Аграрні депутати та їх статки за 2015 рік

Українські депутати не поспішають відкривати громадськості свої доходи. Минуло вже 20 днів, відколи в країні завершився термін подачі податкових декларацій. Втім, на сайті парламенту чимало депутатів, які не оприлюднили доходи за 2015 рік. AgroPolit.com порахував, хто з 29 аграрних депутатів заробив за минулий рік найбільше. Ми також проінспектували, чим володіють слуги народу, на чому їздять, яким нерухомим майном розпоряджаються. Як чиновницька зарплатня уживається із депутатськими амбіціями? 

У комітеті з питань аграрної політики та земельних відносин декларації на сайті Ради не оприлюднили 7 з 29-ти народних депутатів. Тобто майже третина! «Недисциплінованими» виявилися: Сергій Лабазюк («Воля народу»), Валентин Дідич (позафракційний), Олег Кулініч («Відродження»), Олексій Мушак (БПП), Федір Негой (БПП), Вадим Нестеренко (БПП) та Геннадій Бобов («Відродження»).

Якщо вірити поданим деклараціям, то найбагатшим депутатом-аграрієм за 2015 рік (беремо до уваги лише суму нарахованого доходу декларанта, без доходів членів сім’ї, вартості нерухомого та рухомого майна) є — Сергій Мартиняк («Воля народу») з 18,8 млн грн. На другому місці — Аркадій Корнацький (БПП) з 14,4 млн грн, на третьому — Дмитро Добкін (Опозиційний блок) з 10 млн грн. На четвертому — Валерій Давиденко (БПП) з 4,4 млн грн. П’ятірку замикає нардеп від «Опозиційного блоку» Денис Омельянович з 4,2 млн грн. Трійка найбідніших депутатів виглядає так: Валерій Лунченко (Народний фронт) — 78, тис. грн, Андрій Кіт (БПП) — 77,4 тис. грн та Сергій Хлань (БПП) — 77,2 тис грн. 

1. Сергій Мартиняк, «Воля народу»

2. Аркадій Корнацький, «БПП»

3. Дмитро Добкін, «Опозиційний блок»

4. Валерій Давиденко, «БПП»

5. Денис Омельянович, «Опозиційний блок»

6. Андрій Вадатурський, «БПП»

7. Ігор Бриченко, «Народний фронт»

8. Олександр Бакуменко, «БПП»

9. Анатолій Кузьменко, «БПП»

10. Григорій Заболотний, «БПП»

11. Леонід Козаченко, «БПП»

12. Микола Кучер, «БПП»

13. Микола Люшняк, «БПП»

14. Олег Дмитренко, «БПП»

15. Іван Мірошниченко, «Самопоміч»

16. Артем Вітко «Радикальна партія»

17. Петро Юрчишин, «БПП»

18. Василь Петьовка, «Воля народу»

19. Вадим Івченко, «Батьківщина»

20. Валерій Лунченко, «Народний фронт»

22. Андрій Кіт, «БПП»

23.Сергій Хлань, «БПП»

Цікаво було б подивитися на те, чим володіють решта сім «аграрних» депутатів. Розкрити податкові карти доведеться не лише їм. Попереду у нардепів друге коло декларування. Причина — входження в дію 18 березня 2016 року закону №1022-VІІІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо особливостей подання службовими особами декларацій про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру у 2016 році». Іншими словами, це законопроект про електронне декларування, якого так бояться українські чиновники.  І це довело голосування за нього.

Чим цей законопроект «незручний» для них?

«Депутати мали подати майнові декларації за 2015 рік ще до 1 квітня. Але, оскільки Національна агенція з питань запобігання корупції (НАЗК) запрацювала, і зміни до Закону «Про запобігання корупції» прийняті, то цього року депутатам все одно потрібно буде подати електронну декларацію нового зразка. У змінах до закону сказано, що НАЗК має затвердити форму подачі нової декларації і запустити електронний портал, де фізично розміщуватимуться ці декларації. Лише після цього стартує відлік (2 місяці), з якого всі чиновники з 1 по 3 ранг мають їх подати. Це стосується Президента, прем’єра, міністрів, суддів, депутатів та інших. Загалом — близько 20 тисяч осіб», — розповідає про оновлену процедуру декларування AgroPolit.com голова правління Transparency International Ukraine Андрій Марусов. За його словами, зміна системи дійсно принесе користь. Адже наразі за невчасну «нездачу» депутату максимум загрожує штраф, який і так, іронізує експерт, майже ніколи не застосовують до слуг народу.

