Бюджет-2018 ‒ (не)заперечний?

10 грудня парламент голосуватиме за бюджет 2018 у другому читанні. Тож на фінансові торги залишилося 2 тижні. Як показало перше читання бюджету, відкладені сюрпризи будуть.  На частину з них надихає МВФ,  як-от ані кроку від  дефіциту 2,5% ВВП та ринкові ціни на газ для всього населення. А ще є багато  «позафондових» питань,  які потребують додаткових коштів і «розтягування» бюджету.  Одне із них – фінансування АПК. Уряд  проігнорував вимогу аграрних депутатів та асоціацій – не додав 2 млрд грн сектору. До того ж, як твердять джерела видання, саме за вказівкою з Адміністрації Президента в останній момент дали бюджетному комітету вказівку виключити «правку Косюка» з документа (скасовувала обмеження в 150 млн грн на отримання бюджетних дотацій). Більше про наповнення першого варіанту бюджету на 2018 рік читайте у матеріалі тут. Наразі ж AgroPolit.com розібрався, як переписується бюджетна історія на наступний рік і чого чекати 10 грудня.

Загальні цифри

Верховна Рада підтримала в першому читанні бюджет із показником дефіциту 2,4% ВВП, 7% інфляцією та 3% ВВП економічного зростання та курсом 1 долара майже у 30 грн.  Документом пропонується із 1 січня 2018 року встановити мінімальну заробітну плату в розмірі 3723 гривень, прожитковий мінімум — 1700 гривень. На сектор національної безпеки й оборони планується виділити 5% ВВП (близько 163 млрд грн); АПК — 6,3 млрд грн; освіту — 217,5 млрд грн (зарплату вчителям збільшать на 25%); охорону здоров’я – 112,5 млрд грн (майже 6 млрд гривень піде на закупівлю ліків через міжнародні організації), дороги – 44 млрд грн та субсидії — 55 млрд грн. У Державний фонд регіонального розвитку закладено, як і цього року, 10 млрд грн. Загалом нардепами до проекту бюджету до першого читання внесено 2289 поправок, які мали б збільшити державні видатки на 1,4 трильйона грн.

Аграрні поправки

Фото взято з: nbuviap.gov.ua

Агросектор очікував від  уряду збільшення загальної суми  фінансування  з  6,3 млрд грн до  8,3 млрд грн. Як уже писав AgroPolit.com, 18 аграрних депутатів звернулися від  імені  сектору  з  відповідними  ініціативами. Ключові з них: збільшення загальної суми фінансування АПК із 6,3 млрд грн до 8,3 млрд грн (джерела – надходження від приватизації; від легалізації ринку спиртової промисловості (сплата акцизного збору); зі сплати власникам паїв ПДФО (податок на доходи фізичних осіб) від орендної плати, ЄСВ (єдиний соціальний внесок) та сплати сільськогосподарським товаровиробникам єдиного податку четвертої групи); перерозподіл коштів з частини бюджетних програм і перенаправлення щонайменше 1,5 млрд грн на прямі дотації виробникам; збільшення коштів сумарно до майже  900 млн гривень на компенсацію кредитних банківських ставок; посилення підтримки садівництва, виноградарства тощо до 300 млн. Також депутати виступили за збільшення фінансування підтримки заходів у АПК на 60 тис. грн, до загальної суми 65 тис. грн (щоб направити гроші на здешевлення страхових платежів (премій).
Окремо аграрні депутати запропонували скоротити фінансування тваринництва з 2,3 млрд грн до 300 тис. грн, а фінансування сільгосптоваровиробників збільшити з 2 млрд грн до 4,5 млрд грн (500 тис. грн спрямувати на компенсацію вартості вітчизняної сільськогосподарської техніки та іншого обладнання, а 4 млрд грн – на виплату бюджетної дотації для аграріїв).

Дотаційна істерика

Бюджетний процес збурило дотаційне питання. Три ключові його питання: хто має отримувати бюджетні гроші, обмежувати чи ні розмір дотацій у 150 млн грн та збільшення суми державної підтримки на 2 млрд грн на 2018 рік.

