Ринок землі в Україні – парламентські слухання (оновлюється)

У приміщенні Верховної Ради відбуваються парламентські слухання «Земельна реформа: вітчизняна модель обігу земель сільськогосподарського призначення». Взяти участь у слуханнях виявили бажання 3 тисячі людей. Однак дозвіл отримали лише 600 осіб – які вмістилися у залі під куполом. Такий аншлаг – бо на кону питання куди далі буде рухатись ринок землі в Україні, що буде з державними землями, чи впустять іноземців на ринок, завершиться чи ні земельна децентралізація.

Нагадаємо, у першому читанні за законопроект 2178-10 депутати проголосували 13 листопада. До земельного законопроекту  законопроекту №2178-10 після прийняття у першому читанні. Як відбувалось голосування тоді, читайте за посиланням Як парламент відкривав ринок землі в Україні — онлайн-трансляція голосування за 11 земельних законопроектів. Також AgroPolit.com зібрав експертні думки про подію. Вони у публікації Верховна Рада: голосування за відкритий ринок землі — реакція агроринку і політиків.

було запропоновано 3 тисячі поправок. Плануємо переглянути хто сьогодні обробляє с/г землі в Україні. Відомості зібрані  AgroPolit.com спільно з сервісом автоматичного аудиту земельних ділянок Feodal.online. Було проаналізовано статистичну звітність, подану товаровиробниками трьох категорій — ОСГ, фермерами та холдингами — за 2017-й, 2018-й та на 1 червня 2019 року. Таким чином, кількість усіх с/г земель, які перебувають у легальному обробітку, поступово зростає. Так, у  2017 році загальна площа під посівами с/г культур становила 27,046 млн га, у 2018 році — 27,682 млн га і на 1 червня 2019 року — 27,842 млн га. Частка ОСГ із цих 27,842 млн га — 8,393 млн га, юросіб — 19,449 млн га та в обробітку фермерів 15,9 млн га. За прогнозами експертів, запуск вільного ринку збільшить кількість легально оброблюваних земель.

Хронологія подій 4 грудня:

18:34 Руслан Стефанчук, перший заступник голови Верховної Ради України оголосив про завершення парламентських слухань та запросив учасників дискусії до подальшої співпраці.  

18:25 Микола Сольський, голова комітету Верховної Ради України з питань аграрної та земельної політики, народний депутат відповідає на запитання присутніх на парламентських слуханнях. 

Переважне право закріплене у законопроекті 2194. Воно закріплено виключно тільки за орендарем. На сторону продати його не можливо – нотаріус не зареєструє ділянку, якщо це право не запропоновано для реалізації орендарю. Власник паю зобов’язаний надати достатній час і це закріплено у законопроекті», — сказав Сольський.

18.15 Владислав  Сергієнко, голова СФГ «Орбіта» назвав земельний закон № 2178-10 таким, що забезпечить для України євроінтеграцію.  

Формування прозорого ринку землі – це була програма президента, за якого я голосував. Ми йдемо шляхом, який було обіцяно в передвиборчій програмі. Цей проект закону може примирить всіх. 28 країн ЄС мають такі інституції, як аграрні палати. Законом передбачено створення саморегулівної інституції, щоб представники громад могли вирішувати свої питання, — заявив Сергієнко.

18:10  Хузінха Корнеліс, власник агрокомпанії з іноземними інвестиціями голова ТОВ «Кищенці» та член ВАРу так висловлюється про ринок землі та земельну реформу:

Я позитивно ставлюся до ринку, але проти спекуляцій на землі іноземними фондами та олігархами. Я проти норми про 200 тис. га в одні руки… У мене дуже велике враження, що уряд налаштований на реформи, але треба не надто спішити з ринком землі, щоб не втратити хорошу інвестиційну можливість із запуском ринку. Ще одне – про референдум. Ідея референдуму про доступ звучить дивно, бо в Україні немає історії проведення референдуму і це буде велика можливість зіграти на популізмі, створити негативне ставлення до іноземців… Більшість іноземців, які працюють в Україні, нормальні. Не створюйте атмосферу негативу довкола іноземців. Хай Україна перетвориться на глобальний продовольчий ринок через вільний ринок землі», — сказав власник агрокомпанії.

18:00 Закінчився час за парламентських слухань за регламентом. Тому Руслан Стефанчук, перший заступник голови Верховної Ради України запропонував продовжити слухання до тих пір, поки не заслухають усіх охочих, які подали свої заявки. Після цього надали слово Тетяні Паденко, власниці земельного паю, 3 га землі.

