SHARE
Олексій Мушак:
Аграрний Франкенштейн
Новий український Франкенштейн із аграрно-ІТішним присмаком та, за сумісництвом — земельний «Македонський». Це якщо коротко «охрестити» Олексія Мушака — наймолодшого члена аграрного комітету у парламенті 8-го скликання. Його персона на теренах українського політикуму з'явилася порівно нещодавно — 4 роки тому. Втім, за цей час Олексій запам'ятався чималим арсеналом різнопланових і часто радикальних для суспільства ініціатив, за які бояться братися навіть політичні «мастодонти». Зняття земельного мораторію (шляхом систематичних подань на дану тему в КСУ), дерегуляція, віртуальні гроші й, наостанок, скасування пенсій — все це набір його пропозицій! Водночас сам автор почувається доволі впевнено. Інколи навіть складається таке враження: що більше його за ці ініціативи публічно «б'ють» — то більше в нього робочого драйву! Що це таке, новий підхід у роботі Ради від молоді чи надійний тил у вигляді двоюрідного брата, власника одного з найбільших агрохолдингів країни — «Кернел»Андрія Веревського? За які парламентські «буйки» збирається ще заплисти Олексій, як почувається у лавах президентського БПП, піде чи ні повторно «на Раду-2019», що означає його життєва «філософія 3Х» та чим іще він живе, окрім роботи? Про це читайте у новому випуску «Без Гриму» з народним депутатом від БПП Олексієм Мушаком:
У тебе мама — медик, тато — науковий співробітник. Ти в кого вдався, любитель «хімічити»?
В чому «хімічити»: створювати нові сполуки, нові сенси чи творчо переосмислювати?
У тебе великий арсенал «нахіміченого» за 4 роки у ВРУ: починаючи від ініціативи скасувати земельний мораторій і закінчуючи відміною пенсій…
Питання потребують відповіді на кожну складову… Жодного разу не «хімічив», а займався тільки одним — приймав реальність такою, як вона є. Що ж до скасування земельного мораторію, то він «фіктивний», бо земля купується і продається. Тільки дешевше, не сплачується жодних податків і, що найголовніше, немає жодного додаткового стимулу для довготривалого розвитку аграрки. З приводу пенсій — це стара і довга історія. Справжніх пенсій, насправді, в нас немає. А те, що є зараз, варто називати соціальною допомогою по бідності.
Програма називається «Без гриму», тобто, я хочу показати тебе нашим читачам таким, як ти є…
Я дуже поважаю батька, і я дійсно певний період хотів бути науковцем, як він. Цікавився наукою, певними дослідженнями, люблю вдаватися до деталей, але життя по-іншому повернулося. Хоча іскру до науки я не втратив — вона є. Від батька я взяв схильність до роздумів, звичку говорити правду. Батько ніколи й ні перед ким не «прогинався», він уміє казати те, що вважає за потрібне. Я цим дуже пишаюся. А від мами (вона у мене така активна жінка) — свою активність.
Ти — наймолодший депутат в аграрному комітеті, а також рано прийшов у ВРУ. Як тебе «занесло» з народу в парламент?
Насправді, я завжди знав, що буду в політиці. З дитинства дуже нею цікавився. У 2005 році працював із політтехнологами Станіславом Білковським та Костею Бондаренком. Я з ними починав: ми розмовляли, аналізували, робили певні «розклади». До Майдану я займався різними соціальними проектами. Добре виходило створювати «соціальний капітал». Під час Майдану досить багато грошей генерував на його підтримку: коли розпочалася війна, 5 березня ми відправляли перші рації військовим у Крим. За 2014 рік зібрали близько $2 млн допомоги армії. Коли стартувала історія з парламентськими виборами, там було все дуже просто. Я так розумію, що вимагалася «нова кров», і з'їзд БПП сказав, що я гідний бути в Раді. Єдиний спосіб потрапити до БПП —з'їзд тебе має вибрати. І він мене затвердив.
Іншими словами, ти маєш на увазі, що якщо, наприклад, я буду така прогресивна і соціально активна, як ти, то БПП мене «з руками і ногами забере»?
Я думаю, що ти більш прогресивна, ніж я у чомусь. Але якщо на наступні вибори БПП тебе на моє місце візьме, то, я думаю, ти не пройдеш у ВРУ.
Тому що ти вже будеш там?
Ні. Я цього разу був 60-м у списку. Думаю, що БПП зможе провести на наступних виборах трішки іншу кількість депутатів по списку.
Насправді, це виглядає як дуже гарна, придумана історія твого «заскакування» у парламент. Мені все одно незрозуміло, чому ти пішов туди та як.
А куди мав іти?
Ти хто за освітою?
Системний аналітик..
