Що буде з цінами на кукурудзу, пшеницю, соняшник, ріпак, сою та ячмінь?

В Україні в сезоні 2024-2025 очікується сезон продавця за більшістю зернових та олійних культур. Ми побачимо непогану цінову динаміку по продовольчій пшениці, більш  стабільну ціну по кукурудзі та фуражній пшениці, а також – ріпаку. Соняшник буде постійно залишатися в ціні, тому спішити його продавати не варто. Обмежене, але оптимістичне вікно цінових можливостей, є по сої.

 Кукурудза

Більшість гравців на зерновому ринку очікують урожай кукурудзи на рівні 23-24 млн т. Найпесимістичніший прогноз – 22 млн т, у порівняні із минулорічними 30 млн т. Тобто експортний потенціал у сезоні 2024 сягне 17-18 млн т. Що ж буде з цінами на кукурудзу? Старого врожаю вже фактично не має: у липні ми побачили експорт її залишків в обсязі 1,5 млн т. ще за старими цінами. Зараз ціна кукурудзи  у портах $ 185 за тонну. У жовтні-грудні 2024 року ціна кукурудзи залишатиметься у цих межах мінус пару доларів. Зважаючи, що 2023 рік аграрії більшу частину року провели у  діапазоні цін на кукурудзу $ 140-160 за тонну, то нинішня ціна насправді приваблива. Зараз агрокомпанії, які мають хорошу урожайність, прораховують собівартість кукурудзи з врахуванням фактору посухи. Логістика доставки кукурудзи у порти залишається для всіх аграріїв доволі невисокою. І компанії, які не сильно постраждали від спеки, зберуть не 10-12т/га, а 7-8т/га. Тому вони отримають хорошу ціну на кукурудзу. При цьому на міжнародному ринку українська кукурудза виглядає (у порівняні наприклад з Китаєм чи США) найдорожчою. Все це на фоні пристойного кукурудзяного врожаю у Північній Америці та високих глобальних  перехідних залишків.

Тож кукурудзяний експорт очікується в межах 17-18 млн т. Оскільки ціна на логістику лишається прийнятною (суходол, залізниця, вартість перевалки, фрахт), то на листопад-грудень 2024 року ціни на кукурудзу будуть вищими у порівнянні з минулим роком. Зараз форвардні продажі – незначні саме через фактор посухи. Ціна кукурудзи і далі лишатиметься на рівні $180, доки не увійдемо у активну фазу збирання цієї культури. А далі цінові перспективи для кукурудзи залишаються примарними через американську кукурудзу.  До січня кукурудза може подешевшати на $ 5-15/т.

Пшениця

Пшениця показала непогані результати по експорту. Ми бачимо, що всі зараз «полюють» на продовольчу пшеницю, починаючи від млинів та закінчуючи  експортно-орієнтованими компаніями. Міжнародні ринки збуту платять менше, аніж в середині країни. Українські переробники «полюють» на пшеницю з вмістом білка 12,5% та легко конкурують за неї із експортерами, пропонують премію $ 5-10 за тонну у порівнянні з портовими паритетами. Переробка пшениці на борошно очікується в межах 4 млн т. Однак провівши сезон 2023-2024 в умовах дефіциту якісної пшениці, зараз українські переробники змушені закуповувати пшеницю за вищими цінами. І формують її запаси.

Цікавим став тендер із закупівлі продовольчої пшениці єгипетським GASC, який  вийшов на закупівлю безпрецедентно великої партії: закупівлі були розписані аж до квітня  2025, загальний об’єм – 3,2 млн т. На тендері було запропоновано близько 6 млн т пшениці, але єгиптяни придбали близько 300 тис. т (болгарську та  українську ). Наш конкурент (росія) по результатах тендеру виявилась не конкурентною. Однак цей тендер став рентгенівським  знімком бачення цінової структури гравцями ринку. Ми побачили, що всі гравці оцінюють свої  пропозиції з щомісячно зростаючою премію – очікування у всіх однакові – вартість пшениці буде зростати. Адже в росії очікується урожай менший на 9 млн т, в Україні буде подібний до минулорічного. Структура нашого врожаю очікується 50 на 50  % – фураж і продовольча пшениця (в минулому році – 40 на 60 %).  Вельми ймовірно, що до грудня-січня місяця продовольча пшениця подорожчає ще на $20-30.

