Без чотирьох п’ять: перший рік президентства Володимира Зеленського

Уже рік як Володимир Зеленський є президентом України. Він переміг 21 квітня у другому турі виборів із результатом у 73% голосів виборців, обігнавши свого попередника Петра Порошенка. Рік — за два! На долю «зеленого» політика Зеленського та українців за цей час випало чимало. AgroPolit.com проаналізував перший рік п’ятирічки, що за цей час зроблено, чого не зроблено, де плюс/мінус та куди далі піде країна і заразом із нею й агросектор.

Земельний довідник України 2020 — інфографічний навігатор по ринку землі

Скачайте довідник українською або англійською мовою.

На раз упав — на два віджався

Вже 1 березня 2019 року, за даними ЦВК, у першому турі президентської кампанії-2019 до фіналу вийшли Володимир Зеленський із результатом 30,24% (5 713 825 голосів) та Петро Порошенко з 15,95% (3 011 884 голоси). Уже за три тижні був приголомшливий успіх Зеленського. Такі результати — це ефект «запиту на нове», «чорного лебедя», «червоної картки» старій системі, дуля в кишені українців усім попередникам та «проти всіх». Як Зеленський до цього прийшов, читайте у матеріалі «Порошенко&Зеленський — українці між двох вогнів…».

 Повноваження

Наголошую: завдання президента, це, передусім, забезпечення обороноздатності країни — він головнокомандувач Збройних сил України. Саме він призначає силовий блок (подає кандидатуру на міністра оборони, генпрокурора та голови СБУ). За президентом — і визначення зовнішньополітичного курсу країни, а відтак і його людина (зі згоди Ради) йде на на закордонні справи. Є у Зеленського ще один важіль, економічний: призначеня на посади та звільнення половини складу Ради Нацбанку. Він також подає на затвердження парламенту прем’єра та склад коаліції (за пропозицією коаліції депутатських фракцій).

Після парламентських виборів 29 серпня 2019 року він сформував із депутатів «Слуга народу» монобільшість. Саме вона допомагала протягом року проводити безапеляційно левову частку всіх його ініціатив (зокрема й радикальних — про них згодом).

Тож фактично президент Володимир Зеленський зосередив у своїх руках силовий блок, зовнішню й економічну політику.

 Що зроблено за рік для агросектору?

По-перше, прийнято закон про ринок землі №2178-10. Земельна реформа в Україні та вільний ринок землі були одними з основних передвиборчих обіцянок Володимира Зеленського. Якщо ж копнути глибше, то з такою тезою йшли на вибори й інші кандидати. Впроваджував ринок землі на практиці уповноважений президента із земельних питань Роман Лещенко, який разом з аграрним комітетом пройшов і Рим, і Крим, і мідні труби. 

Щоправда, за цим законом ми поки що отримали тимчасовий квазіринок та збереження земельного статусу-кво щонайменше на 2 роки. Чому? З одного боку, у власників паїв з’явилося законне право продавати свою землю. З іншого — доступ до купівлі землі отримали фізичні (з 1 липня 2021 року) та юридичні особи (з 1 січня 2024 року). Важливий момент: доступ іноземців за законом про землю неможливий, аж до моменту проведення всеукраїнського референдуму на цю тему.

Читати до теми: Кандидати у президенти на 2019 рік і аналіз їхніх програм для агросектору

AgroPolit.com уже презентував ключові положення закону про ринок землі №2178-10 та його оцінки ринком.

Якщо ж коротко сказати про наслідки закону №2178-10 для агросектору, то з липня 2021-го по 1 січня 2024 року він погоди на морі не зробить. Потенційних покупців (фізосіб) на ринку буде мало, а пропозиція сільськогосподарської землі буде значною (від 5 до 10%). Відтак, за оцінками експертів, ціна землі коливатиметься у межах $1000-1500 за 1 га. Скільки коштують с/г землі у різних країнах, можна проглянути на слайді нижче. Не відбудеться і здешевлення земельної іпотеки, бо через обмежене коло потенційних покупців банки щонайменше два роки вважатимуть землю недостатньо ліквідним товаром. Тож у новій формі земельний мораторій зберігається до 2024 року. Із 2024-го ситуація може змінитися, бо коло покупців розбавлять юрособи, тож на рівні з фізособами вони зможуть збільшити свій земельний банк до 10 тис. га. Ось тут може відбутися зміна структури обробітку с/г земель та її власників… У разі, якщо земельний закон не скасують і він не зазнає додаткових змін.

По-друге, ліквідовано Мінагрополітики та зведено його функції до кількох департаментів при МЕРТ. Про дубовість такого підходу і недалекоглядність цього рішення ринок сигналив Кабміну та президенту протягом кількох місяців. Однак, для оптимізації структури уряду та витрат, вирішили спочатку «відрубати голову» Мінагро, а вже за півроку — «Ахрана, атмена!». Володимир Зеленський після Давоського форуму публічно пообіцяв це зробити. Але, як кажуть, агросектор чекає й досі.

Читати до теми: Ліквідація Мінагрополітики – реакція ринку

Між тим пильна увага до сектору та «делікатність» МЕРТу до аграріїв обертається все більшими проблемами. Нещодавно МЕРТ запропонував детінізувати сільськогосподарські землі таким чином, щоби з кожної зібраної аграріями тонни зернових врожаю-2020 вони платили 1 долар спеціальній компанії-контролеру ТОВ «Менора-Агро».

Через безголовість агросектору зависло підписання і низки торговельних угод із країнами, як-от з Китаєм, Туреччиною, і список можна продовжити. Хто б що не казав, а не може аграрний заступник міністра економіки візувати такі речі на міжнародному рівні, бо, вибачте, але це як п’яте колесо до воза.