І ти вирішив, що тобі пора у ВРУ, будучи системним аналітиком?
Мені пропонували у політику «заходити» ще до другого Майдану — у 2009 році надійшло кілька серйозних пропозицій. На той час у мене було багато екологічних проектів. Наприклад, Партія зелених пропонували йти з ними. В 2012-му запрошували іти по мажоритарці, але я відмовився. Адже мажоритарка, це коли ти говориш: «Мені всі партії все одно, тільки ви — мої виборці, і я вам буду служити», бажано стати ще на коліна — і тоді все відбувається. У той період мені здавалося, якщо ти хочеш зробити щось корисне для держави, то береш і робиш не в політиці. А після Майдану «соціальна катапульта» викинула велику кількість нових людей у політику.
Хто її «запускав» у твоєму випадку?
З'їзд БПП. Хто ще може «запустити»?
Він давав тобі «зелене світло» до включення у список, але ж був той, хто стояв позаду й «запускав» цю «катапульту».
Я думаю, що це Адміністрація Президента робила свої дослідження, рейтинги — хто їм підходить, а хто — ні.
Про Андрія Веревського
Всі знають (і ти цього не соромишся), що у тебе є дуже впливовий родич — Андрій Веревський. Чи є зв'язок між «соціальною катапультою» і родичем?
Зв'язок, мабуть, завжди існує.
Чи допомагав він тобі потрапити до списку БПП? Рекомендував?
Я про це нічого не знаю.
Ти йому ніколи не говорив про свої політичні амбіції?
Ми обговорювали це декілька разів. Але так, щоб це і «все», то ні. Насправді, я ж не один двоюрідний брат, нас там декілька було..
Хто ще був?
Ще був мій брат — Богдан. Він, на жаль, у 2014 році помер. Є ще сестри. У нас досить велика сім'я. В оточенні Андрія немає випадкових людей, яким він просто симпатизує. І все ж, Андрій «доклав руку», щоб ти пішов у велику політику, чи ні?
І все ж, Андрій «доклав руку», щоб ти пішов у велику політику, чи ні?
Андрій — також виборець. Він міг сказати, що це хороша кандидатура. Але, знову ж таки, рішення остаточне ухвалює з'їзд БПП, а він не є членом партії.
Він лобіював твоє входження до БПП? Ти його про це просив?
Я його не просив.
А він тобі говорив, що може допомогти?
Він мені про це також не говорив.
У лавах БПП: як «прорости» серед мастодонтів!
Як сам відчуваєш: ти сьогодні з'явився у ВРУ, бо сам молодець, чи все ж як «золота молодь» Ради?
Я не із «золотої молоді» в тому плані, щоби бездумно витрачати гроші. Якщо ти подивишся на мій стиль життя, то він чітко відповідає декларації. Це не є якимись мегавеликими коштами. До депутатства я жив на цьому рівні, так зараз і живу. Єдине, що раніше частіше їздив за кордон.
У тебе сьогодні є прямий контакт для розмови з Президентом?
Ні, в мене немає прямого контакту для розмови з Президентом. Більшість питань намагаюся вирішувати без цього. Єдине — Президент постійно дзвонить на день народження, вітає, тобто 3-5 хвилин я з ним щороку про щось розмовляю. Інколи говоримо на фракціях. У мене немає великої потреби щось просити у Президента. Мені здається, що в нього й без мене є велика кількість завдань.
Скажи, як ти сьогодні почуваєшся в БПП, де дуже велике різноманіття політичних гравців?
Безперечно, почуваюсь молоддю. Потрібно розуміти, що нинішній склад фракції — це перша спроба об'єднати всю країну. Мажоритарники з Ужгорода, Донецька, Херсона, Сумщини чи Чернігівщини. Україна неоднорідна, тому й депутати БПП різні. БПП — досить демократична партія. Тут ніхто нікого й ні до чого не зобов'язує. Принаймні, мені невідомо, щоб хтось ходив і руку затискав у дверях. Хоча БПП у Раді міг би бути більш результативним. Мені здається, наша основна проблема в тому, що ми не вирішили базові економічні проблеми, які стоять перед державою.
Хіба таке завдання було?
А навіщо тоді ми туди заходимо?
У мене таке ж питання до депутатів: що ви зробили за 4 роки?
Є декілька речей. Перша стосується армії. Друга — євроінтеграції та зовнішньої політики. Третє — антикорупційної політики, хоча можна дискутувати, наскільки це добре. Те, що ми не допрацювали — це економіка.
Є дві речі, які я хочу зробити в цій Раді: зняти мораторій та легалізувати криптовалюту
Є дві речі, які я хочу зробити в цій Раді: зняти мораторій та легалізувати криптовалюту
Які завдання ставив перед собою, ідучи до Ради?
