Радикальна партія робить ставку на агросектор

Певно, немає в Україні політика, який би так багато й палко говорив про землю, домашніх годувальниць-тварин і сільськогосподарський реманент, як Олег Валерійович Ляшко. Про це йдеться у екслюзивному матеріалі AgroPolit.com «Мораторій – селянам, землю – родичам? Аналіз дій Радикальної партії Олега Ляшка в аграрній сфері».

Нагадаємо, Раді запропонували заборонити використання пальмової олії у продуктах.

У програмних документах Радикальної партії сказано чимало хороших слів на підтримку АПК. Приміром, цілий розділ – у передвиборчій програмі політсили. Назва багатообіцяюча та, як годиться, пієтетна: «Без села – не буде України». Далі чорним по білому написано ключове партзавдання радикалів в АПК:

• Ми заборонимо продаж землі й ліквідуємо нелегальний земельний ринок, на якому збагачуються товстосуми та спекулянти.
• Запровадимо право оренди землі під жорстким контролем держави.
• Заборонимо іноземцям розпоряджатися нашими чорноземами.
• Створимо прозорий земельний кадастр, який унеможливить земельне рейдерство.
• Радикальна партія стане основним захисником інтересів села в парламенті

Серед останніх ініціатив Радикальної партії – законопроекти щодо заборони використання на території України пальмової олії та впровадження адміністративної відповідальності та штрафування підприємців, які й надалі виготовлятимуть чи продаватимуть продукти, зокрема, й молочні, із її вмістом. Як пояснив Олег Ляшко, «здешевлення виробництва харчів завдяки використанню пальмової олії загрожує здоров’ю українців, адже її вживання може викликати захворювання на рак». Також, на думку політика, заборона пальмової олії збереже від вирізання українських корів, бо попит на вітчизняну сировину після повної заборони небезпечних рослинних жирів має зрости. Нагадаю, у травні Верховна Рада підтримала за основу один зі згаданих документів – нині його готують до другого читання. І заради справедливості зауважу: в цьому питанні члени фракції Радикальної партії були послідовними – усі, окрім відсутніх у залі Вітка й Попова, підтримали відповідне рішення.

Також українські радикали нещодавно ініціювали звернення до Кабміну й парламенту щодо підтримки відродження сільського господарства.

Радикальна партія Олега Ляшка підготувала пакет законопроектів, які допоможуть відродити тваринництво та сільгосппереробку. В деяких питаннях навіть знайшли спільну мову з Кабміном. Якщо не повернемо корову в українське село, якщо не буде сільгосппереробки, а будуть вивозити зерно як сировину, то село вмре, а значить – умре Україна. Ми ж пропонуємо дотації, які держава надаватиме на тваринництво, давати окремо на кожну голову по 5 тисяч гривень, підтримати законопроект про заборону пальмової олії, яка є шкідливою та вбиває молочарство в Україні», – зазначив народний депутат Ігор Мосійчук, виступаючи нещодавно перед однопартійцями у Полтаві.

Водночас, за словами парламентарія, Радикальна партія підтримує ідею відшкодування ПДВ за експорту олійних культур. Але відшкодовувати податок, мовляв, варто лише тим виробникам, які мають власну переробку. І тут ми знову стаємо свідками зміни орієнтації (чи то пак – позиції) радикалів… До речі, як і представників низки інших політсил, які 7 грудня дружно підтримали проект закону №6776-д «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2018 році», яким скасовувалося повернення ПДВ при експорті олійних, а вже за кілька днів – після того, як почався страйк аграріїв і Президент висловився за перегляд неоднозначних положень, різко «передумали». Хтось стверджує, що просто не встиг ознайомитися із величезним за обсягом документом, хтось намагався запевнити, що насправді начебто і не проти повернення аграріям ПДВ, але не всім і за таких-то чи таких-то умов…  У випадку із фракцією Радикальної партії – усі її члени, окрім відсутнього у сесійній залі Ігоря Попова, а також Оксани Корчинської, яка утрималася від підсумкового голосування, висловилися «за» скасування повернення селянам податку на додану вартість. А тепер, судячи з усього, «передумали».

І така ситуація, коли політики, наче флюгери, реагують на зміну суспільних настроїв, на жаль, характерна для всієї української політики, де фактично відсутнє таке поняття, як «ідеологічні партії». Проголосували за якесь рішення – якщо суспільство його проковтнуло, то добре. Якщо ні – починають виправдовуватись. Якщо ж голоси обурених не стихають, кардинально (чи у нашому випадку – радикально) змінюють думку.

На практиці саме представники Радикальної партії у парламенті (і насамперед їхній лідер) яскраво демонструють притаманний ледь не усім сучасним вітчизняним політикам Modus vivendi, спосіб політичного співіснування: «Правильно говори, а роби – навпаки. Чи у кращому випадку – як вийде», – пояснює у коментарі AgroPolit.com президент Асоціації фермерів і землевласників України Іван Томич.