Фуражна  пшениця чітко структурувалася на рівнях цін фуражної кукурудзи та ячменю. Зростання її ціни буде незначне – потенціал $ 10-15, залежно від можливостей зберігання конкретним виробником  урожаю. Велика кількість малих і середніх виробників сьогодні обирають продаж фуражної пшениці. Причина: багато хто не виробляє ріпаку, а треба віддавати борги та/або поповнювати обігові кошти. Тому продаж фуражної пшениці за $ 180 за тонну з доставкою до порту – це  беззбиткова історія для аграріїв.  У минулому році ціни на фуражну пшеницю були нижчі.

Ціна на пшеницю третього класу складає $200/мт, другого класу – $203/мт з доставкою до глибоководних портів.

Ячмінь

Ячмінь розпочав торгуватися у новому сезоні за $ 160-155 DAP Одеса, зараз ціна зросла на $ 10-15. Експортний потенціал близько 2,2 млн т. Ціна  може ще зрости на $5-10. Наразі вже вивезено близько 400 тис. т. Ми побачимо короткий сезон експорту ячменю. Тримати ячмінь на довше, коли зникне ліквідність, і на ринку залишиться мало покупців, немає сенсу. Ячмінь має бути прибутковий при таких цінах і його варто продавати.

Ріпак

Урожай ріпаку ми оцінюємо в 3,6-3,7 млн т. Зменшили очікування по внутрішній переробці з 1 млн до 600-700  тис. т., бо  в переробників низька маржинальність, до того ж з боку експортерів присутня постійна й потужна конкуренція. Сьогодні вже 1,7-1,8  млн т ріпаку продано по цінах на 20-25 % вищих за минулорічні. Чому так поспішають? Ріпак – це джерело поповнення обігових коштів для виробників.  Ми бачили уже кілька цінових хвиль продажу ріпаку у новому сезоні.  Перша хвиля була на рівні $ 490, друга – $ 500-510 і зараз спостерігаємо ціну на ріпак  близько $480 за тонну. Аграрії відмовляються від подальших продажів ріпаку і чекають кращу ціну. Час на очікування ще є, але не багато. Україні слід продати 1,5 млн т ріпаку до надходження на ринок Канадської (жовтень) Австралійської (грудень) каноли. Я думаю, що до того моменту ми ще побачимо рівень $490+.

По соняшнику та сої Україна має суттєві втрати, що однозначно вплине на продажі цих культур.

Соняшник

Соняшник вирощується переважно у найбільш постраждалих від посухи регіонах. Виробники просто хочуть побачити урожай у своїх коморах, попри те що переробники готові платити 19 тис. грн/мт ($480) з доставкою до заводів. У сезоні, що минає, багато аграріїв тривалий час очікували повернення цін на рівень 15-16 тис. грн/мт. Зараз ситуація перевернулася в бік аграріїв і всі розуміють: буде сезон продавців. Попереду сезон надлишкових переробних потужностей. Це змусить власників заводів зменшити свої амбіції по переробній маржі та конкурувати за збіжжя. Цілком ймовірно, виробник збере врожай, і продаватиме тільки у випадку гострих потреб. Оскільки левова частка продажів відбувається у гривні (середній курс до долару США в держбюджеті закладено на рівні 42) і є очікування девальвації, подаватимуть в основному під нагальні потреби.

Соя

Ситуація із соєю інша, ніж з соняшником. Попри спеку і очікувані втрати врожайності до до 30 %, ціна сої визначатиметься трендами на ринку Південної та Північної Америки. Україна має привабливе розташування й логістичну перевагу на ринках Близького Сходу та Північної Африки, і з листопаду до лютого традиційно матиме можливість продажу за оптимальною ціною. Зараз ціна на ГМО сою з доставкою до порту — $390/мт, без ГМО – премія до $20/mt. В минулому році ціни були суттєво вищими.  Оскільки виробники  забезпечені обіговими коштами, то переважна більшість буде вичікувати, сподіваючись на підвищення цін.