В мене є листок, де я їх написав. Там багато економіки й новаторства. Водночас, одне з перших завдань — це зберегти теплі стосунки зі своїми друзями. Це, насправді, найбільше топ-завдання. Якби дивно не звучало.
А для виборців?
Я хотів сконцентруватися на економіці: запроваджувати на практиці економічні права та свободи. Є три речі, які прагну зробити. Одну вже виконав — закон «Про електронні довірчі послуги» (в частині електронного підпису, що прибирає питання стосів макулатури, паперів). Закон про електронні довірчі послуги дозволяє все це вивести в онлайн, тож із «папірцями» більше не повинні будемо ходити.

Ще з корисних речей — закон «Про дерегуляцію», яким ми прибрали до 15 млн дозвільних документів. Зокрема й монополію Фірташа на міндобрива, і ціна стала такою, як у світі. Хоча зараз він знову її відіграв.

В мене ще є дві речі, які я хочу зробити в цій Раді: зняти мораторій та легалізувати криптовалюту.
Ти в парламенті асоціюєшся з непосидючим «П'яточкіним», який постійно «драконить» різними ініціативами старших товаришів. Наприклад, Юлію Володимирівну — її законопроектом про скасування мораторію та шоколадкою «Рошен». Радикалів — теж мораторієм. Звідки така тяга до землі? Це «рупор» холдингів?
«Рупор холдингів» тобі скаже, що вони, безумовно, «за»! Та агроолігархи боротимуться за збереження мораторію до останнього. Вони казатимуть, що закон якийсь не такий, чи ще щось. Моя мета — якщо прийшов у парламент, значить, маю принести користь і показати перемогу у важливих питаннях, як-от земельне. Земельна реформа — це історія, яка будь-якого ініціатора запише до топ-5 реформаторів у земельній тематиці. №1, зрозуміло, буде Президент або прем'єр. Далі підтягнуться ще декілька «хлопців і дівчат», а я буду приблизно 5-м. Мене це задовольняє. Головне, що я буду причетним до такої великої реформи. Це ж базова історія для держави. До цього всі «лізли» в дуже популярні, але короткі теми. Антикорупція, пенсії, всі інше — це мегакруто, але не мегареформа. І друге — у земельній темі не було конкуренції, бо вона традиційно непопулярна.
Такий собі «земельний Македонський» на українських нивах?
Македонський завжди воював значно меншими силами проти значно більших сил. Хоч аналогія хороша. І поки що мені здається, що динаміка і перемога — за мною.
Люди, які кажуть, що мораторій — це щось святе, є економічними диверсантами.
Він не каже, що це святе, він просто на основі Конституції та економічних розрахунків пояснює суть табу на зняття мораторію на с/г землі.
Є рішення ЄСПЛ, яке говорить про мораторій як про порушення прав і свобод людини на розпорядження своїм майном. Є друга історія — про ст. 41 Конституції України (громадянин має право розпоряджатися власністю, право власності захищається державою). Користуватися землею — те, що зараз є, а розпоряджатися — те, чого зараз немає. Всі ці розмови про неможливість зняття мораторію КСУ можна завершити в один прекрасний момент: запропонувати суддям КСУ закрити їх у кімнаті, і не випускати, доки не приймуть спеціальний закон про їхню безпеку. А тримати їх у кімнаті 19 років — заради їхньої ж «безпеки». Думаю, всі закричать, що це не про безпеку, а про порушення прав людини. Але з мораторієм вони вирішують по-іншому.

Всі ці люди давно не були в селі, вони не живуть там. А живуть у місті зі своїми аморфними уявленнями про справедливість. Давно вже такого в світі немає, де просто не розуміють, що таке мораторій. Є безліч міжнародних експертів, які вважають, що у нас мораторій діє до 1 січня 2019 р., страшно сказати, але деякі судді також так вважають.
Якщо мораторій не зняти, то точно будуть рішення ЄСПЛ щодо компенсації майнових втрат. Уряду варто готуватися платити по 5 тис. євро власникові паю за порушення його права власності, тобто, в середньому 35 млрд євро потенційних збитків.

Крім того, ринок землі ми запускаємо не першими. Не треба ж нікого відправляти на Марс. Уся послідовність достатньо зрозуміла на прикладі інших країн. Щодо тих, хто вже його запускав, це стало позитивом для держави. Тому всі, хто кажуть, що треба подумати, вони просто бенефітять із цього. Говорять, що ринок землі потрібен, але ще треба трошки почекати. І так 19 років.
