Всеукраїнське опитування: Аграрний політик і шкідник 2019

Хто найкраще відстоював та лобіював інтереси агросектору у 2019 році? AgroPolit.com проаналізував події року, і пропонує обрати за цей термін найкращого аграрного політика та шкідника. Ми визначили близько двох десятків найбільш впливових персон для ринку за важливістю запропонованих і втілених ініціатив. Зрозуміло, що стосовно кожного з них можна знайти свій негатив, однак є зроблені речі, які, без сумніву, корисні. Пропонуємо пригадати, чим запам’ятався цей рік, та обрати, кому варто присудити титул «Аграрний політик і шкідник-2019».

1.  Анатолій Амелін. Директор економічних програм Українського інституту майбутнього (UIF).

Разом з Latifundist Media став ініціатором створення аграрної стратегії на 10 років.

Запропонував створити український ринок лісу та залучити до бюджету кошти від його приватизації на інфраструктурні та енергетичні проекти.

2.  Олексій Гончарук. Прем’єр-міністр України.

Ініціював реформування Держгеокадастру.

Висунув пропозицію програми «Повертайся в Україну», спрямованої на повернення трудових мігрантів до України та підтримку їхніх бізнес-проектів.

Запропонував запровадження компенсації ставки за кредитами.

3. Андрій Дем'янович. Засновник сервісу автоматичного аудиту земельних ділянок Feodal.online. 

Створив сервіс, який не лише дозволяє дізнатись кадастрову інформацію по обраних ділянках, а й робить автоматичний моніторинг змін за цими ділянками з обраною вами частотою та повідомляє про них на електронну пошту. Завдяки цьому є люди, які не можуть дозволити собі наймати землевпорядника, але мають елементарні навички роботи з комп’ютером можуть навести порядок у себе на полях.

4. Андрій Дикун. Голова ВАР. Організатор акцій в підтримку збереження мораторію на продаж землі. Відстоював надання дотацій фермерам та здешевлення кредитів аграріям.

5.  Володимир Зеленський. Президент України.

Перший президент з часів проголошення незалежності України, який передбачив відміну мораторію на продаж землі у своїй передвиборчій програмі, а потім ініціював реалізацію земельної реформи.

Запропонував провести референдум, який дозволить народу України визначити роль іноземців на ринку землі.

За його ініціативи був поданий до Верховної Ради та ухвалений закон № 2300 «Про скасування державної монополії на виробництво спирту».

Всередині грудня запропонував Верховній Раді внести правки до закону про бюджет-2020 і створити Фонд розвитку підприємництва на 2 млрд грн за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (ФГВФО).

6. Володимир Коваленко. Голова громадської організації «Прозора земля».

Запропонував план реформування Держгеокадастру.

Пропагував ідею проведення всеукраїнського референдуму щодо відкриття ринку землі за участі іноземців чи без них, запустив електронну петицію на сайті президента України щодо ринку землі.

Є одним із активних драйверів земельної реформи.

Створив громадську кузню законодавчої ініціативи ринку землі ГО «Прозора земля».

Розробляв законодавчі ініціативи у межах земельної реформи, є автором проекту про створення 30-кілометрової буферної зони, котра визначає перелік земель поруч із кордоном України, які мають за будь-яких умов підпадати мораторію.

Розробив план реанімації та перезавантаження Держгеокадастру, частина з якого лягла в основу оновленого плану розвитку «Кадастр 2.0».

7. Леонід Корейба. Керівник організації «Центр розвитку земельних відносин в Україні».

Розробив і випробував проект моніторингу та повної інвентаризації земель.

Запустив пілотний проект у двох громадах, де провів інвентаризацію та показав механізми здешевлення витрат на оплату за користування землями.

Займався активною громадською діяльністю у відстоюванні інтересів аграріїв.

Вболівав за відкриття безпечних умов для представників аграрного бізнесу на ринку землі, боровся з обезземеленням та пропонував законотворцям вимоги обмежень у  концентрації земель в одних руках.

8. Володимир Лапа. Колишній голова Державної служби України з питань безпеки харчових продуктів і захисту споживачів.

Діяв на зближення європейського й українського законодавства в темі захисту прав споживачів та нагляду за якістю харчових продуктів.

Працював над відкриттям і запровадженням сертифікації нових ринків.

9.  Роман Лещенко. Уповноважений президента з земельних питань.  

Брав активну участь у просуванні законодавчих ініціатив, які стосуються відкриття ринку землі та проведенні ряду зустрічей у регіонах з власниками паїв.

10.  Ольга Матвіїва. Директор ГО «Бізнес-Варта».

Одна із ключових антирейдерських активістів.

Розробляла антирейдерське законодавство.

Відстоювала у судах повернення землі після низки силових захоплень у агросекторі, вимагала розкриття найбільш гучних справ.

Боролася з першими особами влади, які підтримували рейдерів і влаштовували зговори.

11. Тимофій Милованов. Міністр розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства. 

Запропонував кадрове перезавантаження та зробив серію призначень у галузевих службах і відомствах, таких, як Держгеокадастр,  ДПЗКУ,  Аграрний фонд,  Держпродспоживнагляд.