Пайовик не має права продати свого паю? Ви не хочете слухать селян? Ми і наші батьки поклали здоров’я і працювали на цих паях!», — сказала власниця паю.

17:50 Ольга Ходаківська, доктор економічних наук, заступник директора з науково-проектної роботи Інституту аграрної економіки  заявила, що спочатку треба стати членом ЄС, а тоді відкривати ринок землі.

«Нам пропонують рішення, направленні на латифундії. Країни ЄС спочатку ставали членами Євросоюзу, а потім відкривали ринок», – заявила Ходаківська. 

17:35 Юрій Гусєв, голова Херсонської ОДА нагадав, що Херсонська область є зоною критичного землеробства, тому потребує інвестицій у зрошування. А це стане більш можливим після відкриття ринку землі, коли господар буде знати, що землі, уоди він вклав кошти, не відбере інший орендар. 

Якщо ми не будемо розвивати зрошення, зона критичного землеробства, яка сьогодні пересувається на північ, буде все більше ставити під загрозу врожайність українських чорноземів. Сьогодні в Херсонській області зрошуваними є понад 300 тис.га поливних земель. При тому, що ми можемо і маємо збільшити цю цифру мінімум у два рази. Тому я пропоную, крім тих рекомендацій, які є, передбачити ще рекомендації щодо впровадження законодавства про об’єднання водокористувачів і про розвиток зрошення. Тому що розвиток зрошення без ринку землі неможливий!», – сказав Гусєв.

17:20 Олег Нів’євський, професор Київської школи економіки порекомендував депутатам та урядовцям подбати про фінансову підтримку аграріїв, перш ніж відкривати ринок землі. 

Наші сусіди та конкуренти на світовому ринку агропродовльчої продукції – всі мають повноцінно функціонуючий ринок обігу сільгоспземель, і це в переважній більшості – приватний ринок. Навіть в Ізраїлі, який так полюбляють наводити в приклад Україні, значна частка сільгоспземель знаходиться в приватній власності і ця земля вільно купується та продається. Та сама історія в Канаді. Україна, а в більшій мірі малі сільгоспвиробники та село вцілому від такої ситуації суттєво потерпають. Адже через мораторій нема розвитку малого бізнесу на селі, а селяни мають менше можливості знайти роботу. Не забуваймо, малі та дрібні сільгоспвиробники працюють в основному на власній землі (на відміну від середніх та агрохолдингів) і не можуть використати свій основний ресурс — землю для розвитку та інвестицій. І це тягнеться з 2001 року, не дивно що в фермерство в нас не заквітло. Для порівняння, в США обсяг кредитування під заставу сільгоспземлі складає астрономічні для України 90 млрд дол США або приблизно 240 дол/га – це все втраченні інвестиції в аграрний сектор/село. Це і є основною причиною, чому Україна відстає вдвічі, а подекуди втриччі в продуктивності від своїх конкурентів та сусідів, а села в Україні вимирають прискореними темпами. І саме підтримка малих та дрібних сільгоспвиробників через гарантування кредитів та держпідтримку може вирівняти правила гри на ринку землі і по суті є найголовнішим запобіжником у моделі запровадження ринку землі проти латифундій», – сказав професор.

На його думку, Україна, а в більшій мірі малі сільгоспвиробники та село вцілому від такої ситуації суттєво потерпають.

Адже через мораторій нема розвитку малого бізнесу на селі, а селяни мають менше можливості знайти роботу. Не забуваймо, малі та дрібні сільгоспвиробники працюють в основному на власній землі (на відміну від середніх та агрохолдингів) і не можуть використати свій основний ресурс — землю для розвитку та інвестицій. І це тягнеться з 2001 року, не дивно що в фермерство в нас не заквітло. Для порівняння, в США обсяг кредитування під заставу сільгоспземлі складає астрономічні для України 90 млрд дол США або приблизно 240 дол/га – це все втраченні інвестиції в аграрний сектор/село. Це і є основною причиною, чому Україна відстає вдвічі, а подекуди втриччі в продуктивності від своїх конкурентів та сусідів, а села в Україні вимирають прискореними темпами. І саме підтримка малих та дрібних сільгоспвиробників через гарантування кредитів та держпідтримку може вирівняти правила гри на ринку землі і по суті є найголовнішим запобіжником у моделі запровадження ринку землі проти латифундій», – сказав Нів’євський.