Я виступаю за максимально вільний обіг ринку, бо тоді 7 млн українців отримають максимальну ціну. При цьому розумію межу компромісу, яка може бути. Очевидно, що не всі її підтримують, бо земля в кожній державі — це непроста історія. Тому тільки українці зможуть її продавати і купувати. Найдискусійнішим буде питання про юридичних осіб. Я вважаю, якщо засновниками юрособи є українці, то вони мають право купити с/г землю.
Я виступаю за максимально вільний обіг ринку, бо тоді 7 млн українців отримають максимальну ціну. При цьому розумію межу компромісу, яка може бути. Очевидно, що не всі її підтримують, бо земля в кожній державі — це непроста історія. Тому тільки українці зможуть її продавати і купувати. Найдискусійнішим буде питання про юридичних осіб. Я вважаю, якщо засновниками юрособи є українці, то вони мають право купити с/г землю.
Вільний ринок землі країні потрібен. Але питання у тому, якими мають бути його правила. Ти за яку модель: ліберальну чи з певними обмеженнями?
Я виходжу з того, що ми маємо. Зараз — абсолютно ліберальну модель, де ти можеш вільно, але напівлегально купити чи продати. «Мрію» хто купив? Араби. Китайці володіють українською землею через договори оренди? Володіють. Чи можуть вони через дію мораторію купити землю? Можуть.
Всі ці земельні «рухи» можна ліквідувати одним розчерком пера, прийнявши нормальний закон «Про обіг земель».
Згоден, тільки чомусь його ті ж самі ревні захисники української землі від китайців не приймають. Я виступаю за максимально вільний обіг ринку, бо тоді 7 млн українців отримають максимальну ціну. При цьому розумію межу компромісу, яка може бути. Очевидно, що не всі її підтримують, бо земля в кожній державі — це непроста історія. Тому тільки українці зможуть її продавати і купувати. Найдискусійнішим буде питання про юридичних осіб. Я вважаю, якщо засновниками юрособи є українці, то вони мають право купити с/г землю.
А що робити, коли компанія перепродається іноземцям?
Є один спосіб із цим боротися — економічними засобами. Якщо перепродується вся земля, нехай ціну подвійну заплатить, як мито державне.
Ти виступаєш принципово за те, щоб юрособи були власниками?
Ми 17 років обманювали людей тим, що мораторій — це добре, і ви ще не готові продавати землі. А зараз ми будемо дискредитувати їх за те, що не даватимемо право купувати юрособам. Ми натягували пружину несправедливості, коли 17 років обманювали українців, що вони не мають права купувати і продавати землю. А зараз ми хочемо сказати — ок, ви маєте право купувати, але замість повноцінної ціни ви будете отримувати удвічі менше. Ну, нехай на 30 % менше. Чому? Тому що ми вважаємо, що станеться щось погане, якщо юрособи також зможуть купувати.
Чи слід винести урок із відкриття ринку землі у тій же Європі? Наприклад, зараз бачимо, як польський Сейм намагається «відмотати» всі земельні речі й заборонити іноземцям скуповувати землю.
Урок потрібен. Який? Поляки після 25 років відкритого ринку намагаються його згорнути, так? І то, не право купувати чи продавати, а лише перелік покупців. Так давайте зробимо так.

Які ж аргументи лунають у нас? Аргумент №1 проти запровадження мораторію — щось не так із Держкадастром. Як було в Європі? Польща відкривала ринок землі, коли в них були паперові кадастри та не було єдиної бази. В чому проблема?
Перший і ключовий аргумент, чому не можна відкривати ринок землі — це відсутність в українців сьогодні доступу до кредитів, щоб купити цю землю.
Це неправда, по-перше. А по-друге, цьому аргументу скоро мине 15 років.
Правда, я постійно спілкуюся з аграріями.
Скаржитися на життя та відсутність грошей — це наша особливість.
А під скільки відсотків сьогодні можна взяти кредиту під купівлю землі?
Запитай у аграріїв, чим вони сьогодні обробляють землю? Трактором «Білорусь» 90-го року?
Це ті аграрії, які в 90-ті мали хоч якісь ресурси і почали працювати на орендній землі, а зараз — накопичили капітал і кредитну історію.
Неправда. Дивись, зараз John Deere обробляють землю?
Є ті, хто обробляє.
Комбайн коштує $300 тис. От скажи мені, на трактор гроші є…
В окремих громадян…
Не треба. Дивимося, як у нас ринок с/г техніки пішов угору. За які гроші вони це зробили? Обробіток землі — це прибуткова історія. Друге — коли приходимо на фермерські з'їзди, там на конях хтось приїхав? Які там машини в середньому?
Я не вивчаю автопарк фермерів.
Я пропоную тобі вивчити. Перша за популярністю — Toyota Land Cruiser 200.