В чому головна відмінність  старого підходу декларування від нового?

По-перше, форма подачі: наразі — лише паперова (PDF), а буде — електронна та всі декларації підв’язуватимуться в один єдиний реєстр. Кожен українець зможе побачити, чи відповідає рівень життя конкретного чиновника задекларованим доходам.

По-друге, електронне декларування надає значно ширшу і повнішу інформацію про декларанта. Так, депутатів зобов’язали показувати не лише банківські рахунки, суми зарплатні, але й «кеш» у них на руках. Вони мають також декларувати дорогі подарунки (вартістю кілька сотень доларів). І найголовніше, вони мають показувати, чи є бенефеціарами компаній і якщо так, яких і де вони зареєстровані, розповідає голова правління Transparency International Ukraine Марусов.

По-третє, вводиться значно жорсткіша система покарання за порушення. «Так, за несвоєчасне подання декларації — адміністративна відповідальність. Жорсткіше покарання за суттєві розбіжності в заявлених сумах і в реальних витратах декларанта. Так, якщо розбіжність між реальними та поданими даними складатиме від 100 до 250 розмірів мінімальної заробітної плати (з 1 травня — від 145 тис. до 362,5 тис. грн), то на службову особу накладається штраф від 1 до 2,5 тис. неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (689 тис. — 1,722 млн). У разі ж якщо якість життя службової особи (у даному випадку депутата) перевищує задекларовану суму (більше 250 розмірів мінімальної заробітної плати), то держава в праві покарати штрафом від 2,5 до 3 тис. неоподаткованих мінімумів доходів громадян (від 1,722 млн до 2,067 млн грн) або громадськими роботами на строк від 150 до 240 годин, або позбавленням волі на строк до 2 років, із позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

Четверте — покарання не застосовується автоматично. «Якщо є помилки, то НАЗК звертатиметься, наприклад, до депутата і протягом 7 днів даватиме час на їх виправлення», – пояснює  Андрій Марусов.

Так має бути, кажуть опитані нами експерти. Наразі ж «відбілення» совісті чиновників затримується. І досі немає приміщення, пояснює голова правління Transparency International Ukraine, де б почали працювати члени НАЗК, які будуть ловити за руку нечесних чиновників.

«Зараз відбувається відтягування урядом терміну запуску НЗКА і створення реєстру електронного декларування. За старими PDF-деклараціями вдається приховати, переписати активи на близьких родичів та юридичних осіб», — пояснює у коментарі AgroPolit.com виконавчий директор «Центру протидії Корупції» Дарина Калинюк.

Якими можуть бути масштаби реального прихованого чиновниками майна та доходів?

«Точних цифр ніхто не знає. Але окремі кейси, які стосуються суддів, котрі мають майно, записане на родичів, юридичних осіб, які приховуються, і сягають значних розмірів. Національне антикорупційне бюро підготувало для Вищої кваліфікаційної комісії суддів інформацію про те, що в одного депутата може бути до 25 автомобілів вищого класу, записаних на бабусю. Подібні випадки актуальні й для багатьох високопосадовців рівня депутатів. Це масштабна проблема для парламенту і країни загалом», — говорить виконавчий директор «Центру протидії корупції».

Але й це не найголовніша біда. У Конституційному Суді лежить звернення 48 нардепів про те, аби звести нанівець всі ключові законодавчі положення подачі електронної декларації та порядку її оприлюднення. «Якщо КСУ таки підтримає їх аргументи, — підсумовує  Марусов, — то може так статися, що доступ до  веб-порталу НЗКА отримає обмежене коло людей. А про яку прозорість тоді говорити?»

 Наталія Білоусова, Наталія Ключнікова, AgroPolit.com