Оприлюднено стратегію розвитку ДПЗКУ
Оприлюднено стратегію розвитку ДПЗКУ

В даній ситуації приватизувати Державну продовольчо-зернову корпорацію України (ДПЗКУ) не можна, доки не вирішиться питання з китайським кредитом. Про це в інтерв'ю для AgroPolit.com повідомив один із найвірогідніших кандидатів на пост нового очільника держкомпанії Олександр Мужель. 

«На жаль, компанія, з моменту її створення в 2012 році, переважно виступала політичним інструментом вирішення певних питань. Мені здається, перші рік-півтора не було стратегії щодо цієї компанії. Це був інструмент, який лобіювала одна чи інша політична група, й використовували з його допомогою якісь фінансові схеми. Що зараз варто зробити? Держава вже прийняла рішення: компанію передали на приватизацію. Я вважаю, що в даній ситуації приватизувати ДПЗКУ не можна. Бо ж питання щодо кредиту не вирішено», — зазначив Олександр Мужель.

Він зазначив, що не бачить наразі інвестора, який зайде, і візьме на себе цей ризик великої китайської позики.

Звісно, потрібно детально ознайомитися з контрактом, але із відкритих джерел сказано, якщо держава продає ДПЗКУ приватному інвестору, тоді Китай має право попросити достроково погасити цей кредит. Це незначна проблема. Тому єдиний пріоритет, щоб сьогодні розвивати компанію, — вирішити питання з китайським кредитом. Доки. В уряду немає чіткого бачення, що робити з ДПЗКУ в наступних 2 роки, або з китайським кредитом, говорити про розвиток компанії не варто», — зазначив Олександр Мужель.

Він озвучив три першочергові кроки в управлінні компанії:

Перше – зупинити всі схематози у виведення грошей в компанії.

Я дивлюся на фінансові звіти ДПЗКУ і бачу, що там – не ринкові операції, тобто зерно не продається і не купується за ринковими цінами. Це одразу впадає у вічі. Є проблема із великою заборгованістю щодо повернення ПДВ. Вочевидь, там теж є схеми з його повернення. Тому слід закрити усі схеми, через які витікають гроші з ДПЗКУ», — говорить він.

Друге – інвестувати, аби збільшити потужності компанії. ДПЗКУ наразі може експортувати 2,75 млн т зернових в рік, а постачає назовні 1 млн т, пояснює Мужель.

Це – не мало. Але я не можу сказати, що це дуже багато. За моїми підрахунками, наразі використовується менш ніж 40% потужностей компанії. Тому якнайшвидше слід реструктуризувати китайський кредит, підняти експортну потужність ДПЗКУ і потім думати про розвиток компанії», — продовжує він.

Третє – слід спільно з МЕРТом подумати над тим, щоби консолідувати державні активи під ДПЗКУ.

Це дозволить збільшити її прибутки, а потенційно на приватизацію. Компанія буде привабливішою. Як саме? Перетворити її на провідну компанію логістики. Якщо додати 1,5 млн потужностей, можливо збільшити EBITDA на $20 млн. Передати ДПЗКУ декілька додаткових елеваторів та держкомпанії, які працюють з продуктами харчування. Ці всі рішення, варто проговорювати з керівництвом МЕРТу та Державним фондом майна», — підсумував Олександр Мужель.

Більше читайте за посиланням.

Нагадаємо, в України залишається 18 місяців, щоб витягнути ДПЗКУ з боргового зашморгу.

Дізнавайтесь першими про всі найважливіші події в аграрній політиці з нашого Facebook, Twitter, Telegram та підписуйтесь розсилку . Обіцяємо надсилати тільки найцікавіші новини!

Выполнено с помощью Disqus

До теми

25 травня 2020
Кадрові перестановки в ДПЗКу нанесли компанії збитків у розмірі 6 млн грн
Державна продовольчо-зернова корпорація України (ДПЗКУ) закінчила службове розслідування стосовно дій колишнього очільника корпорації в частині...
8 квітня 2020
Саймон Чернявський йде з посади в.о. глави ДПЗКУ
Виконуючий обов'язки голови правління Державної Продовольчо-Зернової корпорації Саймон Чернявський прийняв рішення не продовжувати тимчасовий...
7 квітня 2020
Названо три основних кроки для збереження ДПЗКУ
Щоб врятувати «Державну продовольчо-зернову корпорацію України» (ДПЗКУ) необхідно вжити низку оперативних кроків. Про це в...

Вибір редакції

14 серпня 2024
Що буде з цінами на кукурудзу, пшеницю, соняшник, ріпак, сою та ячмінь?
Вартість зернових та олійних нового врожаю зросте. Скільки коштуватиме соняшник, кукурудза, ріпак, соя, ячмінь та пшениця розповів у ексклюзивному...
26 серпня 2024
Як розрахувати мінімальну експортну ціну на пшеницю, кукурудзу, ріпак, ячмінь, сою?
Критерії визначення мінімальних експортних цін на пшеницю, кукурудзу, ячмінь, соняшник, сою, ріпак6 волоські горіши, макуху, мед. Детальніше про...
3 вересня 2024
Віталій Коваль: Дерибану державної землі більше не буде, всі – на електронні аукціони
Електронні аукціони з продажу права суборенди на державні землі – нова сторінка земельних відносин, яку перегорнув на 33 році незалежності...