Я вивчаю ринок потенційних покупців української землі. У більшості тих, хто хотів би започаткувати бізнес на землі, немає стартового капіталу, і банки не готові давати кредити під це. Це проблема і її слід вирішити, а тоді вже відкривати ринок землі.
Ми не можемо так казати: якщо у когось немає грошей, то через це 7 млн громадян не повинні страждати…
Слід створити умови для кредитування, щоб усі мали доступ. А не так: відкрийте, і скупіть, у кого є гроші. Це буде «роздача слонів».
Давай тоді заборонимо квартири продавати.
Я кажу про інше… Можна запускати ринок землі без кредитів?
Є програми, які дозволяють тобі купити с/г техніку.
Я спілкуюся з виробниками техніки. Яке у них зростання продажів в Україні? Хто тоді все це купує?
Ті, у кого є ресурси (накопичені раніше). Я питаю, як вирішити проблему щодо збільшення ресурсів.
Ця проблема вирішуватиметься поступово. Є банківська система, а в неї надзвичайно велика кількість надлишків капіталів… Після запуску ринку землі через 6—9 місяців, коли ціна буде зрозумілою, і перші угоди «підуть», у банків з'явиться застава. Той, хто говорить, що спочатку вирішить проблеми кредитування, а потім відкриє ринок землі, живе в ілюзіях. Ніколи так не буде. Спочатку відкривається ринок землі, далі напрацьовується база речей, після в того в тебе почне з'являтися велика кількість пропозицій.
Мій двоюрідний брат Андрій Веревський має зараз більше землі під час дії мораторію, ніж я пропоную дозволити в разі його скасування
Мій двоюрідний брат Андрій Веревський має зараз більше землі під час дії мораторію, ніж я пропоную дозволити в разі його скасування
Які ще запобіжники треба застосувати в рамках земельного законопроекту, щоб вільний ринок не обернувся катастрофою для більшості українців?
По-перше, слід обмежити земельні спекуляції, щоб земля не кочувала з рук у руки від тих, хто хоче просто заробити, до тих, хто хоче на ній працювати.

По-друге, концентрація. Її слід обмежити на трьох рівнях: району, області та держави. Моя категорична позиція: понад 1% (не більше від 300 тис. га) всіх с/г земель України ніхто не має права володіти. Мій двоюрідний брат Андрій Веревський має зараз більше землі під час дії мораторію, ніж я пропоную дозволити в разі його скасування. Можеш навіть це винести у заголовок.
«Тінь» твого брата (як правильно його назвати — агробізнесмена чи агромільярдера) не заважає?
Єдина претензія — «він твій брат».
Я не кажу, що це претензія. Питаю: заважає чи допомагає?
Я ним пишаюся. У мене немає жодної історії, де хтось би не сказав, що «це ти робиш в інтересах свого брата».

Я працюю не тільки в аграрній, а й в інших сферах. Час усе розставить на свої місця. Всі, хто розуміється на темі ринку землі, не кажуть, що я це роблю для Kernel. Але вільний ринок холдингам сьогодні не потрібен, їх влаштовує довгострокова оренда. Оскільки я роблю те, що вважаю правильним, то жодна «тінь» мені не заважає.
Я хочу бути людиною, яка перезапустить ій перезаснує економічні основи нашої держави
Я хочу бути людиною, яка перезапустить ій перезаснує економічні основи нашої держави
Які твої амбіції?
Я себе бачу в економіці.
Ти хочеш бути міністром економіки?
Я хочу бути людиною, яка перезапустить і перезаснує економічні основи нашої держави. Якщо щось і змінить країну, то тільки серйозне економічне переродження. Я це й роблю. Запуск ринку землі — це перший крок, який підштовхує багато інших процесів. Далі підтягується логістика. Зараз із цим є проблеми. Потрібні нові вагони, локомотиви, дороги, порти. Далі аграрії активно залучатимуть сучасні технології у виробництво — безпілотники. Ще одна історія, яку розвиваю, це криптовалюта. Чому я за неї беруся?Бо це шалена перспектива для держави. Велика кількість людей цим займаються, заробляють гроші, смарт-контракти, технології, все інше, — я розумію, як це робити. Я знаюся на економіці, тож зможу щось хороше для цього зробити.
Ти мітиш на місце Володимира Гройсмана після нього?
Він спочатку має відзвітуватися, а далі буде видно. А якщо серйозно, то наступні 5 років я б хотів зайнятися економікою, а після цього — перепочити.
Підеш у парламент наступного скликання?
Я планую. Працюю над цим.
У складі якої політсили?
Молоді хлопці та дівчата повинні йти в парламент, об'єднуватися і бути представниками нового покоління. Ми — покоління «3Х». Сьогодні ми «відгрібаємо» за те, що наші батьки 27 років незалежності були неефективними. Це перший «Х».

