Аграрний комітет показав плани на 2018 рік: рейдерство, земля та ліс

Депутати аграрного комітету визначилися  з переліком головних завдань на новий політичний сезон. Перелік топ-завдань на чергову сесію парламенту 8-го скликання оприлюднили на своїї сторінкаї у ФБ 15-ть аграрних депутатів (серед них - Олег Кулінич, Леонід Козаченко, Микола Кучер та інші).

Нагадамєо, що  AgroPolit.com проаналізував діяльність депутатів за 7-му та 8-му сесію (включно до 5.04.2018) в аналітичній графіці.

Перше, що має бути зроблено – це робота над просуванням антирейдерського законопроекту № 8121. Законопроект «Про внесення змін до Земельного кодексу України та деяких інших законодавчих актів щодо протидії рейдерству» був прийнятий у першому читанні в кінці минулої сесії. Літом комітет працював над підготовкою його до другого читання. Очільники комітету планують, що у вересні він буде винесений на розгляд комітету, і потім, якомога швидше, – в сесійний зал. Бо рейдерство – це проблема №1.

Зрозуміло, що є багато сил в Україні, які протистоять процесу земельної децентралізації і не хочуть віддавати землю громадам. Але Аграрний комітет має сказати своє слово і рухати ініціативи, без яких земельна реформа ніколи не буде завершеною»,  – заявив Олег Кулінич.

У планах комітету – винести на друге читання у залу ВР законопроект № 7060 «Про внесення змін до Земельного кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо стимулювання створення і розвитку сімейних фермерських господарств та припинення корупційних зловживань у сфері розпорядження землями державної та комунальної власності».

До сьогодні на Комітеті ще не розглянутий законопроект №6255 «Про внесення змін до Земельного кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо оформлення прав на землю під об'єктами енергетики». Тож це потрібно зробити, адже законопроект вкрай важливий для української економіки.

В пріоритетах також вирішення питання земель постійного користування. Земельний кодекс передбачає право постійного користування землею для різноманітних державних та комунальних підприємств. Але постійний користувач, згідно з тим же Земельним кодексом, не може передати будь-яку частину своїх земель у тимчасове користування іншій особі. В Україні безліч землекористувачів, які мають величезні масиви землі у постійному користуванні. Дуже часто постійні користувачі такої землі просто не в змозі використовувати всю землю, яка перебуває у них в користуванні. В результаті, і самі вони господарської діяльності на цій землі не ведуть, а передати її аграрним підприємствам та фермерам за будь-якими договорами не можуть — законодавство забороняє.

Цю проблему треба вирішувати на законодавчому рівні.

Схожа проблема виникла при узгодженні окремих положень Земельного і Лісового кодексів, що також вимагає законодавчого вирішення. Земельний кодекс не надає постійному користувачу земельної ділянки права передавати її у користування третім особам. Проте положення Лісового кодексу фактично передбачають це право, але під виглядом надання у користування не земельної, а лісової ділянки. В результаті, такі договори не відображаються ні у Державному земельному кадастрі, ні у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Процедура надання лісової ділянки у користування не є прозорою, адже вимоги Земельного кодексу щодо обов’язковості проведення земельних торгів тут не застосовуються.

Важливим є контроль за впровадженням закону по консолідації земель. Нещодавно Президент підписав наш закон про земельну консолідацію, і я вітаю з цим усіх колег по Аграрному комітету, більшість з яких були співавторами цього фундаментального закону. Тепер Кабмін повинен розробити підзаконні акти, які б дозволили цьому закону запрацювати. Закон покликаний нарешті навести лад у земельних масивах і вирішити величезну кількість земельних проблем, які не вирішувались не те що роками, а десятиліттями. Тому роль Аграрного комітету полягає як у контролі, так і в нормотворчій та організаційній роботі з впровадження цього закону на практиці.

Ну і останнє, але головне – це землі за межами населених пунктів. Уже два з половиною роки пройшло від прийняття у першому читанні законопроекту №4355. Без руху лежать: законопроект №7118-1 і урядовий №7118.