Чому буксує оформлення земель НААН?
Чому буксує оформлення земель НААН?

Реформа земель аграрної науки пробуксовує, бо по дорозі виникають проблеми з оформленням цих земель. Більше 10% земель, які перебувають у користуванні Національної академії аграрних наук (НААН), не мають правовстановлюючих документів. Такі дані наводять представники Академії та Держгеокадастру. З причинами цього явища розбирався AgroPolit.com разом із науковцями та чиновниками на нараді, присвяченій цим питанням.

Підприємства НААН обробляють 465,3 тис. га сільськогосподарських угідь, з них 364,3 тис. га — рілля. Є також землі під багаторічні насадження, сіножаті, пасовища, перелоги, лісові землі, лісосмуги тощо. Із загальної площі ріллі найбільше — 117,1 тис. га використовується для вирощення насіння, 98,3 тис. га відведено під демонстраційні полігони та дослідні поля. Втім, як і 10 років тому, основним питанням залишається оформлення права на користування земельними ділянками.

«Сьогодні на порядку денному — оформлення земель, отримання державних актів на землю, отримання всіх документів для земель, які є особливо цінними, та ведення відповідної документації», — вважає президент НААН Ярослав Гадзало.  

Починаючи з 1990 року, 25 тис. га земель Академії було незаконно вилучено без згоди президії НААН рішеннями місцевих рад.

Ми повинно боротися за кожен гектар. Наукові установи аграрного профілю не можуть працювати без землі. У нас є й багаторічні досліди, які треба продовжувати», — пояснює керівник НААН. 

Причин вилучення землі є декілька.

Перша — розвиток великого аграрного бізнесу, який різними способами намагається здобути собі нові землі, зокрема, й аграрної науки. Яскравий приклад — справа часів прем’єра Миколи Азарова, коли 6 лютого 2012 року Кабмін прийняв розпорядження №113-р, згідно з яким низку підприємств НААН було передано в оренду агрокомпанії «Украгропром» із метою покращення фінансово-господарських показників. До чого призвели ці «благі» наміри — до збитковості майже усіх переданих підприємств. Із «обойми» НААН тоді випали 39 дослідних господарств з цілісними майновими комплексами (ЦМК), орієнтовна вартість яких становила понад 150 млн грн. Щоправда, зі зміною керівництва НААН і уряду, ситуацію вдалося відмотати назад, і КМУ своїм розпорядженням від 18 червня 2014 року № 583-р скасував вищезгадану передачу підприємств, тож у складі Академії зберегли 111 тис. га земель державних підприємств дослідних господарств. 

Друга — тиск із боку місцевих органів влади та підприємців, які хочуть отримати ці землі в користування. Місцеві ради інколи банально відмовляють в оформленні документів на земельні ділянки. Окрім цього, за словами Ярослава Гадзала, окремі наукові установи й досі не отримали документи на землю.

Ми повинні констатувати, що окремі установи здійснюють недостатню роботу для збереження земельних ресурсів. Сьогодні на площу 38 тис. га відсутні будь-які правовстановлюючі документи», — пояснив він.

 

Третьою підставою для вилучення земель у НААН може стати прийняття законопроекту №4355 «Про розширення повноважень органів місцевого самоврядування з управління земельними ресурсами та посилення державного контролю за використанням і охороною земель», який уже пройшов перше читання. Документ передбачає, що в місячний термін після його підписання, земля Академії, на яку не оформлені правовстановлюючі акти, автоматично перейде в розпорядження органів місцевого самоврядування. Першою ластівкою була постанова Кабінету Міністрів №318 від 2010 року, яка встановлювала необхідність оформлення актів на право постійного користування. Однак наразі значна кількість земель не отримала належних документів.

ВИКОНАВЧА ТА МІСЦЕВА ВЛАДА БЛОКУЮТЬ ВИДАЧУ ЗЕМЕЛЬНИХ АКТІВ ПІДПРИЄМСТВАМ НААН

За словами начальника Управління наукового забезпечення інноваційно-інвестиційного розвитку експериментальної бази НААН Олега Стасіва, документи, якими посвідчується право користування, видано на площу 427,3 тис. га. Із них — державні акти на право постійного користування, видані до 2004 року на площу 299 тис. га, державні акти, оформлені після 2004 року, — на площу 127,7 тис. га, кадастрові ж номери земельним ділянкам присвоєні на площу 172,6 тис. га від загальної площі.

Технічна документація землеустрою про встановлення меж земельних ділянок розроблена на площу 19,5 тис. га, пояснює він. "Проекти землеустрою, які забезпечують еколого-економічне обґрунтування сівозміни, — на 35 тис. га, проведено інвентаризацію земель щодо 30 тис. га, експертно-грошова оцінка — на 253 тис. га, ґрунтові обстеження — на 115 тис. га", — розповідає Стасів. За його словами, видача актів на право користування земельними ділянками та інших документів блокується органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування.

Наприклад, пояснив він, Головне управління Держгеокадастру Одеської області відмовило Дослідному господарству «Комунар» у наданні дозволу на розробку документації землеустрою. Відмова нібито пов’язана з рішенням сільської ради, оскільки частина ділянки використовується громадою для заготівлі сіна й таким чином не може бути передана у користування господарству.