Другий «Х» — відповідаємо за наших дітей, щоб вони жили і щось робили в Україні, а не виїжджали. Ми — люди, яким уже доступний світ. Можемо їздити по світу, і на цьому досвіді виховуватимемо своїх дітей. Тому зберегти їх для України — набагато важче завдання, ніж було у наших батьків щодо нас.

Третій «Х» — відповідаємо за себе. Ми з тобою покоління, яке переломлює економічну й політичну ситуацію. Насправді наше завдання — переламати попередню історію, коли покоління жило «поганим», бо ми маємо жити щасливо і добре. Зробити це реально.

Тому ми покоління трьох «Х». Сьогоднішній час вимагає нової філософії дії.
Ти збираєшся зрадити Президента?
Ні.
Ти ж не бачиш далі себе у БПП, головою якого є Петро Порошенко?
У кожного з нас є якийсь свій політичний шлях.
Ти підеш в якусь нову політичну силу, яку очолюватимеш, чи до когось приєднаєшся?
Так. Піду в нову. Але я не настільки відомий українському загалу, щоб бути №1 у її списку.
Будеш разом із Вакарчуком? Лещенком?
Вакарчук ще нічого не заявив. Але я бажаю йому успіхів. Важко йому буде, враховуючи деякі речі. Але це — його шлях, якщо хоче, хай іде.

У моєму розумінні, велика кількість молодих людей мали б об'єднатися. Прізвища не буду тобі називати, але дійсно молодь, яка зараз є як ц ВРУ, так і в політичних тусовках, має гуртуватися.
Із «Самопомочі» там будуть люди?
Якщо захочуть, то так. Політика така, що всі об'єднуються тільки за годину до розстрілу. Ніхто не може грати довго, на жаль.
Коли з'явиться назва політичної сили, до якої «дрейфуєш»?
Я думаю, що все й у всіх з'явиться після президентських виборів. У квітні, орієнтовно. Всі перелаштуються. Президентські вибори — це буде така історія, коли всі по-іншому будуть мислити й думати про все.
АГЕНТ 007: лобіст галузі чи «Кернела»?
Ми з ним не дружимо, не зустрічаємося, не снідаємо, не обідаємо, єдине, що у нас є — це телефони один одного, і все.
Як би ти охарактеризував його?
Як людину з великим розумом, яка витрачає його на те, щоб йому добре жилося, а не щоб держава від цього виграла.
Чому тоді твоє ім'я випливає разом із його у цій ситуації?
Ніхто мені особисто нічого не сказав. А те, що щось там розказують, це спроба прив'язати всі ці розмови про соєво-ріпакові правки до «Кернела». Хоча «Кернел» до цих соєво-ріпакових правок має далекий стосунок, бо в 2017 році не переробив жодної тонни сої.
Точно так само отримують відшкодування СКМ, «Нібулон» та інші агрокомпанії. «Кернел», до речі, не отримував бюджетних дотацій.
Я намагаюся тебе підвести до наступного питання: то ти лобіст «Кернела» в парламенті?
Я не є лобістом «Кернела». Те, що я представляю інтереси аграрної галузі — так, я лобіст аграрки загалом.
Який твій ККД у парламенті?
Мій коефіцієнт корисної дії у Раді — 30—40% зі 100%. Я б міг показати й більше, якби команда БПП концентрувалася більше на певних речах. Як я вже говорив, слабке місце БПП у цій раді — економіка. Аграрний же комітет насправді мав зайнятися тільки одним питанням — земельним.
Земельні холдинги зникнуть або значно зменшаться після запуску вільного ринку землі. Адже вони неефективні… Латифундисти з'явилися, бо діє мораторій. Держава штучно затиснула пружину, яка працювала на великі холдинги, тому що дозволяли їм швидко збирати землі. Якщо ми забираємо мораторій, зникає пружина — відповідно, буде зворотна тяга
Земельні холдинги зникнуть або значно зменшаться після запуску вільного ринку землі. Адже вони неефективні… Латифундисти з'явилися, бо діє мораторій. Держава штучно затиснула пружину, яка працювала на великі холдинги, тому що дозволяли їм швидко збирати землі. Якщо ми забираємо мораторій, зникає пружина — відповідно, буде зворотна тяга
Чи лишається агрохолдинги після запуску вільного ринку — яка буде їх доля?
Я вважаю, що земельні холдинги зникнуть або значно зменшаться після запуску вільного ринку землі. Адже вони неефективні. Це світова тенденція. Найбільш ефективно обробляти 8–10 га землі. Вже зараз аграрні холдинги зменшують кількість землі, яку в них відбирають маленькі чи середні фермери. Агрохолдинги (у них лишиться рослинництво та тваринництво) у перспективі займатимуться інфраструктурними речами, як-от елеваторами, перевезеннями тощо. Маленькі фермери відійдуть від вирощування технічних культур і перейдуть на сади, ягідництво чи органіку. А домінувати й вирощувати технічні культури будуть аграрії із 20—30 тис. га земель. Ось така буде модель.
