Про внесення змін до Земельного кодексу України та інших законодавчих актів щодо планування використання земель

Статус: Діє

Дата реєстрації: 5 листопада 2019

Дата введення в дію:

Авторство: Чорноморов Артем Олегович, Нагаєвський Артем Сергійович, Костюк Дмитро Сергійович, Шуляк Олена Олексіївна, Сольський Микола Тарасович, Халімон Павло Віталійович, Чайківський Іван Адамович, Салійчук Олександр В’ячеславович, Тарасов Олег Сергійович, Гайду Олександр Васильович, Гузенко Максим Васильович

Детальніше про закон України № 711-IX

Верховна Рада України ухвалила закон у другому читанні.

Він визначив 5 основних змін до Земельного кодексу:

зонування земель у межах територій ОТГ та розроблення комплексних планів просторового розвитку громад;
зникнення «видів використання земельних ділянок» та поява «функціонального призначення територій»;
цільове призначення в межах виду функціонального призначення території визначається власником земельної ділянки самостійно і не потребує розроблення проєкту землеустрою;
громадянин, який бажає безоплатно приватизувати земельну ділянку або отримати в користування земельні ділянки державної або комунальної власності, в електронному вигляді через Публічну кадастрову карту подає заявку до компетентного органу;
до 10 років можуть встановлюватися обмеження та обтяження на використання земельних ділянок, необхідні для розміщення об’єктів, та можуть примусово відчужуватися.

Які зміни у земельній сфері запроваджує закон:

розроблення нової містобудівної документації – комплексного плану просторового планування території територіальної громади, яка буде визначати вимоги щодо використання території як в межах, так і за межами населених пунктів. Затвердження вказаної документації буде здійснюватися сільськими, селищними, міськими радами;
надання комплексному плану, генеральному плану населеного пункту, детальному плану території статусу не тільки містобудівної документації, а й документації із землеустрою. Розроблення такої документації буде допускатися виключно за участю сертифікованого інженера-землевпорядника;
надання можливості за допомогою комплексного плану, генерального плану населеного пункту, плану детального планування: формувати земельні ділянки комунальної власності; вносити до Державного земельного кадастру відомості про земельні ділянки, сформовані до 2004 року; вносити до кадастру відомості про обмеження у використання земель;
внесення планувальних обмежень, які встановлюються містобудівною документацією («червоні», «жовті», «зелені» лінії і т.п.) до Державного земельного кадастру;
здійснення резервування земель, необхідних для будівництва суспільно-корисних об’єктів (доріг, мостів, ліній електропередачі тощо);
можливість громад утворювати власні органи містобудування та архітектури, які зможуть видавати містобудівні умови та обмеження на всій території громади;
можливість зміни цільового призначення земельних ділянок приватної власності без розроблення проектів землеустрою щодо їх відведення у разі, якщо нове цільове призначення узгоджується із функціональним зонуванням території, визначеним містобудівною документацією;
підвищення розміру втрат сільськогосподарського виробництва, які сплачуються до місцевих бюджетів при зміні цільового призначення земельних ділянок сільськогосподарського призначення (30% різниці у нормативній грошовій оцінці земельних ділянок після та до зміни цільового призначення);
закріплення у нормах Водного та Земельного кодексів України норм, відповідно до яких прибережні захисні смуги вважаються встановленими за принципом «в силу закону» без необхідності розробленні додаткових документацій.