«Національна економічна стратегія-2030»: як розвиватимуть агросектор — сектори, податки, держпідтримка, кадрова політика, інновації, зрошення
«Національна економічна стратегія-2030»: як розвиватимуть агросектор — сектори, податки, держпідтримка, кадрова політика, інновації, зрошення

Уряд готує «Національну економічну стратегію-2030» для України. Уже стартувавали робочі та експертні групи за основними напрямками. Попереду підбір правильних рішень, їх презентація та обговорення.  Економічна стратегія — це ініціатива президента Володимира Зеленського та прем'єр-міністра України Дениса Шмигаля. Координатором її розробки виступає Центр економічного відновлення.

Якою має бути «Національна економічна стратегія-2030»? Це документ із чітко визначеними  головними економічними векторами розвитку України: промисловість, агросектор, видобувні галузі, транспортні коридори, IT та R&D, інфраструктура, внутрішні перевезення, енергетика. Ініціативи, закладені у Стратегії, будуть виділені у державні цільові програми.

За словами, представників Центру економічного відновлення, ключовою метою для агросектора в «Національній економічній стратегії — 2030 є відповідь на глобальні тренди та виклики. Сьогодні тривають дискусії щодо головних напрямів, на яких необхідно сконцентруватися. Мова йде про збільшення виробництва високомаржинальних культур, інвестиції в Agtech рішення та зрошувальні системи, нарощування переробки продукції, лібералізацію ринку землі, ефективну державну політику, покращенняу інфраструктури, забезпеченняу доступу до фінансів та ринків для агровиробників.

АgroPolit.com пропонує вам стати активними учасниками процесу розробки «Національної економічної стратегії-2030». Ми знайомитимемо вас із процесом розробки Стратегії «Центром економічного відновлення», а також публікуватимемо основні напрацювання в частині агро та збиратимемо ваші оцінки та пропозиції до них.

Станом на сьогодні вже визначені головні гіпотези, які обговорюються представниками бізнесу, галузевими експертами, науковцями, міжнародними експертами та урядовцями.

Розробка Національної економічної стратегії 2030 передбачає кілька етапів та складну методику. Створюючи свою методику з розробки Стратегії, ми вивчили успішний міжнародний досвід економічних стратегій і візій, які вже були реалізовані. Серед них — досвід Великобританії, Німеччини, Польщі, Австралії, арабських країн. А також відібрали кращі ідеї українських економістів, експертів і міжнародних економічних центрів. В результаті ми зупинилися на 4 основних етапах. Перший — діагностика. Нам треба розуміти роль і місце України у світовій економічній системі.

Другий і третій етапи — формування візії. Розуміючи як має виглядати життя українця через 10-20-30 років, нам потрібен чіткий план дій, щоб створити такі умови. Четвертий етап — аналіз секторальних і функціональних напрямків. Даний етап передбачає список опрацьованих на всіх рівнях ініціатив по кожному з напрямків, який допоможе не тільки вирішити поточні проблеми, а й кардинально трансформувати кожен сектор економіки. І останній етап — п'ятий — пріоритезація та імплементація. Всі ініціативи будуть поділені на три категорії: зміни в регуляторному середовищі, ініціативи, що мають вплив на державний бюджет, і ініціативи, що передбачають державні інвестиції», — зазначив Кирило Криволап, виконавчий директор Центра економічного відновлення, радник прем’єр-міністра України.

Методика та 10 запропонованих гіпотез розвитку АПК у «Національній економічній стратегії-2030»

Методика роботи над стратегію виглядає так:

Наразі експертним групам запропоновано 10 основних гіпотез для розробки аграрної частини Стратегії:

Забезпечення ефективного регулювання для довгострокового сталого розвитку агросектору

Наразі державна політика в агросекторі часто змінюється та страждає від браку стратегічного бачення. Держава повинна забезпечити реалізацію ефективної державної політики, реформувати Держгеокадастр, розвивати ринок землі та провести децентралізацію земельних відносин, або сприяти довгостроковому сталому розвитку агросектору та сільських територій.

Розвиток систем зрошення та дренажу для збільшення врожайності с/г культур

Сьогодні Україна використовує близько 20%  потенціалу зі зрошення та 10% дренажу. Пріоритетним завданням є створення передумов для інвестицій в системі зрошення та дренажу, в регулюванні законодавства у сфері. Це дозволить збільшити врожайність українських с/г земель та доходи агровиробників.

Стимулювання впровадження Agtech для покращення продуктивності та оптимізації витрат агровиробників

Стимулювання використання високих технологій дозволить значно збільшити продуктивність у секторі та скоротити витрати підприємств, збільшуючи їх конкурентоздатність.

Збільшення виробництва високомаржинальних культур для підвищення доданої вартості у агросекторі

Високомаржинальні культури становлять лише 11% в загальній структурі рослинництва в Україні, що значно нижче ніж в країнах ЄС. Ключовим завданням є зміна українського crop mix зі збільшенням частки овочів, фруктів та ягід, що матиме позитивний вплив на додану вартість, яка створюється в українському агросекторі.

