Про внесення змін до деяких Законів України щодо перегляду процедури проведення перевірок порушення прав споживачів та зменшення розміру штрафних санкцій

Як зазначають автори законопроекту, його метою є створення законодавчих передумов для підвищення прозорості системи проведення перевірок органами виконавчої влади, що реалізують державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, а також усунення суперечностей між чинними законодавчими актами та уніфікації підходів притягнення до відповідальності осіб, винних у порушені законодавства про захист прав споживачів.

Проектом пропонується встановити штрафні санкції за створення перешкод у проведенні перевірки якості продукції, а також правил торговельного та інших видів обслуговування за наявності законних підстав для її проведення:

• у розмірі 0,05 відсотка вартості реалізованої продукції за попередній календарний місяць для суб'єктів господарювання з низьким ступенем ризику від провадження господарської діяльності у разі вчинення порушення вперше та 0,25 відсотка, у разі повторного вчинення порушення на протязі календарного року, але не менше 1000 нмдг, а у разі, коли відповідно до закону суб'єкт господарської діяльності не веде обов'язковий облік доходів і витрат, — у розмірі 1000 нмдг;
• у розмірі 0,25 відсотка вартості реалізованої продукції за попередній календарний місяць для суб'єктів господарювання з середнім ступенем ризику від провадження господарської діяльності у разі вчинення порушення вперше та 0,5 відсотків у разі повторного вчинення порушення на протязі календарного року, але не менше 2000 нмдг, а у разі, коли відповідно до закону суб'єкт господарської діяльності не веде обов'язковий облік доходів і витрат, — у розмірі 2000 нмдг;
• у розмірі одного відсотків вартості реалізованої продукції за попередній календарний місяць для суб'єктів господарювання з високим ступенем ризику від провадження господарської діяльності у разі вчинення порушення вперше та двох відсотків у разі повторного вчинення порушення на протязі календарного року, але не менше 3000 нмдг, а у разі, коли відповідно до закону суб'єкт господарської діяльності не веде обов'язковий облік доходів і витрат, — у розмірі 3000 нмдг.