому навряд чи вона буде ефективною", - говорить Перепелиця.

Зокрема, на думку голови асоціації Драбівської районної організації АФЗУ, є декілька ключових проблем у цій підтримці, одна з яких - відсутність ліквідної застави у фермерів.

Саме половина з цього мільярда йтиме на відшкодування відсоткової ставки. Пропонується наступний механізм: 500 тис. грн у вигляді кредиту для фермера на поповнення оборотних коштів та 9 млн грн на середньостроковий кредит до 3 років. Небагато є фермерських господарств, особливо до 500 га, які мають повноцінну ліквідну заставу, які могли б податися на цю програму", - пояснює Перепилиця.

Зі знаком питання і перелік банків, які будуть компенсувати ставку по кредитам. За словами фермера, погано, що обмежилися тільки державними банками.

«До цієї програми залучені тільки державні банки. А інших учасників немає. Наразі фермери кредитуються в кредитних спілках, чому б не підключити їх до цього процесу? Це ж розвиток тієї ж кооперації! То чому не підтримати фінансову кооперацію?», - деталізує він.

Зі знаком питання і позиція щодо кооперативів. «Під державну програму щодо кооперативів потрапляють тільки молочні та плодово-ягідні кооперативи. Фермерам також цікаві кооперативи з обробітку ґрунту, бджолярства, овочівництва, а потім вже – у тваринницькому напрямку», - розповідає Перепелиця.

в