Розширення елеваторних потужностей для скорочення втрат с/г продукції

Сукупні потужності зерносховищ в Україні не задовольняють існуючий попит, а також нерівномірно розміщені по території країни. Фокус держави має бути сконцентрований на розширенні потужностей для зберігання агропродукції, що зменшуватиме втрати продукції та сприятиме нарощуванню виробництва.

Стимулювання переробки агропродукції для збільшення створеної доданої вартості

На даний час в Україні існують проблеми низьких цін на сировину та низької частки переробленої продукції. Надання актуальної інформації щодо перспектив та можливостей переробки продукції та компенсації витрат, пов'язаних зі створенням переробних потужностей розкриє експортний потенціал українських виробників та матиме позитивний вплив для економіки країни.

Забезпечення кваліфікованої робочої сили, яка відповідатиме потребам агросектору

За останні 15 років з України виїхали близько 6,3 млн українців. З огляду на економічні причини даної тенденції, необхідним кроком є розвиток самозайнятості та покращення благоустрою жителів у сільській місцевості. Поряд з цим, розвиток дуальної освіти в агросекторі матиме позитивний вплив на рівень кваліфікації працівників в галузі.

Покращення транспорту та інфраструктури для збільшення конкурентоздатності українських виробників

Недорозвиненість транспортної інфраструктури, відсутність своєчасного оновлення потужностей, економічно невиправдані тарифи та недостатність капітальних інвестицій у вантажні перевезення створюють несприятливі умови для агросектору. Оптимізація тарифів УЗ та зборів АМКУ, удосконалення корпоративного управління, а також розширення та забезпечення фінансування планів капітальних інвестицій дозволять покращити конкурентоздатність українських виробників.

Забезпечення доступу до ринків збуту для малих та середніх агровиробників

Сьогодні велика кількість малих та середніх виробників, особливо виробники ягід, втрачають значну частину прибутку, оскільки змушені користуватися послугами посередників при збуті продукції. важливим завданням є забезпечення доступом усіх агровиробників до ринків збуту, в тому числі шляхом активізації кооперації між виробниками та розвитку кластерів.

Гармонізація законодавства України з ЄС для розширення доступу українських підприємств до ринку Європи

На даний момент Україна виконала менше 6% відсотків усіх зобов'язань, взятих на себе в рамках Угоди про асоціацію з ЄС. Приведення законодавства України у відповідність до директив та регламентів ЄС щодо торгівлі відкриє доступ на європейські ринки для українських виробників та матиме загальний позитивний вплив на економіку країни в контексті усунення торговельних бар'єрів та, як наслідок, збільшення обсягів експорту.

Агростратегії світу 

AgroPolit.com спільно з «Українським інститутом майбутнього» рік тому розробив стратегію розвитку агросектору України до 2030 року «Україна — світовий супермаркет екологічних продуктів». 

Крім того, на початку президентської каденції Володимира Зеленського ми провели зріз думок аграріїв про те, які напрямки повинні бути ключовими у розвитку сектору в наступні роки, а також — які шляхи цього досягнення. Результати виклали у матеріалові «Аграрна програма майбутнього Президента України очима українців». Після першого року роботи уряду та президента ми знову переміряли настрої ринку і ось що отримали.  

 Розуміючи важливість цього процесу паралельно ми також вивчили світовий досвід про те, як різні держави розвивають свій агросектор:

Стратегія США

Стратегія Канади

Стратегія Єгипту

Загальна стратегія ЄС

Стратегія РФ

 

 

 

Дізнавайтесь першими про всі найважливіші події в аграрній політиці з нашого Facebook, Twitter, Telegram та підписуйтесь розсилку . Обіцяємо надсилати тільки найцікавіші новини!

Выполнено с помощью Disqus

До теми

19 вересня 2019
Стратегія розвитку сільских регіонів — положення
Щоб утримати сільських жителів у цій місцевості після запуску ринку землі, Кабмін та парламент мають оперативно прийняти стратегію її розвитку. Про...
12 серпня 2019
Визначено дві головні цілі для АПК до 2030 року — Агростратегія-2030
В Україні визначили дві головні цілі для успішного розвитку агросектору. Про це йдеться у ексклюзивному матеріалі...
10 серпня 2019
Стало відомо, як зміниться структура агросектору у найближчі 10 років — Агростратегія-2030
За 10 років Україна має стати продовольчим супермаркетом світу та міжнародним хабом органічної продукції. Про це йдеться в екслюзивному матеріалі...

Вибір редакції

16 жовтня 2023
Аграрні закони та законопроекти за 2023 рік
Ринок землі, передача державних земель Фонду держмайна, земельні пільги для учасників бойових дій, ринок ГМО, агроекспорт, сухопутні коридори,...
13 листопада 2023
Аграрний експорт з України – уряд змінив правила
Аграрний експорт України з 11 листопада 2023 року почав здійснюватися за новими правилами. Підстава – в дію вступили дві урядові постанови: №...
8 грудня 2023
Агроінтеграція: чи проковтне український АПК європейських виробників після вступу в ЄС?
Входження України до Євросоюзу радикально оновить реформу Спільної аграрної політики (САП) ЄС, або «розірве» з середини аграрний бюджет...