За два роки кількість забійників в Україні скоротилася на 10%, — АТУ
Кількість м'ясопереробних підприємств, які здійснюють забій сільськогосподарських тварин, вже третій рік в Україні системно скорочується — на 9,4%. Про це повідомляє Асоціація тваринників України (АТУ), посилаючись на дані Державної служби статистики України.
Нагадаємо, що експерти вважають, що перш ніж забороняти продаж домашнього м’яса, уряд повинен прийняти державну програму з підтримки та розбудови мережі забійників в регіонах.
У повідомленні ідеться, що на початок 2018 року кількість м'ясопереробних підприємств, які здійснюють забій сільськогосподарських тварин живою вагою, становила 299. Рік до того, на початку 2017 року, їх налічувалося 302. А на початок 2016 року м'ясопереробних підприємств, котрі здійснюють забій сільськогосподарських тварин, було 330.
Водночас, як відомо, держава вводить нові вимоги до забою тварин (проект №7489 Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення заходів стосовно забезпечення простежуваності»), згідно з якими м'ясо тварин, забитих не у спеціалізованих забійних пунктах, вже з 2020 року не можна буде реалізовувати на продаж, а дозволятиметься лише для власного споживання. Таким чином, ситуація двояка: з одного боку, держава вимагає забивати тварин лише у спеціалізованих забійниках, з іншого, їх і без того невелика кількість в Україні скорочується", — ідеться в повідомленні.
Повідомляється, що Асоціація тваринників України вивчила ситуацію щодо мережі діючих в Україні боєнь. Представники середнього і малого бізнесу, які спілкувалися з фахівцями АТУ, відзначили величезну проблему з діяльністю забійників в Україні. Частина з них взагалі «законсервовані» і не працюють. Деякі – в неналежному стані.
Боєнь, які відповідають високим санітарно-епідеміологічним стандартам, часто в деяких регіонах — одиниці. До того ж, вони територіально віддалені. А везти тварину до бойні за 100 км селянину, зрозуміло, абсолютно нерентабельно. Саме тому державі сьогодні конче необхідно звернути увагу на дану проблему. Звичайно, що першочергова мета впровадження даних інновацій, цілком позитивна – регулювання епізоотичної ситуації в країні, наближення України до світових вимог щодо якості та безпечності продукції. Адже, якщо ми хочемо, щоб Україна була конкурентною на світовому ринку м’яса, ми повинні виготовляти якісну продукцію, і дотримуватися європейських норм щодо її вирощування, забою тощо", — вважають в АТУ.
І тому Асоціація тваринників України виступає «за» впровадження Україною кращих світових практик, але розумно, з мінімальною шкодою для національних інтересів та продовольчої безпеки. Має бути прийнята спеціальна державна програма розвитку тваринництва та м’ясної галузі. Створення широкої мережі забійників вирішить не лише питання контролю епізоотичної ситуації в країні, переміщення і продажу м’яса в середині країни для власників підсобних господарств.
Даний крок допоможе й виробникам-експортерам, які зможуть продавати м'ясо не живою вагою, а в переробленому вигляді, отримуючи за нього більше коштів, як за продукт із доданою вартістю. Потрібно нагадати, що в прийнятій урядом Експортній стратегії України («дорожній карті» стратегічного розвитку торгівлі) на 2017-2021 роки наголошено на тому, що маючи важливе значення для економіки, український експорт складається переважно із сировини, що свідчить про неефективне використання ресурсів.
Найбільшу перспективу в секторі харчової і переробної промисловості для експорту представляють: готові продукти харчування; харчові інгредієнти, зокрема, продукти глибокої переробки; органічна продукція, виготовлена з дотриманням встановлених правил. Тому Асоціація тваринників України закликає до того, щоби було забезпечено певний адаптаційний період, протягом якого буде розроблено прозорий механізм впровадження вимог щодо забою тварин. Держава має запропонувати чіткий план забезпечення осіб, зайнятих в сільському господарстві, пунктами забою, провести інформаційно-роз’яснювальну роботу серед населення", — йдеться у повідомленні.
Також в АТУ вважають, що необхідне належне фінансування — аби побудувати пункти забою тварин у кожному районі. Зокрема, надавати податкові пільги, залучати кредити тощо. Пункти забою, які матимуть експлуатаційний дозвіл, повинні відповідати усім вимогам та стандартам, згідно зі своєю діяльністю. Так само й процедура видачі документів про забій має бути прозорою і відкритою, тоді селяни будуть самі зацікавлені у будівництві в своїх населених пунктах забійників.