Є чим пишатися — 7 перемог українських аграріїв

19 листопада в Україні щорічно відзначають День працівників сільського господарства. AgroPolit.com проаналізував аграрний запас нації за 26 років і разом з  експертами  визначив основні досягнення.

Дивитися до теми: Святкування Дня сільгосптоваровиробника

Мозаїка гравців: великі, дрібні та середні

За 25 років в Україні з’явилися 50 тис. фермерських господарств і понад 100 великих агрохолдингів. За останніми даними, сьогодні в Україні працює 47,697 тис. га сільськогосподарських підприємств. Фермерства складають 70,6%, або 33,682 тис. га підприємств. Сьогодні це найбільш переважаюча організаційно-правова форма господарювання на селі. Вони обробляють 4,439 млн га землі. Тобто, на одне господарство припадає в середньому близько 131,7 га сільськогосподарських угідь. Найбільша кількість фермерських господарств налічується у Запорізькій, Одеській, Миколаївській, Дніпропетровській, Херсонській, Кіровоградській областях. А найменша — у Рівненській, Івано-Франківській, Чернівецькій та Чернігівській областях.

Читати до теми: Олена Ковальова: Загальна сума підтримки фермерських господарств та кооперації у 2018 році складе 1 млрд грн

Фермерські господарства — одні з найбільших працедавців у регіонах. Загальна кількість працівників фермерських господарств — 93,7 тис. Загалом агросектор створив 3,5 млн робочих місць.

Також в Україні нараховується понад 4 млн особистих селянських господарств. Останні забезпечують практично повністю внутрішній ринок картоплі, баштанних культур, овочів відкритого грунту, плодово-ягідних культур, м’яса овець і вовни. Також вони забезпечують три чверті ринку молока та м’яса ВРХ.

Читати до теми: Аналіз фермерських та особистих селянських господарств України

26 зі 100 найбільших компаній України працюють в аграрному секторі. Аграрне виробництво становить 16% ВВП, що склало 252 млрд грн у 2014 році.

Широкі торговельні ворота

За 26 років Україна увійшла в трійку найбільших експортерів продукції сільського господарства зі щорічним експортом у близько 40 млн т. Торговельні ворота наразі відкриті зі 190 країнами світу! Основні імпортери української аграрної продукції — Італія, Білорусь, Іспанія, Китай, Нідерланди, Польща, Іран, Туреччина, Індія і Єгипет. Вони за 2015 рік закупили нашої продукції на $4,4 млрд.

За роки незалежності український аграрний сектор відкрив усі найбільші ринки світу. Тож тепер нашу продукцію можна побачити на полицях країн Азії, Африки, Америки, в ЄС, США, Австралії. Так, за 2016—2017 роки для агропродукції відкрили 12 нових ринків, зокрема: КНР (молочні продукти, яловичина), Ізраїль (корми для домашніх тварин), ОАЕ (м'ясо птиці та продукти з нього, яловичина, м'ясо овець і продукти з нього), Королівство Саудівська Аравія (м'ясо птиці та продукти з нього), Єгипет (яловичина), Гонконг (столове яйце), Чорногорія (м'ясо птиці, мед), Сербія (м'ясо птиці), Боснія та Герцеговина (м'ясо птиці), Ліван і Танзанія (м'ясо птиці та продукти з нього). Ще із 22-ма країнами тривають перемовини.

Аграрні продажі стрімко зростають. За 9 місяців 2017 року експорт с/г продукції збільшився на 24,3% і склав $13,7 млрд. Частка АПК у загальній структурі експорту країни — 41,7%. Найбільш вагомими є  частки соняшникової олії  — 24,8%, кукурудзи — 18%, пшениці та сумішей пшениці й жита — 14,45%, сої — 4,84%, ячменю — 4,6% та насіння ріпаку — 4,6%.

З'явилося і вікно в Європу.  Хоч воно і схоже поки що більше на кватирку, однак не можна недооцінювати зміни, які принесло зближення з єврозоною.  За останні 3 роки частка ЄС зросла до 25% у загальній структурі аграрного експорту. І це ще не межа. Наявність квот на безмитний ввіз товарів, які українські виробники вичерпують за місяці, чи навіть дні, свідчить про те, що українська продукція до смаку європейському покупцеві. За інформацією Міністерства аграрної політики та продовольства України, вже станом на 2016 рік 235 українських підприємств мали право експортувати продукцію до ЄС.

