Розміри виділених квот не відповідають обсягам поставок, позначених у Генеральній угоді з Китаєм — Приходько
Наразі Державна продовольчо-зернова корпорація України (ДПЗКУ) веде переговори з китайською стороною про коригування деяких моментів на користь України. Зокрема, передбачається чіткіше прописати поняття «унікальності» партнерства.
Про це у ексклюзивному інтерв’ю AgroPolit.com розповів голова ДПЗКУ Борис Приходько.
«Учасники ринку вважають, що очікувати збільшення квот не варто. Це означає, що обсяг торгівлі в розмірі понад 5 млн тонн зробити з нашим партнером — корпорацією ССЕС, поставляючи зерно в Китай, неможливо», — зазначив він, — «Проте ми готові запропонувати нашим партнерам певну кількість зерна».
«Ведемо переговори про величину так званої преференційної маржі, тобто премії, яку ДПЗКУ закладає в ціну товару, поставляючи його на адресу ССЕС. Хочемо змінити її з абсолютної величини у $5 за тонну на відносну величину в розмірі трохи вище 1% від вартості зерна. І зараз ми в активній стадії переговорів з цього питання. ДПЗКУ готова платити нашим партнерам розумну величину преференційної маржі за те, що вони забезпечують дистрибуцію українського зерна, як у Китаї, так і в усьому світі. На мій погляд, переговорний процес проходить досить плідно», — повідомив Борис Приходько.
Крім того, він зазначив, що Генеральна угода України із Китаєм — це не класичний договір купівлі-продажу зерна, а швидше договір про наміри сторін торгувати зерном. За його словами, найімовірніше, що в той період була велика потреба у фінансових ресурсах. Тому не звертали особливу увагу на те, наскільки захищені права позичальника в Кредитному договорі.
«Якщо говорити про Торгову угоду, то це швидше договір про наміри. Будь-який контракт повинен мати низку істотних умов — ціна, обсяг, терміни поставки, якість зерна. І якщо ці умови не прописані в контракті, то це, швидше за все, не контракт, а договір про наміри сторін в майбутньому укласти якісь контракти. Генеральна угода, на наш погляд, такою і є», — повідомив Приходько.