ОАЕ закриваються — який агробізнес втратить найбільше?

Об’єднані Арабські Емірати (ОАЕ) зупинили співпрацю з українськими агровиробниками. Офіційна причина — припинення сертифікації українського центру «Халяль». Для більшості аграріїв це стало несподіванкою, проте перестороги все ж були. «Дуже цікавий арабський ринок. Проте проблема в тому, що ОАЕ зараз відкликали дозвіл однієї компанії із сертифікації Халялю. Якщо навіть є кому експортувати, то немає кому виписувати відповідний сертифікат. Зараз ми надіслали запит щодо рекомендацій з вирішення цієї проблеми», анонсував ще 27 травня в інтерв’ю AgroPolit.com голова Держспоживслужби Володимир Лапа. А вже сьогодні «конфлікт» набирає нових обертів. AgroPolit.com розбирався, чим загрожує ця ситуація агросектору. 

Птахівникам «обрізали крила» 

На арабський ринок птахівники безперебійно постачали м’ясо. Існувала налагоджена система експорту, довгострокові контракти з іноземними партнерами, що у свою чергу позитивно позначалося на роботі внутрішнього ринку України. Однак нещодавня заборона поставила галузь у надзвичайно скрутне становище.

Ситуація, що склалася, незабаром призведе до суттєвих змін на нашому ринку. Продукцію тепер доведеться постачати на внутрішній ринок, що вплине на зміну цін, або ж шукати новий вихід на зовнішній ринок», — пояснює у коментарі AgroPolit.com виконавчий директор «Союзу птахівників України» Сергій Михайлович Карпенко.

Галузь планувала постачати продукцію в ОАЕ щонайменше декілька наступних років, говорить експерт. Для птахівників арабський ринок — привабливий і важливий. На це вказує статистика останніх двох років.

У минулому році ми постачали в ОАЕ 4,905 тис. тонн м’яса птиці. А в цьому фактично за 4 місяці роботи — 2,8 тис. тонн із усього обсягу. Якби не було цієї заборони, то ми могли б поставити у 2016 році ще більше товару, ніж у 2015-му», — говорить у коментарі Карпенко. 

Однак не судилося. Араби «відмовилися» від послуг українського виробника, не пояснивши причини. За словами виконавчого директора «Союзу птахівників України», єдина і основна версія цього — вітчизняні товари не мають сертифіката Халяль. А це єдиний документ, який надає право експортувати товари до арабсько-мусульманського світу й підтверджує безпечність та високу якість продуктів харчування. Без нього шлях до ОАЕ закритий для всіх українських виробництв, які раніше мали вихід на цей ринок.

Питання важко вирішити, оскільки як такої офіційної заборони не було — нам не вказали конкретну причину. Враховуючи те, що ОАЕ було знято з акредитації український центр «Халяль», який сертифікував підприємства, ми, як і інші підприємства, просто не можемо зараз вийти на їхній ринок. Потрібно, щоб центр якомога швидше поновив роботу або ж був створений новий. У свою чергу ми подали запит в ОАЕ із проханням дозволити експорт через півроку, але поки що відповідь не отримали», — пояснює Сергій Михайлович.

Нагадаємо, що право на поставки м’яса птиці в ОАЕ отримали кілька компаній: Миронівська птахофабрика, «Птахофабрика Снятинська Нова», Миронівський м'ясопереробний завод «Легко», Вінницька птахофабрика (всі входять до складу агрохолдингу МХП) і Комплекс Агромарс.

Тож наразі частина птахівників по суті вимушено перебуває «за бортом» арабського ринку. Як довго це триватиме — поки що не відомо. Однак аграрії передбачають, що це призведе переважно до негативних результатів. «Вийти із зовнішнього ринку дуже просто, а от повернутися на нього нелегко. За час нашої відсутності «вільні місця» заповнять товари інших країн та виробників», — підсумовує експерт ринку.

Зерновики — не на мілині

Чи омине ця заборона зернову галузь? Не так давно українські зерновики постачали до ОАЕ ячмінь та фуражну пшеницю для арабських тварин.

Голова «Української зернової асоціації» (УЗА) Володимир Клименко переконаний, що проблема надумана: «Ми як постачали зерно, так і будемо постачати. Ця ситуація нас не стосується».

З ним згодний старший менеджер з комерційної стратегії AgroGeneration Сергій Курбатов. Він  уточнив, що наразі Україна не  експортує в ОАЕ надто  багато  зернових, аби хвилюватись. Основний експортний фокус, наприклда, з поставки ячменя направлений на іншу країну — Саудівську Аравію. А з нею наразі все добре, пояснив експерт.   

Цукровики — змінити підхід до співпраці

Цукрова галузь порівняно з першими двома від заборони експортувати певну групу товарів до ОАЕ не постраждає взагалі, оскільки арабський ринок не був для цукровиків необхідним. Про це розповів експерт цукрової галузі Олексій Крутибіч: «Цукор, якщо і експортувався в ОАЕ, то окремими дрібними поставками. У першу чергу від цієї заборони постраждають ті, хто мали на цьому ринку контракти».

На думку експерта, арабський ринок дуже прибутковий для українського аграрія, але й водночас «проблемний». Адже для того, щоб утриматися на ньому, потрібно мати не лише якісний товар, а й бути мудрим керівником.