Читати до теми: В Зоні вільної торгівлі. Як змінилися торги між Україною та ЄС 

2016 року аграрний експорт зріс на $4 млрд і склав сумарно $15 млрд. У свою чергу, експорт до ЄС зріс майже на $70 млн. Частка сільськогосподарської продукції в загальних продажах країни сягнула 42%. Аграрна галузь — чи не єдина, яка показує позитивне сальдо зовнішньої торгівлі, яке минулого року склало $11,4 млрд.

У минулому році до країн-членів Євросоюзу було поставлено продукції агропромислового комплексу на загальну суму 4,12 мільярда доларів США, що становить 26,6% від усього аграрного експорту країни. Частка аграрного експорту в загальних постачаннях товарів і послуг до країн ЄС стала найбільшою серед усіх категорій і склала 30,5%. Україна стала одним із ключових імпортерів зернових та олії до країн ЄС.

Фото взято з: galfinance.info

Українська продукція розширює ринки і в країнах ЄС. «Головними країнами-імпортерами української продукції в ЄС стали Іспанія, Нідерланди, Польща, Італія, Німеччина, Франція, Бельгія, Великобританія, Португалія, Румунія, Угорщина та Греція. 277 українських підприємств можуть експортувати свою продукцію до країн ЄС, зокрема, 97 із них харчові та 180 — нехарчові продукти тваринного походження», — пояснює в блозі для AgroPolit.com заступник міністра аграрної політики і продовольства з питань європейської інтеграції Ольга Трофімцева.

За останні 14 років обсяг експорту до країн-членів ЄС зріс у 10 разів.

«Цікаво відзначити помітне зростання експорту окремих товарних позицій порівняно з попереднім роком. Наприклад, бобових овочів, свіжих чи охолоджених, на суму $20,9 млн, масла вершкового та інших жирів, вироблених із молока — на $64,2 млн, яловичини замороженої — на $34,1 млн. Також експорт абрикос, вишень, персиків, слив збільшився майже у 8,4 разу й становив $6,4 млн», — зазначила Трофімцева.

На думку народного депутата Леоніда Козаченка, головним здобутком є зростання присутності України на світових продовольчих ринках. «Україна стала світовим бенчмарком або взірцем збільшення виробництва й постачання аграрної продукції на світові ринки. За деякими напрямками ми посіли перше місце, причому, випередивши ЄС в експорті зерна, борошна та олії на світовому ринку», — сказав він у коментарі AgroPolit.com.

Леонід Козаченко додає, що у світі Україна асоціюється з продукцією АПК. «Україна відкрила для себе «двері» до багатьох країн світу і стала визнаною завдяки тому, що наші компанії добре зарекомендували себе на ринках Китаю, Індокитаю, Північної Африки, на Близькому Сході та в інших регіонах. Слово «Україна» у світі все частіше асоціюється з продуктами харчування», — пояснює  він.

Лідер аграрного експорту

«За останні роки аграрному сектору України вдалося стати одним зі світових лідерів у цій галузі, відкривши нові ринки та розширивши асортимент експортних товарів. Вітчизняне сільське господарство гарантує не лише продовольчу безпеку нашої країни, а й 190 інших країн світу. Ми забезпечуємо український та міжнародний ринок готовою продукцією — якісними продуктами харчування, які відповідають міжнародним стандартам», — каже в коментарі виданню колишній аграрний міністр Олексій Павленко.

Україна — світовий лідер за низкою позицій. Зокрема, Україна є «соняшниковим» лідером: посідає перше місце з виробництва (27%) та експорту соняшникової олії (56%).  Дещо менші посіви  сонячної квітки в ЄС та Китаї. Друге місце в України — за експортом зерна й горіхів, третє — кукурудзи та рапсу.  Загалом, Україна забезпечує 14% експорту зернових та рапсу. Четверте місце посідаємо за виробництвом горіхів та експортом ячменю і п’яте — меду та кукурудзи. Шосте місце — за експортом пшениці. Восьме — за виробництвом сої та експортом курятини. Дев’яте місце — за вирощуванням пшениці.