Тобто, реформа призведе до розкуркулення латифундистів?
Так, земельна реформа перекроїть ринок латифундій, багато холдингів змінять обличчя. На перший фланг вийдуть середні компанії та фермери. Це все історичний процес. Латифундисти виникли, бо діє мораторій. Держава штучно затиснула пружину, яка працювала на великі холдинги, тому що дозволяли їм швидко збирати землі. Якщо ми забираємо мораторій, зникає пружина — відповідно, буде зворотна тяга. Холдинги почнуть втрачати землю — це очевидно. І, більш того, холдинги також це розуміють.
Хто є автором цієї схеми латифудизації із президентів?
Її автор — Кучма та інші президенти. Кучма насправді породив усі ті проблеми, з якими ми сьогодні боремося. Віддавання якихось регіонів на аутсорс чи у вотчину, щоб займатися чим завгодно, головне основне завдання — давати електоральний результат... У мене дуже негативне ставлення до Кучми, як і загалом до попередніх діячів. Єдине, чим вони займалися — це паразитували на ресурсах і перевагах держави, привівши нас до того, що має зараз моє покоління: колосальні борги. Саме вони фактично позбавили українців пенсій. У нас не буде пенсій у майбутньому. І саме тепер ми маємо «гребти» за себе, за дітей і за батьків. Нічого хорошого у цьому для нашого покоління немає.

Історія з Ющенком наступна: Соціалістична партія висунула свою вимогу про продовження мораторію в обмін на підтримку Ющенка на виборах. Чому мені імпонує БПП і Президент Порошенко — він перший почав казати, що мораторій — це неправильно. Можливо, він міг щось більше зробити, але це буде його відповідальність.
Про плани стати земельним рантьє для українських агроолгархів: «Я реалізую стару мрію українців: багаті поділяться з бідними»
Про плани стати земельним рантьє для українських агроолгархів: «Я реалізую стару мрію українців: багаті поділяться з бідними»
Якщо відкриється ринок землі, ти не підеш відпочивати? Що робитимеш?
Я куплю 100 чи 200 га землі… Ти не уявляєш, яка кількість людей до мене приходить сьогодні, кажучи: давай купувати. Коли ми рахуємо математику вільного ринку землі, вона досить хороша. Мораторій робить нещасними дві групи людей: перші — які хочуть продати, друга — котрі хочуть купити, зокрема й для того, щоб запустити довгостроковий бізнес. Скасування мораторію збільшить доходи українців та вирішить базову проблему — відтік кадрів за кордон. Наразі він ніяк не сприяє тому, щоб люди залишалися в Україні.
Так ти станеш фермером!
Я так глобально не думав, щоби стати фермером, але певні процеси зміг би організувати. Аграрка через 5-10 років буде високоінтелектуальною та роботизованою історією.
Ти хочеш на місце Веревського, Бахматюка й Косюка…
Ні! 10 років тому вони були багатшими, ніж зараз. Увесь світ щонайменше потроїв вартість активів, а вони — зменшили. Тому бути такими, як вони — це не дуже круто. Я планую набагато далі.
Спочатку скасують мораторій, а ти потихеньку збереш інвестиції під оренду чи викуп с/г земель через інвестфонд, наприклад, і землю здаватимеш тим же агроолігархам, щоб отримувати свій відсоток. Земельний рантьє?
Так. Тільки зразу для них підвищимо оренду до $200—300.
А вони будуть працювати…
Так і напиши. Задурно будуть на мене працювати. Я реалізую стару мрію українців: багаті поділяться з бідними.
Я б ніколи не пішов у політику, не маючи права вільно висловлювати свою точку зору
Я б ніколи не пішов у політику, не маючи права вільно висловлювати свою точку зору
Ти доволі яскрава особистість: у парламенті тебе важко не помітити не тільки через високий зріст. Чи лишається час на хобі?
Якщо ти запитаєш, коли востаннє я був у кіно, то дуже давно. За останній рік — один раз.
Може, тобі не подобається кіно?
Ні, просто в мене немає на це часу. З хобі — спорт. Я намагаюся читати щодня, ввечері і вранці. Мені дуже подобається історія світу, зокрема Англії та грошей. Я також люблю пограти годинку-дві в онлайн-ігри.
Перші гроші: скільки заробив?