Це не поодинокий випадок на Одещині, пояснює представник НААН. Так, за словами начальника Управління наукового забезпечення інноваційно-інвестиційного розвитку експериментальної бази НААН , головне управління відмовило у наданні згоди на відновлення меж земельної ділянки також дослідному господарству «Андріївське». Причина — відсутність у поданих документах наказу про перетворення дослідного виробничого господарства, на який був виданий державний акт на право постійного користування, у державне підприємство «Дослідне господарство «Андріївське». Однак, у статуті зазначено, що господарство «Андріївське» є правонаступником дослідно-виробничого господарства. «Дослідному господарству Суворова» відмовлено у наданні дозволу на розроблення документації через проведення процедури санації, хоча вона не суперечить видачі документів на землю.

У Запорізькій області, за його словами, Головне управління Держгеокадастру відмовило Інституту олійних культур, посилаючись на невідповідність поданих графічних матеріалів, хоча останні були отримані в районному управлінні Держгеокадастру.

СЛІПИЙ ДЕРЖГЕОКАДАСТР?

Представник Держгеокадастру Алла Іллєнко наголошує, що установами НААН посвідчено право на користування майже на 90% земельних ділянок, тоді як 10% використовуються без правовстановлюючих документів.

 

Потрібно забезпечити оформлення права постійного користування. Земельні ділянки, на які оформлено право користування, потребують відновлення документації та внесення відомостей до земельного кадастру. Якщо відбувалася реорганізація установи, необхідно внести зміни в кадастр і зареєструвати права у реєстрі речових прав», — пояснює вона.

Для цього вона рекомендує зробити декілька кроків. Перший — отримати дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення ділянки в територіальних органах кадастру. Другий — замовити розробку проекту землеустрою, уклавши договір із землевпорядною організацією, яка має сертифікат на проведення землевпорядних робіт. І, після погодження проекту землеустрою, додає Іллєнко, зареєструвати земельну ділянку в кадастрі та право постійного користування у Державному реєстрі речових прав.

У випадку, якщо є акти на право постійного користування, продовжує вона, але відсутній кадастровий номер, необхідно отримати згоду розпорядника землі на відновлення меж земельної ділянки, розробити технічну документацію землеустрою, здійснити реєстрацію в кадастрі та реєстрацію права постійного користування в реєстрі речових прав. Якщо видані акти на право постійного користування і внесені відомості до кадастру, то необхідно здійснити реєстрацію права постійного користування у реєстрі речових прав.

ЯКИЙ КОМПРОМІС?

Професор кафедри земельного кадастру Національного університету біоресурсів і природокористування України Йосип Дорош виокремлює три етапи оформлення прав на земельні ділянки.

Перший — формування земельних ділянок зі внесенням інформації до кадастру та присвоєння кадастрових номерів. Другий — зонування земель науково-дослідних установ за еколого-економічними показниками. Третій — земельні оцінюючі роботи, пов’язані зі здійсненням оцінювання земель та постановка їх на баланс установ», — пояснює він.

Що це означає на практиці? Вирішення спільно з урядом кількох важливих питань.

Так, на першому етапі — інвентаризацію земель, відновлення меж ділянок, уточнення юридичних назв землекористувачів, склад угідь, площ, виявлення земельних ділянок без кадастрових номерів. На другому — розробляється методика формування дослідних полів, яка включає обґрунтування їхнього формування, порядок погодження документації землеустрою, ґрунтове обстеження земель сільгосппризначення та розробку проектів землеустрою щодо забезпечення еколого-економічних обґрунтувань сівозмін. Ця методика, за словами професора, дозволяє визначати дослідні поля, що унеможливлює їхнє вилучення з користування установ НААН. І на завершальному етапі виготовляється технічна документація з нормативно-грошової оцінки й експертно-грошової оцінки земельних ділянок.

На думку вчених, Академія може позбутися права користування значною кількістю земель через відсутність дозвільних документів. Тому першочерговим завданням для НААН є оформлення всіх дозвільних документів. Якщо цього не станеться, дуже скоро землю можуть просто відібрати і державна установа з багаторічною науковою історією залишиться без основного ресурсу.

Олександр Ярощук для AgroPolit.com

Дізнавайтесь першими про всі найважливіші події в аграрній політиці з нашого Facebook, Twitter, Telegram та підписуйтесь розсилку . Обіцяємо надсилати тільки найцікавіші новини!

Выполнено с помощью Disqus

До теми

31 грудня 2016
Гадзало: НААН залишається науковим центром українського АПК
НААН була, є і залишається головним науковим центром розвитку галузей агропромислового комплексу України. Про це у ексклюзивному інтерв'ю...
30 грудня 2016
Вчені НААН підготували концепцію земельної реформи
Вчені НААН разом із Мінагрополітики підготували «Національну доповідь щодо завершення земельної реформи в Україні».  Про це у...
29 грудня 2016
8 проблемних підприємств НААН – результат роботи попереднього керівництва
Зі 146 дослідних господарств, проблемних – близько 8. Як розповів ексклюзивному інтерв’ю AgroPolit.com президент НААН Ярослав Гадзало,...

Вибір редакції

16 жовтня 2023
Аграрні закони та законопроекти за 2023 рік
Ринок землі, передача державних земель Фонду держмайна, земельні пільги для учасників бойових дій, ринок ГМО, агроекспорт, сухопутні коридори,...
13 листопада 2023
Аграрний експорт з України – уряд змінив правила
Аграрний експорт України з 11 листопада 2023 року почав здійснюватися за новими правилами. Підстава – в дію вступили дві урядові постанови: №...
8 грудня 2023
Агроінтеграція: чи проковтне український АПК європейських виробників після вступу в ЄС?
Входження України до Євросоюзу радикально оновить реформу Спільної аграрної політики (САП) ЄС, або «розірве» з середини аграрний бюджет...