Україна також є одним із лідерів зростання врожайності. Так, за останнє десятиліття врожайність зернових зросла на 70%.

«Ми стали одними з передових у світі виробників технічних і зернових культур. Тримаємо лідерство з аграрного експорту зерна та продуктів його переробки. Маємо потужне виробництво м’яса птиці. Зараз розширюємо експортні ринки для всієї агропродукції. Це стало можливим завдяки зваженій державній політиці в АПК і спільним продуктивним зусиллям уряду та парламенту.  З останнього прикладу такої взаємодії — закладення на рівні не менше 1% ВВП на підтримку аграрної галузі.  Якби ми тоді  не  відвоювали  це у сесійній залі парламенту, то сьогодні агросектор був би взагалі без жодної підтримки», — прокоментував AgroPolit.com народний депутат Валентин Дідич.  

У коментарі виданню заступник голови Всеукраїнської аграрної ради Михайло Соколов називає зростання конкурентоспроможності основною причиною посилення українського експорту. «Ми суттєво збільшуємо виробництво валової продукції. Та найголовніше — ми навчилися бути конкурентними на міжнародному ринку, попри низький рівень державної підтримки. Ми створили галузь, яка може ефективно конкурувати не за рахунок держпідтримки, а завдяки ефективному виробництву. Це досягається завдяки тому, що маємо доволі великі підприємства, які впроваджують технології, економлять на ефекті масштабу», — пояснює він.

Стабілізатор економіки

Фізичні обсяги експорту зернових за останні 10 років також більш ніж подвоїлися та становили 32,3 млн т зерна у 2013—2014 маркетинговому році. Відповідно, зросла роль АПК у загальному експорті. Так, 2014 року частка сільськогосподарських товарів та продукції харчової промисловості в загальному експорті України становила 30,9%, тоді як у 2010 р. вона мала 19,3%, а 2005-го — 12,6%. У 2014 р. АПК вперше став лідером за обсягами експорту в Україні, обігнавши навіть металургію

Тож загалом АПК — це стабілізатор  для всієї  економіки. «Сільське господарство стримує падіння економіки. Аграрна галузь сприяє надходженню валюти в країну і формує валовий продукт — вона тримає нашу економіку на плаву», — переконаний народний депутат Леонід  Козаченко.

Головною перемогою аграрної галузі, на думку екс-міністра аграрної політики та продовольства Олексія Павленка, стало те, що вона «пережила» кризу 2014—2015 років та економічні війни з Росією, і навіть змогла вийти із цієї ситуації переможцем, подолавши наявну протягом попередніх років залежність від російського ринку. Крім цього, значно зросли показники АПК. «За останні вісім років частка сільського господарства у структурі українського ВВП зросла із 7,9 до 18% — це найбільша частка ВВП країни. За рахунок експорту АПК забезпечує відчутні надходження до бюджету, сьогодні на сільське господарство припадає 42% загального експорту», — пояснює він.

Фото взято з: ru.depositphotos.com

Такий крок вперед у галузі вдалося зробити як завдяки діяльності уряду: відкриття нових ринків, міжнародна співпраця, підписання Асоціації з ЄС, так і завдяки зусиллям українських аграріїв: використання нових ефективних технологій, підвищення професіоналізму персоналу, виведення нових сортів різних культур та порід тварин, збільшення інтенсивності сільського господарства.

«Сільське господарство — єдина галузь в Україні, яка демонструє зростання протягом останніх 17 років, а агропромисловий комплекс забезпечує понад 14% обсягу ВВП України. Аграрний сектор приносить кожен третій долар, який отримує Україна. Без цих валютних надходжень було б складно сподіватися на стабілізацію курсу гривні та збільшення золотовалютних резервів НБУ», — вважає народний депутат України, голови підкомітету з питань соціальної політики агропромислового комплексу, розвитку сільських територій, науки та освіти Артем Вітко.

Спецрежим ПДВ

Завдяки дії спецрежиму ПДВ в Україні з’явилися сотні великих і тисячі малих господарств, які забезпечують основну частку аграрного експорту країни.

Після проведення у 90-х роках аграрної реформи, понад 90% підприємств агросектору виявилися збитковими, а необроблених сільгоспугідь налічувалися мільйони гектарів. Лише завдяки радикальним заходам, вжитим на початку 2000-х і спрямованим на підтримку сільськогосподарського виробництва, галузь вдалося реанімувати.