Працювати зі Сходом непросто. Арабський ринок має особливу специфіку й українські виробники повинні це враховувати. Араби люблять тісне спілкування із людьми, у яких вони купують товар. Лише на основі вдалого «мовного контакту» вони підписують контракти і будують бізнес. Тому, якщо український підприємець відправляє налагоджувати контакти з арабами свого менеджера, то вони (контакти) ніколи не будуть тривалими», — наголошує Олексій Миколайович.

Сьогодні ситуація на зовнішньому ринку не найкраща для України. Виробники мусять у прискореному режимі налагоджувати нові ринкові відносини з новими країнами. «Українським аграріям потрібно виходити на зовнішній ринок всіма можливими шляхами. Звісно, у нас є зона вільної торгівлі з Європою, але, незважаючи на всі розмови й обіцянки, вона вільна умовно. Якщо наші товари потрібні, то «вікно» на європейський ринок відкривається. Як тільки ми перестаємо бути потрібними, воно закривається, залишаючи для експортерів ледь помітну шпарину», — пояснює експерт.

Тому українські аграрії повинні міняти підхід до співпраці з іноземними партнерами, щоб «не випадати» із зовнішнього ринку та дійсно бути потрібними європейським країнам.

Молочники теж ратують за «повертатися» якнайшвидше

Молочна галузь, як і цукрова, не зазнає кардинальних змін через тимчасове припинення торговельних зв’язків з ОАЕ. Причина проста — арабський ринок не був для цієї сфери сільського господарства основним і надзвичайно необхідним.

Наша продукція була присутня на ринку ОАЕ, але не у великих обсягах. Тому втрата цього контакту на роботі галузі не позначиться жодним чином», — розповідає президент аналітичної компанії «ІнфоАгро» Василь Вінтоняк.

Однак експерт вважає, що ті виробники, які постачали в ОАЕ товари, мусять терміново знаходити вихід із ситуації, що склалася. Адже загалом арабський ринок привабливий для українських птахівників та зерновиків. «Арабський ринок дуже перспективний для наших аграріїв, на нього потрібно повертатися», — коментує він.

На його думку, нині до вирішення цього питання мають долучитися органи державної влади. Адже самі виробники не в змозі владнати «конфлікт».

Держава має подати офіційне звернення до ОАЕ із проханням пояснити причину відмови від українських товарів. Також варто було б з’ясувати, коли ця проблема буде вирішена та якими шляхами», — вважає Василь Дмитрович.

Лише спільними зусиллями держави та аграріїв можна спробувати владнати ситуацію, адже повертатися на арабський ринок все-таки потрібно.

Європа допоможе повернутися до ОАЕ

Серйозного впливу на аграрний сектор заборона експортувати товари до ОАЕ не спричинить. Про це AgroPolit.com розповів президент Української аграрної конфедерації Леонід Петрович Козаченко.

Великих утрат аграрний сектор не зазнає, але дечим пожертвувати доведеться. По-перше, для нас сьогодні будь-який зовнішній ринок — це дуже серйозний позитив. Адже свого часу ми втратили вихід на російський, який був для нас дуже простий у плані доступу, а виходити на інші непросто. Якщо ми нині втрачаємо якийсь ринок, навіть якщо ревізуємо туди невелику кількість продукції, це так чи інакше позначається на роботі аграрного сектору. Але я вважаю, що втрата арабського ринку — тимчасова. Зараз ми отримуємо європейські номери на різну продукцію, що дасть право реалізувати її у ЄС без додаткової сертифікації. Це автоматично вирішить проблему постачання продукції і в ОАЕ, і в інші країни Близького Сходу», — пояснює він.

Однак нинішня ситуація, яка перебуває у «підвішеному» стані, безпосередньо вплине на роботу тих підприємств, які залежали від арабського ринку. І в першу чергу це відобразиться на їхній ціновій політиці. «Ціни, звісно, трохи впадуть. Зараз світова цінова кон’юктура дуже негативна, вона створює багато проблем в аграрному секторі. Як би ця ситуація виникла три роки тому, аграрії фактично б не відчули змін. Але зараз це буде справді відчутно — не суттєво, але на формування цін усе ж вплине», — пояснює експерт.

На думку Леоніда Петровича, головна проблема агросектору, яка, власне, і призвела до «конфлікту» з ОАЕ, — це відсутність дієздатної державної структури, яка мала б передбачити подібне розгортання подій.

У нас є новостворене агентство з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів. Воно вже майже два роки «стає на ноги». І це ще раз свідчить про величезні прорахунки в політиці дерегуляції. З одного боку, прийняття цього рішення було позитивним, а от імплементація цього рішення — провальною і дуже шкідливою для галузі. 4 вересня буде два роки як ця служба не може запрацювати. А саме на неї була покладена відповідальність за експорт товарів до ОАЕ», — підсумовує  він.

Хто відповідальний?

Втрати для окремих галузей різні. Когось заборона експортувати товари до ОАЕ не зачепила, а комусь завдала додаткового головного болю. Якщо дивитися глобально, то серйозні зміни не відбудуться. Однак птахівники та зерновики будуть змушені шукати нові ринки збуту або втрачати частину прибутку. Як це виправити? Якщо проблема лише у відсутності центру сертифікації, то її можна вирішити. Але для цього потрібно «не протирати штани» у відповідній державній структурі, а якнайшвидше брати «бика за роги». Відповідальність за вирішення цього питання однозначно лежить «на плечах» Дерспоживстандарту та органів державного правління. Сподіваємося, що цього разу вони не «підкачають».

Тетяна Крисюк для AgroPolit.com