17:18 Андрій Мартин, заступник Голови Ради Асоціації «Земельна спілка України» зазначив, що не варто очікувати ажіотажу на ринку після відміни мораторію:

«Питання земельної реформи в Україні – це, в першу чергу, питання поваги: поваги до фермерів, аграріїв, які забезпечують економічне зростання нашій країні. Проте питання земельної реформи – це також питання поваги до так званих пайщиків – 7 млн громадян України, які проживають у сільській місцевості, які переважно здають свої земельні ділянки в оренду і які також заслуговують на відверте і чесне ставлення. Сьогодні ми, з одного боку кажемо про захист інтересів та свобод громадян, а з іншого – забороняємо розпоряджатися їм майном. Володіння нерухомістю і землею – це одне з найбільших джерел добробуту для простих людей, але ми забороняємо власникам розпоряджатися своїм майном. 40 % аграрної продукції в Україні виробляється особистими селянськими господарствами. Ви звертали коли небудь увагу на той факт, що особисті господарства у нас не підмораторні? Вони можуть продаватися і купуватися. Повірте мені, селяни не кинуться масово продавати землю, вони мають право визначати, що їм робити зі своєю власністю».

17:15 Леонід Козаченко, голова «Української аграрної конфедерації» запропонував прописати дорожню карту перед відкриттям ринку землі. 

Питання непросте. Ви пам’ятаєте 1998 рік, коли голова «Селянської спілки» зібрав 4 асоціації і ми підписали меморандум. Першим його пунктом було те, щоб кожен, хто працює на українські землі, мав стати її власником. Це був перший крок до цього. З того часу що сталося? Ми втретє збираємося за те, щоб боротися і не втратити цю землю. Сьогодні знову головна проблема – ніхто не впевнений, що він зможе купити цю землю. Ми маємо прописати дорожню земельну карту і кожен крок має бути узгоджений з нами. Ми маємо бути впевнені, що від цієї карти ніхто не відійде. Мінімум 90% с/г земель мають бути у власності українців. Так робили всі провідні країни і тільки тоді вільний ринок відкривався», – заявив Козаченко.

16:45 Врахувати в ході ухвалення земельного законопроекту обмеження площ реалізації земель в одні руки запропонував під час виступу перший заступник керівника Всеукраїнської асоціації громад Іван Фурсенко.

Кожен керівник сільської ради бачить неефективне розпорядження державними землями. І залишатися ця ситуація такою не може. Тому має бути прийняте відповідне законодавство. Зокрема, слід законодавчо обмежити максимальні площі володіння землею сільськогосподарського призначення до не більше 35% площі громади. Щоб на сільській території ми могли створити сприятливі умови господарювання для малого та середнього бізнесу, – сказав Фурсенко.

На його думку, головне і нагальне завдання зараз – обговорити умови обігу земель сільськогосподарського призначення, а не повертатися до тези виключної державної власності, оскільки держава показала себе неефективним користувачем і розпорядником.

Аби земельна реформа принесла очікуваний позитивний результат для мешканців громад, має бути якнайшвидше ухвалено наступне, каже Фурсенко:

1. Сприятливі умови господарювання для малого та середнього бізнесу. Доступ до дешевих кредитних ресурсів для українських с/г виробників: запуск програми пільгового кредитування малих та середніх форм господарювання.
2. Законодавче обмеження максимальної площі володіння землею с/г призначення: фізичні особи не більше 200 Га, а консолідація в користуванні юридичної особи – не більше 35% від площі громади.
3. Переважне право на придбання земельної ділянки повинні мати громадяни України: місцеві жителі; орендарі; суміжні землекористувачі; громада; держава.
4. Захист прав орендарів. Перехід права власності на земельні ділянки с/г призначення не припиняє право користування земельною ділянкою на підставі цивільно-правових договорів та не є підставою для внесення змін до положень таких договорів, які регулюють підстави їх розірвання, якщо інше не передбачено такими договорами.
5. Запровадження необхідності підтвердження походження коштів тими особами, які придбавають земельні ділянки.
6. Розширення повноважень органів місцевого самоврядування:

• Передати землі за межами населених пунктів у власність органів місцевого самоврядування. Поширити повноваження органів місцевого самоврядування територіальних громад на всю територію відповідної сільської, селищної, міської територіальної громади.
• Контроль за цільовим використанням земель або бездіяльністю землевлекористувача передати органам місцевого самоврядування.
• Законодавчо запровадити планування території громади – в частині земельних ресурсів і містобудівної документації – в єдиному документі; уніфікувати процедуру планування територій.