Значну увагу заслуговує також спецрежим ПДВ, завдяки якому аграрії зберегли значну кількість обігових коштів і могли інвестувати їх в оновлення парку техніки, реконструкцію та будівництво елеваторів, переробних підприємств, портових терміналів і розширення ринків збуту, зокрема за кордоном.

«Починаючи з 1998 року, для агросектору діяв спеціальний режим оподаткування податком на додану вартість, який дозволяв акумулювати кошти з ПДВ на спеціальних рахунках для власних потреб виробників», — каже Олексій Павленко

За його словами, у 2014 році наявність пільгового режиму ПДВ дозволило інвестувати у виробництво 19,8 млрд грн, а завдяки єдиному фіксованому податку — ще 3,6 млрд грн. У 2015 році аграрії інвестували 28 млрд грн та 4 млрд грн відповідно.

Земельна реформа

Спірним, на думку експертів, є ефект незавершеної земельної реформи. З одного боку, саме незавершеність зберегла землю в руках  українців і допомогла вирости агрокомпанії. З іншого — стала затримкою притоку інвестицій.

Олексій Павленко вважає, що земельній реформі дали старт після Революції Гідності, і це добре. «У 2015—2016 роках уряд зробив декілька позитивних кроків щодо земельного ринку (посилено вимоги щодо оренди державних земель через аукціони, збільшено строки оренди, відкрито доступ до держреєстру прав на нерухоме майно та земельного кадастру та ін.), було розпочато інвентаризацію земель, однак цей процес досі не завершено», — вважає він.  Павленко переконаний, що завершення земельної реформи ще попереду: «Зняття мораторію та запуску ринку землі є логічним кроком «земельної епопеї».

Читати до теми: «Земля 200». Плюси та мінуси наявних моделей відкриття ринку 

Щоправда, щодо розв'язки земельної епопеї однозначності немає. Ми всі були свідками того,  як уряд  планував спочатку навесні — потім влітку, потім восени — подати земельний закон,  а віз  і нині там.  Чому так? Адже немає відповідей на ключові питання — як продавати,  кому,  по скільки га в одні руки, що робити з  іноземцями та інше.

Органічне виробництво

Без перебільшення важливим досягненням експерти називають розвиток органічного  виробництва і законодавчу заборону ГМО.  За даними Мінагрополітики, за останні 5 років виробництво органіки зросло на 90%, площі органічних с/г угідь збільшилися із 260 тис. га до 421,5 тис. га і складають 1% від загальної площі с/г земель України. Також 550 тис. га земель відведені під сертифіковані дикороси (трави, ягоди і гриби).

Заступник міністра аграрної політики та продовольства України Олена Ковальова так розповідає про цей ринок: «За останні 10 років створено понад 200 нових сертифікованих органічних господарств. На червень 2017 року зареєстровано більш ніж 420 виробників органічної продукції». За оцінкою Федерації органічного руху України, обсяг внутрішнього ринку споживання органічної продукції в 2016 році сягнув 21—22 млн євро.

Україна також активно бореться з ГМО-продукцією. Так, із 2009 року діє обов’язкове маркування продукції на вміст або відсутність ГМО. Закон забороняє продавати продукти харчування, етикетка яких не містить інформацію про вміст чи відсутність ГМО. Таким чином, на етикетці має бути зазначено «із ГМО» або «без ГМО».

26 років — це доволі тривалий проміжок часу, щоб підсумувати основні досягнення українських аграріїв. Так, перемоги є. Україна не втратила свого статусу світової «житниці», а навпаки — щороку доводить свій аграрний експортний потенціал. Та не всі елементи пазла вдалося зібрати докупи. Нині український аграрний борщ ще не доварився. Українські виробники переважно концентрувалися на рослинництві, яке дає можливість отримати швидкий прибуток. Піднімається також птахівництво. Але тваринництво залишається у стагнації. Україні бракує продукції з доданою вартістю. Тому завдання на майбутнє — використати те краще, що вже вдалося зробити, і додати аромату й спецій, щоб агропромисловий комплекс України розвивався збалансовано із дедалі більшим виробництвом продукції з доданою вартістю.

Олександр Ярощук для AgroPolit.com