Оприлюднено стратегію розвитку ДПЗКУ
Оприлюднено стратегію розвитку ДПЗКУ

В даній ситуації приватизувати Державну продовольчо-зернову корпорацію України (ДПЗКУ) не можна, доки не вирішиться питання з китайським кредитом. Про це в інтерв'ю для AgroPolit.com повідомив один із найвірогідніших кандидатів на пост нового очільника держкомпанії Олександр Мужель. 

«На жаль, компанія, з моменту її створення в 2012 році, переважно виступала політичним інструментом вирішення певних питань. Мені здається, перші рік-півтора не було стратегії щодо цієї компанії. Це був інструмент, який лобіювала одна чи інша політична група, й використовували з його допомогою якісь фінансові схеми. Що зараз варто зробити? Держава вже прийняла рішення: компанію передали на приватизацію. Я вважаю, що в даній ситуації приватизувати ДПЗКУ не можна. Бо ж питання щодо кредиту не вирішено», — зазначив Олександр Мужель.

Він зазначив, що не бачить наразі інвестора, який зайде, і візьме на себе цей ризик великої китайської позики.

Звісно, потрібно детально ознайомитися з контрактом, але із відкритих джерел сказано, якщо держава продає ДПЗКУ приватному інвестору, тоді Китай має право попросити достроково погасити цей кредит. Це незначна проблема. Тому єдиний пріоритет, щоб сьогодні розвивати компанію, — вирішити питання з китайським кредитом. Доки. В уряду немає чіткого бачення, що робити з ДПЗКУ в наступних 2 роки, або з китайським кредитом, говорити про розвиток компанії не варто», — зазначив Олександр Мужель.

Він озвучив три першочергові кроки в управлінні компанії:

Перше – зупинити всі схематози у виведення грошей в компанії.

Я дивлюся на фінансові звіти ДПЗКУ і бачу, що там – не ринкові операції, тобто зерно не продається і не купується за ринковими цінами. Це одразу впадає у вічі. Є проблема із великою заборгованістю щодо повернення ПДВ. Вочевидь, там теж є схеми з його повернення. Тому слід закрити усі схеми, через які витікають гроші з ДПЗКУ», — говорить він.

Друге – інвестувати, аби збільшити потужності компанії. ДПЗКУ наразі може експортувати 2,75 млн т зернових в рік, а постачає назовні 1 млн т, пояснює Мужель.

Це – не мало. Але я не можу сказати, що це дуже багато. За моїми підрахунками, наразі використовується менш ніж 40% потужностей компанії. Тому якнайшвидше слід реструктуризувати китайський кредит, підняти експортну потужність ДПЗКУ і потім думати про розвиток компанії», — продовжує він.

Третє – слід спільно з МЕРТом подумати над тим, щоби консолідувати державні активи під ДПЗКУ.

Це дозволить збільшити її прибутки, а потенційно на приватизацію. Компанія буде привабливішою. Як саме? Перетворити її на провідну компанію логістики. Якщо додати 1,5 млн потужностей, можливо збільшити EBITDA на $20 млн. Передати ДПЗКУ декілька додаткових елеваторів та держкомпанії, які працюють з продуктами харчування. Ці всі рішення, варто проговорювати з керівництвом МЕРТу та Державним фондом майна», — підсумував Олександр Мужель.

Більше читайте за посиланням.

Нагадаємо, в України залишається 18 місяців, щоб витягнути ДПЗКУ з боргового зашморгу.

Дізнавайтесь першими про всі найважливіші події в аграрній політиці з нашого Facebook, Twitter, Telegram та підписуйтесь розсилку . Обіцяємо надсилати тільки найцікавіші новини!

Выполнено с помощью Disqus

До теми

6 квітня 2020
В України залишається 18 місяців, щоб витягнути ДПЗКУ з боргового зашморгу, — заява
Аби витягнути ДПЗКУ з боргового зашморгу в України є 18 місяців. Якщо терміново не почати рятувати компанію, то через 1,5 роки в...
1 квітня 2020
ДПЗКУ запустить виробництво борошна на 4-х підприємствах для забезпечення попиту
На цьому тижні ДПЗКУ запустить виробництво борошна на чотирьох власних підприємствах в Житомирській, Львівській, Сумській та Тернопільській областях,...

Вибір редакції

16 жовтня 2023
Аграрні закони та законопроекти за 2023 рік
Ринок землі, передача державних земель Фонду держмайна, земельні пільги для учасників бойових дій, ринок ГМО, агроекспорт, сухопутні коридори,...
13 листопада 2023
Аграрний експорт з України – уряд змінив правила
Аграрний експорт України з 11 листопада 2023 року почав здійснюватися за новими правилами. Підстава – в дію вступили дві урядові постанови: №...
8 грудня 2023
Агроінтеграція: чи проковтне український АПК європейських виробників після вступу в ЄС?
Входження України до Євросоюзу радикально оновить реформу Спільної аграрної політики (САП) ЄС, або «розірве» з середини аграрний бюджет...