Крім того, говорить Іван Фурсенко, має бути прозорість і доступність інформації про землю та об'єкти на ній:

1. Забезпечити вільний доступ до інформації про землі та об'єкти на ній, зокрема, для органів місцевого самоврядування щодо земель на своїй території.
2. Законодавчо поєднати в єдиній системі Реєстру прав на нерухоме майно з Державним земельним кадастром.
    

16:40 Сергій Лановик, фермер з Вінниччини, голова СФГ «Вікторія» заявив, що він категорично проти відкриття ринку землі. 

Ні в якому разі не можна допустити прийняття законопроекту в другому читанні та не можна допустити розпродажу землі... Люди, які сьогодні приїхали під стіни парламенту мітингувати – відстоюють суверенітет української держави, а не власний бізнес як вважає влада. І питання землі не стосуються лише певного фермера, а стосується держави в цілому. Фермери підтримують реформи, але виступають за те, щоб ці реформи не знищували українців, а робили навпаки їх сильними та заможними. Аграрії, їдучи сьогодні на слухання, очікували почути конкретні пропозиції від влади, але вкотре почули лише обіцянки... На сьогоднішній день існує багато напрацювань по ринку землі, тому необхідно разом з аграріями та спеціалістами на їх основі розробити необхідний суспільству закон та приймати його. В першу чергу необхідно проводити референдум, а вже потім приймати закон, а не йти попереду воза», –  сказав Лановик.

16:30 За результатами опитування 92% землевласників воліли б мати право на продаж землі. Таку статистику оприлюдним Дмитро Ливч, автор та модератор досліджень в сферах агросектору, енергетики та ІТ.

30 років тому ми запланували зробити земельну реформу. Такого не було у жодній країні світі. У 2001 році держава Україна прийняла рішення, яке суперечить Конституції і здоровому глузду – не дозволяє розпоряджатись своєю власністю. 92% опитаних землевласники хочуть повернути собі право розпоряджатись своєю власністю, розпочати власний бізнес. Не прийняти закон означає відкласти реформу у довгий ящик. Ще 30 років люди будуть чекати на реформу? Чи довго будуть ще чекати? Коли кожен із 7 млн українців отримають можливість продавати землю?», – заявив Ливч. 

16:00 Юлія Клименко, депутат партії «Голос» запропонувала відкривати ринок землі поетапно, а фермерам довірити місію моніторингу за перебігом земельної реформи. 

Земельна реформа – це лише частина комплексної реформи, яка має дати поштовх для розвитку сільських територій. Земельна реформа повинна дати поштовх економіці. Партія «Голос» не підтримала законопроект 2178-10 в першому читанні, адже продаж землі не вирішить проблем села: там потрібні дороги, там потрібні школи, нормальні лікарні. Там має бути мотивація, щоб молоді люди залишалися, а не їхали шукати кращої долі через брак елементарних послуг. Що ми пропонуємо: розділити реформу на декілька етапів, право першими викупити свою землю потрібно надати фізичним особам-фермерам і протягом 2-3 років моніторити, як ця реформа буде проходити. Також потрібно створити держпрограму з фінансової підтримки фермерів, щоб вони мали інструменти для викупу землі. І ця програма має бути розрахована не на один рік, а це має бути захищена стаття на 5-10 років під 5 % річних. Забезпечення обіговими коштами фермерів» , – заявила Клименко. 

15:45 Лідерка «Батьківщини» Юлія Тимошенко 10 хвилин говорить біля трибуни про те, що не можна продавати землю, слід швидко зняти всі земельні законопроекти з розгляду і провести щодо вільного ринку землі всеукраїнський референдум. Говорить впевнено, красиво, емоційно. Каже, що в залі лобісти холдингів (Олексій Мушак і так далі) і кличе аграріїв відстоювати свою землю на вулицю на мітинг. Чого не каже лідерка «Батьківщини», що перебуваючи на посаді прем’єр-міністра України, пропонувала те ж саме, що й «слуги» — скасувати заборону на продаж землі й дати доступ усім, зокрема іноземцям. У лютому 2008 року вона внесла на розгляд парламенту законопроект №2143 «Про ринок земель». Він передбачав можливість передавати земельні ділянки державної, комунальної та приватної власності на земельних аукціонах.