Читати до теми: «Дотаційний» скандал із відстрочкою у 9 місяців

Однак найбільшого галасу в аграрних кругах наробила поправка щодо обмеження у 150 млн грн для аграрних компаній. Чому? Реальну причину вголос причину ніхто не озвучує. Однак, усі, хто в темі, розуміють, що сталося це через бізнес-протистояння групи зерновиків (компанія «Кернел») та птахівників (МХП). Міряння бізнес-інтересами дійшло до того, що в бій пішла важка політична артилерія: спробували  втягнути  у конфлікт навіть  «Самопоміч» (Андрія Садового та Івана Мірошніченка,  однак там швидко з  аргументами  в руках  відхрестилися від курячих ніжок. 

Для того, щоб краще зрозуміти суть цього конфлікту, депутат від «Батьківщини» Вадим Івченко пропонує розглядати цю проблему через призму двох факторів. «Перший – сплата податків у бюджет. Другий – зворотна підтримка від держави у вигляді повернення експортного ПДВ. У контексті останнього пункту», – пояснює депутат. Так 2017 року компанії «Кернел» та пов’язаним із нею компаніям держава повернула 7,6 млрд грн експортного ПДВ, МХП – трохи більше 1 млрд грн. Тоді як загальна сума, виділена на дотації для всіх аграрних виробників, склала 4 млрд грн. Відчуваєте різницю? «Тоді постає логічне запитання, хто більше отримує грошей: компанії, які на внутрішньому ринку створюють додану вартість і робочі місця, чи компанії, котрі на величезних територіях мають небагато найманих працівників та збирають урожаї комбайнами, а потім заробляють на експортному ПДВ?», – резюмує Івченко.

Експерти ж  пояснюють, що причину дотаційного проколу варто шукати у механізмі розподілу дотацій, виписаному Мінфіном та Мінагрополітики. Мовляв, його виписали криво.  В чому проблема? У багатьох агрофірм податкові зобов'язання від продажу продукції рослинництва НЕ дотуються, «з'їли» суму дотації при сплаті ПДВ під час продажу продукції тваринництва. Тому такі підприємства не подавали документи на дотацію у вигляді повернення ПДВ, бо нічого повертати. У різних галузях сільського господарства податковий кредит і податкові зобов'язання формуються по-різному. Наприклад, у птахівництві вони виникають практично щодня. В рослинництві — наприкінці року, після реалізації продукції, а в свинарстві та розведенні великої рогатої худоби — з певною періодичністю. Тому й випала частина виробників.  У новому році цей механізм пропонують переписати.

На думку народного депутата від  «Самопомочі» Івана Мірошніченка, ситуацію можна змінити. «Для цього потрібно, щоб виробник заповнював податкову декларацію не за КВЕДами, а конкретно за видами діяльності. І тоді система буде працювати правильно й прозоро. Якщо ти  виробляєш зерно і займаєшся тваринництвом, то подавай за кожним із цих видів окрему податкову накладну на компенсацію дотації, і якщо це вписується у дозволений перелік, то ти дотацію отримаєш», — резюмує він.

SOS: думка аграріїв неважлива?!

Фото взято з: youtube.com

Перед голосуванням у першому читанні депутати ще раз на закритому засіданні «звірили годинники» за  ключовими правками для сектору й нагадали  про них уряду.  

«Вихід ми бачимо у збільшенні загальної суми дотацій на 2018 рік: із 2 млрд грн щонайменше до 6 млрд грн.  Кошти для цього у бюджеті є. Так, 1 млрд грн на програму квазіакумуляції можна забрати з 2,3 млрд грн на тваринництво (йдеться про будівництво нових ферм, але їх наступного року здадуть щонайбільше на 500—600 млн грн). Решту з 2,3 млрд грн перерозподілили так: 1,3 млрд грн – на компенсацію з будівництва ферм, 500 млн грн – на збільшення програми з компенсації кредитної ставки банків та 300 млн грн – на розвиток садівництва та виноградарства. Окрім того, ще 500 млн грн на прямі дотації агросектору вирішили перенаправити з програми компенсації за покупку с/г техніки  вітчизняного виробництва», — розповів основні вимоги агросектору у коментарі виданню народний депутат Іван Мірошніченко.