Ініціював і реалізував запуск електронної земельної карти.

Дав старт великій приватизації держпідприємств і продовжив процес малої приватизації, забезпечив проведення інспекції аграрних ДП, підготовку та передачу майна аграрних ДП.

Запропонував для розгляду громадськості та Верховної Ради закон, який зобов’язує узгоджувати з урядом потенційні інвестиції у державну сферу.

Ініціював визначення на ринку землі українських агрокомпаній із іноземним капіталом і публічних, частина акцій яких продається на міжнародних біржах, тобто щодня змінює власника акцій. Такі компанії, відповідно до законопроекту № 2178-10, поза законом: вони не можуть нарощувати свій земельний банк і планувати інвестиційні стратегії чи розвиток.

Запропонував і створює нову структуру державного управління сектором.

12. Олексій Мушак. Радник Олексія Гончарука, активіст земельної реформи, народний депутат України 8-го скликання.

Став детонатором суспільного обговорення земельної теми через Земельне віче.

Об’єднав охочих реалізувати земельну реформу та закликав до профільного обговорення.

Оживив законодавчі ініціативи та цілі власних законопроектів, які стосуються відкриття ринку землі, поданих упродовж трьох років.

Зареєстрував перший електронний законопроект.

13. Ірина Паламар. Голова Асоціації тваринників України.

Систематично відстоювала план боротьби з африканською чумою свиней.

Працювала на захист фермерів та відстоювала державну підтримку.

Сприяла реалізації програм розвитку тваринництва.

14. Олексій Сидоров. Голова Асоціації аграріїв України.

Створив асоціацію, яка об’єднала підприємства з іноземними інвестиціями, котрі працюють в Україні.

Вимагав просування на законодавчому рівні можливостей для підприємств з іноземними інвестиціями брати участь у ринку землі.

Зазначив, що не можна виключати  іноземний капітал із інвестиційного поля країни, бо це призведе до стагнації економіки.

15. Іван Слободяник. Голова об'єднання «Агро-Продовольча рада».

Займався організацією фермерського руху, спрямованого на захист прав і розвиток малого та середнього бізнесу.

Був ініціатором серії мітингів проти утиску фермерів та середніх аграріїв під час реалізації земельної реформи.

Ініціював створення Агро-Продовольчої ради. Відстоював інтереси для малих і середніх аграріїв у питанні державної підтримки.

16. Микола Сольський. Голова комітету Верховної Ради України з питань аграрної та земельної політики.

Подав на розгляд Верховної Ради низку базових земельних законопроектів, серед них 2178-10, який є рушієм для реалізації земельної реформи в Україні.

Провів декілька земельних слухань та зустрічей з громадськістю.

Передбачив у земельному законі принципи реформування Держгеокадастру.

Подав законопроект № 2195 «Про електронні земельні аукціони».

Ініціював відміну соєво-ріпакових правок для всіх представників аграрного бізнесу та заміну ліцензування пального на декларування.

17. Юлія Тимошенко. Лідерка партії «Батьківщина».

Очолила протестний рух у підтримку земельного мораторію.

Автор альтернативного до урядового законопроекту 2178-2, який вимагає проведення всеукраїнського референдуму, де мають визначити, чи відкривати ринок землі в Україні.

18. Ольга Трофімцева. Колишня виконувачка обов'язків міністра аграрної політики і продовольства України.

Відстоювала логіку збереження Міністерства аграрної політики.

Працювала над розширенням зовнішніх ринків.

Відстоювала інтереси органічного виробництва та відкриття нових експортних ринків для виробників органіки.

Читайте до теми: Ліквідація Мінагрополітики – 5 викликів Тимофію Милованову

19. Іван Фурсенко. Перший заступник керівника Всеукраїнської асоціації громад.

Відстоював інтереси сільських і селищних рад, громад в цілому.

Відстоював питання земельної децентралізації у масштабах України, після того як на початку 2019 року зупинилася передача землі під ОТГ.

Вимагав у законодавців та уряду завершення процесу децентралізації з дотриманням запланованих планів реформ.

Педалював систему оновлення виборів за новим механізмом децентралізації.

Домагався включення голів місцевих рад до процесу реалізації земельної реформи в межах законопроекту №2280.

20.  Леонід Яковишин. Директор АП «Земля і Воля».

Головний ньюзмейкер року. Розказав президентові про землю та роль малого й середнього бізнесу.

Заявив: «Хто захоче зруйнувати наше господарство, отримає фігуру з трьох пальців».

Виступав проти ринку землі. У листі до Володимира Зеленського написав, що для іноземних інвесторів земля – це, передусім, товар для перепродажуй тимчасового додаткового заробітку. 

Окрема рубрика: Шкідник року.

Ім’я та посаду цієї людини учасники голосування пропонують самі. Основні критерії відбору – людина, яка має стосунок до аграрного ринку та бізнесу, а її діяльність принесла найбільше шкоди галузі. Або, яка завдала такої шкоди, що дасть про себе знати через роки.