У документі прописано, що суб’єктами ринку мали стати:

1. Громадяни та юридичні особи України
2. Територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування
3. Держава в особі відповідних органів державної влади
4. Іноземні громадяни та особи без громадянства
5. Іноземні юридичні особи, спільні підприємства, засновані за участю іноземних юридичних та фізичних осіб
6. Іноземні держави

Читайте до теми: Піймали на брехні: Тимошенко & Висоцький — був чи ні земельний закон про вільний ринок?

15:40 Під час виступу нардепа від  «Слуги Народу» Дмитра Костюка, який почав спіч з переліку країн, у яких діє мораторій на продаж земель і навів декілька тез, чому мораторій має бути знятий, у залі Верховної Ради зчинився галас. Перший заступник голови Верховної Ради України Руслан Стефанчук був змушений втрутитися в ситуацію, попросити секретаріат зупинити час, який був виділений для виступу Костюка і закликати учасників поводитися пристойно і дати змогу висловитися всім, хто записаний до виступу.

Парламент – це місце для дискусій. Будуть вислухані усі. Всі особи, які сидять тут і не дають висловитися іншим, у вас буде можливість виступити і відреагувати. Ще раз прошу – дайте людям цивілізовано виступити», – заявив Стефанчук.

15:35 Ростислав Павленко з фракції «Європейська Солідарність» запропонував врахувати в ході обговорення наскільки надійними є механізми захисту землі в ході підготовки до відкриття ринку.

Варто врахувати інтереси громади. Щоб вона не знаходилась під ризиком, що її бюджет втрачатимуть чи не отримають в неналежних обсягах… буде дискусія в цій залі, але сподіваюсь, що будемо питання ставити і знаходити конструктивні рішення», – сказав Павленко.  

15.30 Об’єднатись парламентарям, щоб прийняти ту редакцію закону, яка буде служити на користь українців та розглянути необхідні правки закликав колег депутат Роман Лещенко. 

Маю сьогодні велику честь стояти за цією трибуною від імені Президента України. Одне з найважливіших питань для нашої України питання, що стосується земельної реформи… У 1999 році, коли я ходив до школи рівно 20 років тому Леонід Кучма прийняв указ, про невідкладні заходи щодо реформування АПК України… але прийнявши земельний кодекс в той же час обмежили права громадян розпоряджатись землею… У вересні Президент сказав: «Досить так жити». Не можна робити вигляд, що нічого не відбувається. Треба навести лад у земельних відносинах… Від цього залежить майбутнє України. За час дії мораторію 4 млн га земель було виведено при ватні руки через тіньові схеми. Земельна реформа потрібна, щоб навести лад», – сказав Лещенко.

15.25 В Україні вже сьогодні діє тіньовий ринок землі, через який країна втрачає щороку податки, які мали б надходити до держбюджету, наголосив голова комітету Верховної Ради України з питань аграрної та земельної політики, народний депутат Микола Сольський.

Ми вже станом на сьогодні маємо ринок, що працює через сірі схеми обходу мораторію. Такий сірий ринок є викривленим, що має свої наслідки. Люди, які купують землю через схеми розуміють ризики, які з цим пов’язані. За необхідності, юристи конкурентів або рейдерів зможуть знайти масу зачіпок, щоб попсувати нерви такому землевласнику. І тому ціна землі за такими схемами не є справедливою. У програші, по-суті, залишаються дві сторони: продавець, який отримав занижену вартість ділянки, і покупець, який не захищений юридично», – сказав Сольський.

Микола Сольський запропонував обговорити такі питання:

• участь іноземців у структурі українських юридичних осіб, які матимуть право придбавати землю
• концентрація земель в одні руки
• положення про децентралізацію та дерегуляцію у сфері земельних відносин.

До земельного законопроекту до другого читання запропоновано 4364 поправки, зазначив Микола Сольский. 

По законопроекту № 2178-10 при підготовці до другого читання найбільш дискусійними є два питання. Перше питання – це участь іноземців у структурі українських юридичних осіб, які матимуть право придбавати землю. За результатом широкої дискусії Президентом була прийнята позиція, відповідно до якої іноземці будуть допущені до участі в українських юридичних особах, які зможуть купувати землю, лише за умови, що це буде підтримано на референдумі. Впевнений, що фракція «Слуга народу» підтримає таку позицію Президента. Вказані правки були внесені до Комітету. Друге питання – це концентрація земель. Існуюча норма про обмеження в 0,5% земель країни піддається справедливій критиці. Ця планка буде в рази зменшена. Так само будуть більш строгими обмеження по концентрації в межах області та об’єднаної територіальної громади. Багато правок з цього питання також передані на розгляд Комітету», – сказав Сольський.