Найперші: $50 — моя перша заробітна плата у компанії Gillette. Я працював мерчендайзером. Коли був на ІІ курсі, підтягував першокурсників. Заробляв $10 за урок.
Що для тебе в житті неприйнятно?
Для мене неприпустимо — зрадити своїх рідних.
А інших?
Для політиків — норма, для мене — ні. Я не готовий поступитися своїм правом говорити правду, тобто замовчувати і не відстоювати те, у що вірю та що вважаю за потрібне. Я б ніколи не пішов у політику, не маючи права вільно висловлювати свою точку зору.
Чого не було б у тобі, та, мабуть, у твоєму житті, без Андрія Веревського?
Напевно, цікавого спілкування. Можливо, більш якісного розуміння аграрки. Й, очевидно, приводу пишатися досягненнями рідних. У нього, мабуть, найшвидший бізнес-розум, який я спостерігав. В Андрія дуже глибоке розуміння багатьох процесів і речей.
Він — математик, тому будує схеми дуже лінійно, прораховуючи наперед на 5-7 кроків. У мене він асоціюється з аграрним «Ейнштейном».
Він дуже швидко думає. Набагато швидше та краще, ніж я. Це його вроджена риса.
Якихось якостей ти ще у нього припас собі в арсенал?
Так. Я у нього навчився багато. Він ніколи не зустрічається з людиною, якщо немає предмету розмови. Для політиків — це велика проблема, бо вони зустрічаються з приводу й без. Він завжди зустрічається, якщо є про що розмовляти, якщо ж нема — зустрічі не буде.
Я створюю свою історію з поки що чужих для багатьох ідей, але які завтра стануть новаціями та досягненнями для всього суспільства
Я створюю свою історію з поки що чужих для багатьох ідей, але які завтра стануть новаціями та досягненнями для всього суспільства
Хто для тебе є вчителями в житті?
Батько, а в парламенті — Віктор Пинзеник. Є декілька інших людей, у яких я вчуся в парламенті, серед них — Оксана Продан.
Назви кілька улюблених книг.
Найл Фергюсон «Імперія», книга «Марсіанин», за якою було знято фільм, Метт Рідлі «Геном», усі книги Пелевіна, Ешлі Венс «Ілон Маск», Айзек Азімов.
Хто для тебе є зразком для наслідування?
Не знаю, треба подумати.
А зараз на кого хотів би бути схожим?
Сам на себе… Я розумію ціну, яку люди платять за успіх. Політика нікого не зробила кращим.
І тебе?
Звичайно. Я не знаю жодної сімейної пари, у якої стосунки б покращилися після заходу чоловіка чи дружини у політику. Це є викликом для нашого сімейного життя, однозначно. Просто через те, що інше навантаження та ритм життя. Раніше я в 10:00 їхав з дому, а о 17:00 повертався. Ми з дружиною проводили багато часу разом. Зараз не так.
Яка твоя глобальна мрія?
Я хотів би з сім'єю здійснити навколосвітню подорож.
А стратегічна?
Я хочу після завершення своєї політичної діяльності мати повагу людей. Щоб я спокійно заходив у будь-який ресторан, сідав за стіл, а мене би впізнавали і з повагою ставилися. Проста така історія. А далі я точно полечу в космос, буде навколосвітня подорож, наше покоління доможеться того, що в нас буде довше життя. Тому моя мрія — жити щасливо. А ці всі великі здобутки… Сьогодні ти вважаєш, що це великий здобуток, а завтра перестаєш так вважати. Амбітні цілі, які я поставив, нині вони мотивують. Але, подивися, для когось депутатство — це круто. Добре, отримав це, і що, життя стало щасливішим? Ні. Заробив мільйон доларів. Ну, заробив, і що? Потім в тебе інше завдання — і знову крутиш педалі. Завжди має бути мета й нові завдання, щоб жити енергійно.
Тобі додає драйву те, що в тебе і твої починання поки ще не вірять, так?
Так. Несприйняття додає драйву, якщо ти певен у правильності своєї мети. Це виклик, який я долаю із задоволенням.
Ти намагаєшся поєднати у своєму житті незрозумілі для більшості чи й навіть фантастичні ідеї. Що ти робиш: створюєш такий собі «ФранкенштейнМушакЛайф»?
Так, я створюю свою історію із поки що чужих для багатьох ідей, але які завтра стануть новаціями та досягненнями для всього суспільства.
То ти NewUkrainеFrankеnstein з аграрно-ІТішним присмаком?
Я, в хорошому розумінні — людина, яка веде свою країну до якісного майбутнього і не боїться сприймати реальність такою, як вона є.
Наталія Білоусова головний редактор AgroPolit.com
Дякуємо за гостинний прийом у столичному кафе
«Рукола на Хрещатику.
Выполнено с помощью Disqus