Кулініч Олег Іванович

Народний депутат, член Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики, голова депутатської групи «Довіра»
Вік: 58 років

Профіль в Соц. мережах

Народився у м. Зіньків, Полтавська область.

Освіта:

1991 р. — закінчив Полтавський кооперативний інститут, спеціальність — товарознавство продовольчих і непродовольчих товарів.

Кар'єра:

1991-1992 рр. — заступник голови Желєзногорської райспоживспілки Курської області, РФ.

Жовтень 1992-вересень 1995 рр. — заступник директора з торгівлі комерційного підприємства «Торговий центр» у Курській облас, РФ.

Жовтень 1995 р. — повернувся на батьківщину й почав займатися приватним бізнесом — торгівлею паливно-мастильними матеріалами в м. Зінькові, Полтавської області.

З грудня 2001 р.-до сьогодні — засновник сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Октан» Зіньківського району Полтавської області.

2002-2006 рр. — депутат Полтавської обласної ради.Жовтень 2006-2008 рр. — директора ТОВ «Октан».

2006-2010 рр. — переобраний депутатом на другий термін.2008-2012 рр. — генеральний директор ТОВ «Октан».

2010-2016 рр. — втретє депутат Полтавської обласної ради.

2012 р. — керівник проектів Громадського об'єднання «Моя Полтавщина».

2012-2014 рр. — народний депутат України 7-го скликання по виборчому округу № 147 (м. Миргород, Диканський, Зіньківський, Миргородський, Решетилівський, Шишацький райони Полтавської області). Самовисуванець.

27 листопада 2014 р. — народний депутат по одномандатному виборчому округу № 147.  Самовисуванець. Член депутатської групи «Відродження». Член Комітету ВРУ з питань аграрної політики та земельних відносин.  Голова підкомітету з питань земельних відносин Комітету Верховної Ради України з питань аграрної політики та земельних відносин.

Декларації:

Погляди:

Про АПК

Про ринок землі

Я не підтримую скасування мораторію. Якщо припустити, що Конституційний Суд розтлумачить цю норму (я не впевнений, що це станеться), тоді взагалі в Україні не буде ніяких обмежень і на ринку сільгоспземель взагалі настане хаос. Без чітко прописаних «запобіжників» (хто може купувати землю – резиденти, не резиденти,  фізособи чи юрособи, та щодо площі в одні руки тощо) позитивне рішення цього суду може відкрити скриньку земельної Пандори. На мій погляд, звернення депутатів до Конституційного Суду – не  вихід, питання землі слід вирішувати в Раді.

Про Держгеокадастр

Держгеокадастр у ролі головного державного земельного контролера викликає багато питань, якщо чесно. По-перше, за концепцією, закладеною у законопроекті Держгеокадастру, йому залишаться повноваження з розпорядження переважною більшістю державної землі. То що, він сам себе і контролювати буде? Феєрично! Я вже не кажу про надзвичайний рівень корупції в органах земельних ресурсів, тому віддавати їм ще й функції контролю — це дуже великий ризик.

Держгеокадастр всіляко впирається децентралізації і продовжує «тягнути ковдру на себе».

Про державні землі

Доки парламент прийме рішення про передачу державних земель поза межами населених пунктів громадам, їх площа зменшиться у рази.

Про земельну корупцію

Основною корупційною нормою, яка дозволяє зараз передавати державні землі без аукціонів, є дозвіл передачі земельних ділянок у такому порядку для ведення фермерського господарства. Цими землями розпоряджається Держгеокадастр. Між іншим, цю проблему визнає і сам його керівник Максим Мартинюк у своєму нещодавньому інтерв'ю

Про децентралізацію

У законопроектах №4355 та №7318 (поданих раніше до Ради) ми пропонували спрощену процедуру передачі: потрібно було встановити зовнішні межі – і спокійно передати. Процедура, запропонована Кабміном, дещо складніша... Хоча порушень немає, все робиться в межах законодавства, проте не в комплексі… Проблема в тім, що залишаються землі у колективній власності та інші, які таким чином не можна передати.

Усі, і сам Держгеокадастр, прекрасно розуміють, що процес децентралізації незворотній. Все одно повноваження з розпорядження землями мають відійти на місця, адже без матеріальних ресурсів процес створення спроможних громад неможливий. Тому проти нас була застосована практика максимального затягування вирішення питання. Мета усіх законопроектів, які пишуться Держгеокадастром, — не вирішення земельних проблем, а «заговорення теми». А тим часом процес розпорядження землями йде. Доки  парламент нарешті прийме рішення про передачу державних земель поза межами населених пунктів громадам, їх площа зменшиться у рази.

Цікава інформація:

12 грудня 2017 р. — проголосував законопроект, яким скасовувалося експортне ПДВ для виробників соняшнику, сої та ріпаку і завдавало збитків аграріям. Більше про історію соєво-ріпакових правок у парламенті читайте тут. 

У червні 2018 р. в період тихого кадрового бунту в аграрному комітеті приєднався до тих, хто підтримував введення четвертого заступника. Його кандидатуру також розглядали на роль цього зама. 

У серпні 2018 р. — опинився серед 16 аграрних депутатів, які отримали компенсацію вартості оренди житла або найму готельного номера. Ні він особисто, ні члени родини не реєстрували нерухому власність у межах Києві чи області.

26 грудня 2018 р. — Російська Федерація включила його до списку українців, на які поширюються санкції.  

 

Законопроекти

1666-VIII | Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення державної реєстрації прав на нерухоме майно та захисту прав власності
4922 | Проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації системи державного управління у сфері сільського господарства
767-VIII | Про внесення змін до Земельного кодексу щодо продовження заборони відчуження сільськогосподарських земель
617-VIII | Про внесення змін до Закону України «Про карантин рослин» (щодо зменшення адміністративного навантаження).
1012-VIII | Про внесення змін до Земельного кодексу України щодо проведення земельних торгів
867-VIII | Закон про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо дерегуляції в агропромисловому комплексі
247-VIII | Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо уточнення повноважень нотаріусів та особливостей реєстрації похідних речових прав на земельні ділянки сільськогосподарського призначення

До теми

20 вересня 2016
«Аграрний день» у Верховній Раді №3
Сьогодні у Верховній Раді розпочався так званий «Аграрний день» ― розгляд аграрних законопроектів. У залі зареєструвалося 358 народних...
20 квітня 2016
Аграрні депутати та їх статки за 2015 рік
Українські депутати не поспішають відкривати громадськості свої доходи. Минуло вже 20 днів, відколи в країні завершився термін подачі податкових...
16 лютого 2016
Олег Кулініч: Доки парламент прийме рішення про передачу державних земель поза межами населених пунктів громадам, їх площа зменшиться у рази
Земельні питання для українського АПК залишаються болючими. Державна служба з питань геодезії, картографії та кадастру розробила пакет...

Вибір редакції

3 листопада 2022
Мінагрополітики напише новий порядок видачі міжнародних сертифікатів на харчові продукти
Українські експортери харчової та тваринницької продукції б’ють на сполох – відсутність узаконеного механізму отримання міжнародних...
23 листопада 2022
Торгівельні мережі просять відв’язати ціни в умовах війни
Ритейлори просять уряд скасувати державне регулювання цін з граничними надбавками на соціально значущі продукти та збільшити термін розрахунків із...
28 листопада 2022
Мінімальне податкове зобов’язання на землю – підводні камені: платити чи відкласти?
Власники паїв та орендарі землі з 1 січня 2023 року отримають платіжки про сплату мінімального податкового зобов’язання на землю. Як...