Голова профільного комітету додав, що законопроект №2178-10 має норму, яка дозволить фермерам без аукціону викупити надані їм у постійне користування чи на праві довічного успадкованого володіння земельні ділянки у кредит на 5 років за ціною, що дорівнює нормативно-грошовій оцінці.

«В Україні близько 41,3 млн га земель сільськогосподарського призначення, з них у власності держави – 7,46 млн га, у приватній власності – 33,14 млн га. З тих земель, що у приватній власності, 25,7 млн га – це пайові землі, які були передані колишнім працівникам колгоспів і частині працівників соцсфери. Таких пайовиків 7 млн га. На цих людей і їхні земельні ділянки розповсюджується мораторій, тобто вони не можуть їх продати, обміняти, заставити під отримання кредиту. 3,7 млн га приватних земель сільськогосподарського призначення – це земельні ділянки, які виділялись для ведення особистого селянського господарства. На ці земельні ділянки мораторій не поширюється. Їх власники можуть вільно продавати такі земельні ділянки», – розповів Сольський.

15.10 Ринок землі допоможе вивести операції з землею з тіні та заохотить інвесторів вкладати в економіку України, сказав у вступному слові міністр розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства Тимофій Милованов. 

Нам потрібна конструктивна і розважлива розмова. Тому проводимо ці парламентські слухання. У Києві, у регіонах, у кабінетах. і на вулицях ми обговорюємо це питання. Слухаємо те, що людям болить. А болить багато. Для мене земля – це не є абстрактне щось в Україні. Ми не можемо говорити про шматок землі, як товар. І ми говоримо, усвідомлюючи це. На землі треба працювати вчасно, не зволікаючи. Так само і держава – не можна 30 років зволікати. Бо як урожай гниє, так держава гниє. Бо тіньовий ринок процвітає… Скільки історій, що люди вклали в землю свій час, життя, а сьогодні її не мають. Ринок землі стимулюватиме інвестиції в аграрну галузь  і дозволить Україні розвиватись», – сказав Милованов. 

Милованов додав, що відкриття ринку землі принесе мільярди додаткових надходжень уже в перші місяці після прийняття закону. 

«Нам потрібні довгі дешеві гроші, щоб аграрна галузь могла розвиватися. На сьогодні додана вартість в Україні з 1 га у два рази менша, ніж у Польщі... За нашими оцінками нормальна робота ринку землі принесе лише за 3 місяці наступного року близько додаткових 9 млрд грн росту ВВП, що складе близько 23%. У 2021 році таке зростання очікується на рівні 30 млрд грн», – сказав міністр.

15:00 Парламентські слухання відкрив вступним словом Руслан Стефанчук, перший заступник голови Верховної Ради України.

Слідкуйте за оновленнями...

Максимум цінної та актуальної інформації, яка стосується земельної реформи, ви можете отримати, скориставшись добіркою Вільний ринок землі від «А» до «Я» — енциклопедія реформи.

Моніторинг подій, пов'язаних із земельною реформою та відкриттям ринку землі в Україні у зручному форматі читайте у публікаціях Ринок землі в Україні: хронологія земельної реформи, а також Хронологія відкриття ринку землі в Україні. ІІ. Тут ви зможете прочитати останні найгарячіші новини, бути в курсі усіх політичних кроків та дізнавалися про них із перших вуст.

Зранку перед входом до парламенту зібралися учасники акції протесту.

Початок парламентських слухань. В залі декілька сотнів представників АПК з різних куточків України

Руслан Стефанчук відкриває засідання

Міністр економічного розвитку, торгівлі та сільського господарства Тимофій Милованов

Голова аграрного комітету Микола Сольський намагається навести реальні приклади від переваги відкритого земельного ринку

Уповноважений уряду із земельних питань Роман Лещенко намагається донести свою точку зору до учасників слухань

Президент Асоціації фермерів та приватних землевласників України Микола Стрижак виступає з емоційною критикою на адресу урядовців та закону про вільний ринок землі

Очільник Всеукраїнської Асоціації Громад Іван фурсенко акцентує увагу учасників слухань на комплексних завданнях земельної реформи

Корнеліс Хузінха, підприємець з Нідерландів, директор господарства «Кищенці», працює в Україні з 2002 року

Не все почуте прийшлося до смаку представникам влади

Микола Сольський та Олексій Мушак