Порошенко&Зеленський — українці між двох вогнів…

«Запит на нове», ефект «чорного лебедя», «червона картка» старій системі, «проти всіх»… Так пояснюють політологи, економісти та й самі українці більш ніж двократний відрив Володимира Зеленського за результатами першого туру президентських виборів. За даними ЦВК, 31 березня Зе отримав 30,24% голосів, тоді як Петро Порошенко — 15,95%.

Читати до теми: Кандидати у Президенти на 2019 рік і аналіз їхніх програм для агросектору

Чому такий відрив?

Фігура Зе — це запит на «нове», помножене на «проти всіх», бо дістала стара система. От і отримали 30,24%. За моїми даними, у штабі Зеленського перші показники екзитполів ввечері 31 березня стали великою несподіванкою: вони очікували перекіс максимум у 5%, але не вдвічі! Але українці вже у першому турі спробували вибити «старі» обличчя новим «котом у мішку». Саме так, «котом», бо що таке Зеленський і з чим його їсти — ні в кого наразі немає чіткого уявлення. Поки що Зеленський виглядає як «дуля в кишені українців», приготована «старим обличчям». І це факт.

Чи зміниться таке його сприйняття та що буде далі?

Попереду дебати! Якими вони будуть? 100% — яскравими. Чи будуть наповненими політичним та економічним змістом? Частково — так, інша частина — емоції та шоу, яких сьогодні так прагнуть українці, обдурені власними ілюзіями незавершених кількох майданів. Все просто: українці хочуть видовища і хліба, а про «далі» вони наразі не хочуть думати. Їм потрібна швидка, яскрава перемога когось такого ж зеленого, якими вони були усі 28 років. Принаймні, так думає третя частина українців, а скільки їх насправді — покаже другий тур.

Чи змінять дебати перекіс симпатиків у бік одного чи іншого кандидата?

Суттєво — навряд. Що було зроблено Порошенком, виборці бачили й знають, як і те, куди він планує вести країну в разі перемоги читайте матеріал «Бригада Плугатарів Порошенка» – аналіз аграрної «політики» БПП у парламенті». Щодо Зеленського очікування великого дива за результатами дебатів теж немає: він не економіст, не політик, тому «зеленому» кандидату готові дати великий мандат довіри просто за сам факт такої публічної сміливості й опору старому (про причини читайте вище), а разом із цим (у разі перемоги в другому турі) готові дати і значно триваліший медовий місяць, аніж усім його президентам- попередникам. Те, що далі по курсу буде формування коаліції у парламенті — про це навіть не думають зараз.

Читати до теми: Ринок землі сільськогосподарського призначення від кандидатів у президенти 2019 

Тож другий тур 21 квітня обіцяє бути цікавим. Моє відчуття: вже 22 квітня ми матимемо нового президента! Відкритим для мене наразі лишилося три питання.

Два до Зеленського:

1) Якою буде його програма політичних та економічних дій і хто її пише сьогодні з нових облич? Власне, про те ж саме сьогодні запитує Володимира Зеленського й Європа вустами представника партії Християнсько-демократичний союз Іоганна Вадефула, яку донедавна очолювала Меркель. Європейці — не українці, вони хочуть чітко знати, чи збереже Зе курс на ЄС і що він робитиме далі. «Зокрема, вони повинні чітко заявити про свою прихильність до активізації дій із посилення порядку та боротьбу з корупцією, а також — енергійнішому руху шляхом економічної консолідації», — наголошує європолітик. Не завадило б і українцям також «роззути очі» й подивитися навіть крізь емоції, а як далі пропонується жити. Особисто мене цікавить одне з ключових питань для аграрників, яке втілюватиме Президент — ринок землі. Окрім заяви, що йому бути, більше жодної конкретики. А це погано, бо де є вакууум, виростити можна що завгодно.

Радник Зеленського з політичних питань політолог Дмитро Разумков у коментарі AgroPolit.com трішки прояснив, як виглядає земельний курс політика.

Ринок землі треба відкривати, бо це право власності. І сьогодні воно обмежене. Але для цього треба створити, в першу чергу, законодавчу базу. Щоб не було, як сталося в 1991, коли роздавали майнові сертифікати, так звана ваучерна приватизація. Як казав Марк Твен: «Купуйте землю, бо її більше не виробляють!... Держава має бути над цим процесом, але не контролювати, щоб  не звернути туди, куди комусь вигідно. В основі має бути національний інтерес.  Сучасні еліти цього не роблять, бо воно їм не  потрібно. Їм зручно зберігати статус-кво», — каже  він.

Це вже добре, що є таке бачення ринку. Але ще до виборів хотілося б почути від самого Зеленського на тих же дебатах, а що ж проросте у фіналі на земельному ринку при ньому? І так за всіма базовими точками політики й економіки.

Читати до теми: Порівняльний аналіз 5-ти законопроектів про обіг земель сільськогосподарського призначення

2) Я бачу main-завдання для Зеленського на його посаді президента — боротьба з корупцією, передусім політичною. Якою  вона буде і з кого починатиметься? Це те, з чим не впоралися всі його попередники. Я не кажу одразу посадити йому трьох найліпших друзів, щоб іншим було зась. Але він має триматися світового тренду в цьому питанні: не влаштовувати полювання на відьом, а будувати дієву вертикаль з антикорупційних органів, перед якими будуть рівними й голова ОТГ, і Президент України. І перші кроки з покарання бюджетних хапуг у цьому будуть яскравим свідченням. Сісти мають не «пішаки», котрі грабували оборонні чи якісь інші підприємства, а ті, хто давав команди згори. Ще один антикорупційний маркер справжності «нового обличчя»: а що буде з такими активами, як «ПриватБанк» (чи очікувати його денаціоналізації), «Укрнафта» (чи побачимо ми відкат в її управлінні до попередніх «контролерів» із бізнесу) та «Одеський припортовий», який роками намагалися прибрати до своїх лап різні бізнес-активісти. Хочеться побажати команді економічних радників «нового» обличчя одного — боротися з корупцією в державі не так, як на картинці нижче, а діяти з іншої позиції.

За моїми даними, у таборі Зе є розуміння цих процесів. У разі проходження на посаду гаранта Зеленський ініціюватиме у парламенті низку законопроектів на цю тему: зняття недоторканості з депутатів, президента та суддів, про імпічмент, а також проведе перезапуск роботи органів по боротьбі з економічними злочинами та змінить антикорупційну вертикаль.

Найперше намагатимемося прибрати можливість контролю у СБУ за економічними злочинами... Для цього має бути створена окрема служба, або на базі іншого. Наразі це питання дискусійне. Друге — антикорупційні органи треба перезапустити…Немає невирішуваних проблем...  Є певний вплив з боку європейських колег на ці процеси (як у НАБУ, так і в САП. — Авт.). Вони мають почати працювати без конфлікту всередині цих служб», — каже у коментарі AgroPolit.com Дмитро Разумков.

Одне питання до Порошенка:

Що він робитиме у випадку програшу — залишиться у політиці, проводячи свою партію у Раду, чи піде собі? Від цього також залежить чи штормитиме і як країну!

А поки що пропонуємо пригадати, яку  ж аграрну програму очікують аграрії від нового президента — результати цьогорічного опитування наших читачів. 

Тож, українці, у вас ще є 2 тижні, щоб визначитися.

 Наталія Білоусова головний редактор AgroPolit.com