За це виступають й інші його колеги «по цеху». Народний депутат Сергій Лабазюк стверджує: «Якщо суму дотаційної підтримки не збільшать, великі гравці заберуть більшу частину грошей ще в першому півріччі. Тоді малі та середні фермери платитимуть податки, але натомість нічого не отримають. Тому наша позиція така: прем’єр має збільшити суму державної підтримки щонайменше на 2 млрд грн».

Що було далі – ми всі бачили. Жодну з аграрних  пропозицій не було враховано в Раді! Сектор, який дає 40% виручки  країні, просто не почули!   

«Жодну зі поправок не було враховано, не було жодної зустрічі між аграрним комітетом, профільними асоціаціями та урядом, тоді як минулого року  їх було  аж 6», — говорить  Іван  Мірошніченко. Народний депутат каже, якщо уряд між першим і другим читанням не погодиться й не дасть додаткові кошти на дотації АПК, щоб вистачило усім сферам та напрямкам виробництва агропродуктiв для внутрішньому ринку, котрі потребують підтримки, і залишить суму дотацій недостатньою (2—4 млрд грн), то  він бачить лише один вихід із ситуації – не голосувати за такий бюджет.  Чому?  Адже галузь не отримає реальну підтримку, бо  коштів замало.  Як тоді бути? Мірошниченко  пропонує сфокусувати державні дотації на одноосібниках. «Тобто, ці 2—4 млрд грн слід  виплатити людям із приватного сектору на підтримку виробництва молока та м’яса ВРХ. Сьогодні в Україні 2,7 млрд одиниць голів ВРХ саме у приватному секторі. Одноосібникам важко конкурувати з промисловими підприємствами,  та водночас вони залишаються основними виробниками продукції ВРХ і молока. Тому їм потрібно допомагати. Можуть бути різні форми підтримки, починаючи з дотування 1-ї голови вирощеної худоби і закінчуючи  компенсацією придбання холодильного обладнання для зберігання молока, переробки та розвитку сімейних ферм. Тоді потрібно підтримувати  усіма силами так званого «маленького» українця,  адже він сьогодні розвиває  середній клас і кооперацію на селі. Державі потрібно набратися сміливості й віддати 3—4 млрд грн людям у село, які є лише малою частинкою усього фінансового «пирога», котрий ці ж люди віддають бюджетові щороку», — каже він.

Його колега народний депутат, голова аграрного парламентського підкомітету з питань удосконалення структури державного управління в сфері агропромислового комплексу, інновацій та з питань базових галузей в агропромисловому комплексі Валентин Дідич вважає, що «глухота» уряду в аграрних питаннях — це, звісно, погано,  але... «Ми продовжимо допрацьовувати документ, радитимемося із податковим та бюджетним комітетом, як реалізувати свої наміри щодо розвитку та підтримки аграрного сектору. Також прем’єр-міністр пообіцяв вислухати наші пропозиції щодо підтримки садівництва, племінної справи (вирощування ВРХ) і молочного скотарства на окремій зустрічі. Віримо, що нам вдасться у нього «вибити» додатково  2 млрд грн і наростити суму підтримки до  8 млрд грн», — розповів депутат. Паралельно, на думку Дідича,  червоним  маяком для всього бюджетного  процесу  є вироблення прозорого розподілу дотаційних коштів. «Нам важливо, щоб малий та середній товаровиробник отримували фінансову підтримку. Комітет наполягає на тому, щоб положення, яке розроблятиме Кабмін, було погоджене нашим профільним комітетом. Ми винесемо свої поправки, щоб процес розподілу коштів був прозорим і правильним», — підсумував він.

Тож  уряд чаклує над бюджетним  казаном. Що буде на виході — уже зрозуміло.  Чергове покращення для обраних? Так і буде,  якщо  забудуть  про  галузь,  яка  дає  40% валютної виручки. Розуміючи свою «тінь» аграрного обов’язку (яка тільки частково складається  з  держпідтримки,  а решта — це питання боротьби з рейдерством, наведення ладу в земельних відносинах тощо — список можна продовжувати), в уряді обіцяють «схаменутись» і таки дійти «на зустріч АПК». Як повідомив в ексклюзивному коментарі AgroPolit.com перший віце-прем’єр Степан Кубів,  уряд зараз працює над тим, щоб знайти  +2 млрд для АПК.

Тетяна Крисюк для AgroPolit.com