Тож, доки ще не пізно, Мінагрополітики потрібно повернути, а не забивати у нього останній цвях.

Читати до теми: Бюджет-2020: які зміни очікують АПК та програми держпідтримки

По-третє, зберегли держпідтримку агросектору. Як це було та як «розпиляли» 6,3 млрд грн держпідтримки у 2019 році — читайте у матеріалі GoЗаАгродотаціями. У цьому ж році кабмінівські реформатори, переглядаючи бюджет, взагалі намагалися забрати в агросектору підтримку. Завдяки саме позиції Володимира Зеленського і наполяганням Романа Лещенка «обрізання» 4 млрд грн вдалося уникнути. Тож, замість кредитування під покупку землі, їх спрямують на інші програми сектору. Це добре й водночас погано: добре, коли аграрії наповнюють країну 40% валютної виручки, сплачуючи щороку до держбюджету 50 млрд грн, та водночас їм прямо під ніс готують дулю. Не надто європейські підходи у європейській Україні? Дуже радимо панові президенту не слухати таких радників, які говорять: «Покажіть її і все буде спокійно». Женіть їх у три шиї. У кожній українській корові та тонні зерна більше валютної міці для гривні та розвитку сільських територій. 

Що не зроблено?

Назву лише три складові.

Перше: значна імітація антимонопольної боротьби на аграрних ринках та відсутність законодавчих обмежень щодо концентрації земель у районах та областях.

Друге: відсутня стратегія розвитку АПК. Як і куди розвивати аграрний бренд України? Половинчасті рішення тут не допоможуть, радше нашкодять. Це як випустити кілька версій айфона, а потім сказати: буде як буде, на коліні дорогою щось нашкрябаємо. Без такої стратегії буде як у тій приказці: «Сліпий казав — «побачимо».

Якщо світлі голови Кабміну не знають або не розуміють, як і куди вести агросектор, пропонуємо вам кілька варіантів такої стратегії.

Спершу ми зібрали зі слів учасників ринку, провівши це на старті вашого президентства, Володимире Олександровичу.

Другий варіант галузевої стратегії до 2030 року розробили експерти Українського інституту майбутнього (UIF)  та Latifundist Media  до 2030 року — «Україна — світовий супермаркет екологічних продуктів».

Читайте, користуйтеся!

Третє — дешеві кредити (імпотентні спроби НБУ+КМУ були, але вони ведуть у нікуди), бо Нацбанк варто чистити, ще раз чистити — і не однією мітлою. У президента є таке право, час ним скористатися.

Що далі?!

Далі буде 100%. Питання тільки в тому, підтримаєте ви галузь чи ні. Від чого це залежить? Аграрна арифметика проста.

Перше — період пандемії коронавірусу та на порозі світової економічної кризи без роботи в Україні опинилося 2,5 млн осіб. Куди їх подіти? Ініціюйте президентську державну програму підтримки та розвитку малих і середніх підприємств в агросекторі, і ви побачите, як із землі виросте потужний соціальний клас.

Друге — поверніть на рівні закону гарантовану АПК держпідтримку, мінімум 1% ВВП, і ви побачите, що теперішні 18% агросектору в загальній структурі ВВП за кілька років подвояться.

Читати до теми: З Бюджетного кодексу виключили пункт про надання держпідтримки АПК не менше 1% аграрного ПДВ

Третє — поновіть Мінагрополітики. Не може «есмінець» плавати розбурханим океаном без капітана. Хіба лише якщо ви бачите його як «Чорну перлину», але тоді вам із сектором точно не по дорозі. До речі, за даними AgroPolit.com, найближчими тижнями може змінитися профільний аграрний заступник Тарас Висоцький. Як кажуть наші співрозмовники в уряді та парламенті, квоту на призначення нового аграрного заступника отримала депутатська група, яку називають «хор Вірьовки». Ми розуміємо, що роль «підголосуїв» у всі часи була особливо цінною. У нинішніх, коли у монобільшості є проблеми з голосами, це також актуально. Але агросектор — це не казино, де за голоси «підголосуїв» можна зірвати кадровий джекпот.

Четверте — прозорі кадрові конкурси. В нинішніх умовах особливо важлива прозорість кадрових призначень. На час протидії коронавірусу в межах закону про зміни до бюджету №3279-д послабили процедуру відбору керівників держорганів — жодного конкурсу, лише співбесіда. Яка ж це прозорість? Яскравий її приклад — обрання голови Держпродспоживслужби. Пів року минуло від старту конкурсу на голову Держпродспоживслужби, а Кабмін і досі не оголосив переможця, попри те, що до фінішу дійшли чотири кандидати: Ігор Кузін, Сергій Глущенко, Геннадій Гадзовський, Геннадій Супіханов. У прозорості цієї процедури колишній очільник МЕРТу Тимофій Милованов не сумнівався ані дня, але віз і нині там. Чого чекають? Покращення чи послаблення кадрових правил? Співбесіда — це не конкурс.

Словом, шановний Володимире Зеленський, агросектор бачить і цінує все зроблене вами за цей рік. Він був непростим для всіх нас, але ми гідно його пройшли. Аграрії хочуть одного: бути почутими. Їхні слова — це не плач Ярославни, як дехто може вам доводити до розуміння. Агросектор — це концентрат нових економічних можливостей для України. Якщо хочете, то у вас під носом аграрний айфон, але його намагаються «розвивати» сьогодні молотком і стамескою.

Наталія Білоусова, головний редактор AgroPolit.com