Закон про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникнення і поширення короновірусної хвороби (COVID-19)

Закон про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникнення і поширення короновірусної хвороби (COVID-19) передбачає ряд поступок для бізнесу в період карантину. 

Документ передбачає, що протягом періоду з 1 березня по 31 травня 2020 року платникам податків не нараховується пеня, а нарахована, але не сплачена за цей період пеня підлягає списанню у випадку таких санкцій:

• порушення вимог до договорів довгострокового страхування життя чи договорів страхування в межах недержавного пенсійного забезпечення, зокрема, страхування додаткової пенсії
• відчуження майна, яке перебуває у податковій заставі, без згоди контролюючого органу;
• порушення правил обліку, виробництва та обігу пального або спирту етилового на акцизних складах які застосовуються на загальних підставах;
• порушення нарахування, декларування та сплати податку на додану вартість, акцизного податку, рентної плати.

Протягом  періодів  з 1 по 31 березня та з 1 квітня по 30 квітня 2020 року платникам єдиного внеску не нараховується  пеня, а нарахована пеня за ці періоди підлягає списанню.

В разі прострочення споживачем у період з 01 березня 2020 року по 30 квітня 2020 року виконання зобов’язань за договором про споживчий кредит (в тому числі, але не виключно, прострочення споживачем у період з 01 березня 2020 року по 30 квітня 2020 року виконання зобов’язань зі сплати платежів) споживач звільняється від відповідальності перед кредитодавцем за таке прострочення.

Документ встановлює мораторій  на проведення   документальних та фактичних перевірок  на період з 18  березня  по  31  травня  2020 року. 

Відповідно до закону, не нараховується та не сплачується за період з 1 березня року по 30 квітня 2020 року плата за землю (земельний податок та орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності) за земельні ділянки,  у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди, фізичних або юридичних осіб, та використовуються ними в  господарській  діяльності. При цьому платники плати за землю (крім фізичних осіб), що відповідно до пункту 286.2 статті 286 цього Кодексу подали податкову декларацію мають право подати уточнюючу податкову декларацію в якій відобразити зміни податкового зобов’язання із сплати плати за землю за відповідні місяці. Фізичним особам – платникам плати за землю  перерахунок здійснюється контролюючим органом.